Україністи з шести країн обмінялися думками щодо поточної політичної ситуації в Україні, яка, за їхніми висновками, стоїть зараз не перехресті і конче мусить визначитися зі стратегією розвитку.
Під час круглого столу у рамках міжнародної конференції Україна. 20 років незалежності, що відбулася у Римі, учасники заходу часто наголошували на європейській ідентичності України. Втім, чи цього достатньо для розбудови сучасної, правової держави, де поважають закон й в центрі пріоритетів якої стоїть благо громадянина? Про сьогоднішню Україну, 20 років опісля відновлення здобуття незалежності сказати це важко.
За словами посла Польщі в Італії Войцеха Унольта перспектива вступу до ЄС як раз і може стати підвалиною для розвитку «нової України». «Нинішня Польща є найкращою Польщею, яку ми будь-коли мали, - сказав дипломат. - І я переконаний, що для України може бути так само. Для цього вона мусить зробити дві речі: розв'язати справу Тимошенко і – що ще важливіше – провести чесні вибори у жовтні». Але часу на це обмаль, застерігає Унольт: «Україна стоїть на перехресті, і має зробити вибір. Просто зараз, негайно. Влада повинна розуміти, що якщо вона зараз не розблокує ситуацію, то її ізоляція тільки поглиблюватиметься».
Ідеалізоване сприйняття Європи
На думку багатьох фахівців, мрія про Європу за часи незалежності все ж стала чимось на зразок національної ідеї для більшості українців, головним чином для молоді. За словами професора української історії Гарвардського університету Сергія Плохія, «українці мають ідеалізоване уявлення про Європу, яке є альтернативою правовим порушенням, безладу та корупції, що існують сьогодні в Україні.
Для українців дуже важливий той позитивний імідж Європи, який побутує (і який подекуди зовсім відірваний від реальності). Таке собі уявлення про масштабний «євроремонт країни». І це дуже позитивно!» Причому українське сприйняття має цікаву особливість, каже. Плохій: коли з’являються якісь негативні факти, то є тенденція пов’язувати їх з окремою країною, тоді як позитив завжди пов'язується з Європою в цілому.
Тобто в українців за роки незалежності сформувалася така собі, як сказали б психологи, «внутрішня Європа».
Надія на молодь
У свою чергу правозахисник з Харкова Євген Захаров нагадав, що великою є роль молоді. Молоді люди повинні частіше подорожувати до країн ЄС, бачити її устрій, її правила, традиції. Для цього, переконаний правозахисник, слід просувати освітні програми, програми обміну, сприяти просто туристичним поїздкам до країн ЄС. Але тут не обійтися без покращення візової політики, констатує Захаров.
Говорячи про реальну ситуацію руху чи відсутності руху України у напрямку до ЄС, більшість доповідачів зійшлися до думці, що нині цього руху немає. Так, говорить Плохій, «абсолютно зрозуміло, що цей процес заблокований. Він заблокований – і це ясно для українців; це дають зрозуміти й європейські лідери – через поведінку української влади».
Але є інший фактор, додає він, це внутрішні проблеми Європейського Союзу. «Вони вже перед цією серйозною кризою вирішили, що розширення у наступні кілька десятиліть не буде. Але завжди можлива співпраця на рівні секторів – наприклад, неурядових організацій або університетів», - підсумував Плохій.
Українська служба DW