Головна
 

DW: Сумніви щодо підписання угоди Україна-Євросоюз

30 березня 2012, 09:21
0
9
DW: Сумніви щодо підписання угоди Україна-Євросоюз
Фото: АР
Дату офіційного підписання договору між Україною та ЄС не береться прогнозувати ніхто

У п’ятницю, 30 березня, у Брюсселі буде парафовано Угоду про асоціацію між Україною і ЄС. Утім, дату офіційного підписання документу не береться прогнозувати ніхто.

Дипломати у Києві і Брюсселі працювали над текстом Угоди про асоціацію, яка передбачає також створення зони вільної торгівлі, понад чотири роки. Нарешті узгоджено все до останньої літери – від принципового для українського МЗС формулювання про "європейську ідентичність України" до детально виписаних умов вільної торгівлі.

Парафування, тобто формальна фіксація остаточного тексту угоди, могло відбутися ще у грудні на саміті Україна-ЄС у Києві. Саме цього прагнула українська сторона. Однак з огляду на судові процеси над провідними опозиційними політиками в Україні, які Європейський Союз прямо називає політично мотивованими, брюссельські чиновники вирішили перенести парафування на пізніший термін.

Отже, тепер доленосну угоду візуватимуть без присутності керівництва ЄС і України, у "суто робочій атмосфері", повідомили Deutsche Welle у прес-службі Єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Штефана Фюле. "Жодних заяв чи прес-конференції не передбачається. Все обмежиться суто технічним процесом парафування документу керівниками делегацій на переговорах - уповноваженим Європейської служби зовнішньої дії з питань Європейської політики сусідства Мирославом Лайчаком та заступником міністра закордонних справ України Павлом Клімкіним",- повідомили у Єврокомісії.

Невизначеність щодо підписання

"Термін офіційного підписання угоди нині передбачити неможливо",- повідомили у міністерстві закордонних справ Німеччини у відповідь на запит депутатів Бундестагу від фракції "зелених". "Федеральний уряд очікує від українського уряду суттєвого поступу у напрямку демократії і правової держави. В іншому разі підписання Угоди про асоціацію важко собі уявити", - йдеться у відповіді міністерства. Уряд Німеччини критикує "вибіркове правосуддя" та "політично мотивовані" вироки, зокрема, проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Депутат від німецьких "зелених" Віола фон Крамон у розмові з Deutsche Welle закликала уряд Меркель більш прямо висловлювати українському керівництву оцінку того, як розвивається політична ситуація в Україні. "Уряд має на офіційному рівні донести до українських партнерів те надзвичайно глибоке розчарування подіями в Україні, яке панує у Німеччині",- наголошує Крамон. Умовою підписання і подальшої ратифікації Угоди про асоціацію, на думку депутата Бундестагу, має бути перш за все звільнення політичних в’язнів. "Не лише Тимошенко, але й усі інші колишні члени уряду мають бути звільнені і допущені до участі у парламентських виборах як представники опозиції. Опоненти влади мають отримати рівні з владою можливості для агітації у засобах масової інформації, перешкоджання мирним демонстраціям має припинитися",- закликає німецький політик.

Вирішальні вибори

Визначальними для подальшої долі Угоди про асоціацію стануть парламентські вибори в Україні, які відбудуться у жовтні, наголосив в інтерв’ю Deutsche Welle голова комітету із закордонних справ Європарламенту Елмар Брок (фракція Європейської народної партії). "Чесні вибори можливі лише у тому разі, якщо опозиційні політики не сидітимуть по в’язницях, а братимуть участь у виборах", - нагадує Брок. Політик запевняє, що Європарламент готовий швидко розглянути питання ратифікації угоди з Україною, щойно Київ продемонструє поступ у питаннях демократизації і правової держави.

Утім, наразі ніщо не свідчить про готовність українського керівництва до виконання вимог, які у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію депутати Європарламенту висунули у своїй резолюції по Україні торік у жовтні, зауважує Елмар Брок. "Янукович має докластися до реформи кримінального права, як це було домовлено. Він має припинити вигадувати юридичні конструкції, які дозволяють запроторити опозиціонерів по в’язницях. В українського президента, вочевидь, схиблене уявлення про право", - критикує Брок.

Вже у листопаді?

Один з варіантів подальшого розвитку подій, зазначив у розмові з Deutsche Welle експерт Європейського центру політичних досліджень Майкл Емерсон, - підписання Угоди про асоціацію вже на саміті Україна-ЄС у листопаді. За словами Емерсона, у Брюсселі вже дали зрозуміти Віктору Януковичу, що готові говорити про підписання ще цього року, якщо вибори будуть визнані міжнародними спостерігачами такими, що відповідають демократичним стандартам. Низка країн ЄС, зауважує брюссельський аналітик, виступає за якнайшвидше підписання угоди з Україною, аби залишити Києву шанс на подальшу європейську інтеграцію як альтернативу планам російського керівництва "затягнути" Україну у Митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

"Вочевидь, Путін серйозно тиснутиме на Україну у питанні Митного союзу. Якщо Янукович піддасться на цей тиск, це торпедує Угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС", - застерігає Емерсон. Він зауважує, що серйозним аргументом для Віктора Януковича в ухваленні рішення на користь Митного союзу з Росією чи зближення з ЄС може стати фінансова допомога, якої особливо гостро Україна потребуватиме після виборів. "Міжнародний валютний фонд може так і не дати грошей, якщо Євросоюз не дасть "зелене світло" з огляду на політичну ситуацію в Україні. Зате Володимир Путін до скрутної ситуації Януковича може поставитися з розумінням і допомогти. Але не просто так, звісно",- розмірковує Майкл Емерсон.

Слабка альтернатива?

Євродепутат Елмар Брок переконаний, що подальша інтеграція з Росією суперечить українським інтересам. "Це невигідно насамперед з економічної точки зору. Російський ринок не дає українцям нічого", - запевняє Брок. Водночас Європейський Союз міг би запропонувати Україні більше, ніж містить Угода про асоціацію, переконаний мюнхенський політолог Мартин Брузис. "Європейський Союз має визнати, що Україна як європейська держава може приєднатися до спільноти та сформулювати чіткі умови на шляху до вступу. Ці критерії мали би передбачати обопільні зобов’язання як з боку України, так і з боку ЄС", - закликає Брузис. На думку оглядача, Євросоюз мав би ще більш активно, ніж дотепер, підтримувати формування структур правової держави в Україні, а також розвиток громадянського суспільства. Крім того, закликає Брузис, необхідно скасувати візовий режим для молодих українців та висококваліфікованих фахівців.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах