Головна
 

DW: Bild поляризує німецьке суспільство - 60 років поспіль

23 червня 2012, 21:45
0
8
DW: Bild поляризує німецьке суспільство - 60 років поспіль
Фото: bild.de

Найпопулярніша газета Німеччини святкує ювілей, проте вітають її не всі. Думки нації про Bild за останні 60 років розділилися.

Гучні заголовки – її коник. Наприклад, "Wir sind Papst" ("Ми – Папа Римський") 2005 року, коли німця Йозефа Ратцінґера обрали главою Католицької церкви. Таке собі поєднання зухвалості та самоідентифікації. Ті, хто працює у Bild, повинні уміти писати стисло.

"Заголовок Bild завжди вдалий тоді, коли він є ексклюзивним чи коли він викликає у людей емоції, - пояснює головний редактор Bild Кай Дікманн. – Це навіть можуть бути заголовки про трагічні події". Так, після терактів у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року редакція Bild обрала заголовком номера слова молитви "Großer Gott, steh uns bei!" ("Всемогутній Боже, не полишай нас"), таким чином, певно, найкраще передавши почуття більшості читачів.

Від аполітичного до об'єднавчого органу

Усього лишень з чотирьох сторінок складався перший номер газети Bild, який побачив світ 24 червня 1952 року. Аксель Шпринґер, засновник видання, орієнтувався передусім на англійські бульварні газети, розробляючи концепцію Bild – багато картинок, мало тексту, популярні теми. Менше ніж за рік щоденний наклад Bild-Zeitung зріс до 500 тисяч примірників. Політика не відігравала майже жодної ролі.

Усе змінюється з падінням Берлінського муру. "Der Westen tut NICHTS!" ("Захід НІЧОГО не робить!") – обрамлений колючим дротом заголовок на першій сторінці Bild започаткував нову віху у розвитку видання. Відтоді Bild приділяє більше уваги політиці, а засновник та видавець Аксель Шпринґер все активніше використовує газету як рупор для поширення власних політичних поглядів. Вони – протилежні політичному курсу Конрада Аденауера, спрямованому на послідовне зміцнення прив’язки Федеративної Республіки до Заходу. Досить рано Шпринґер починає вимагати возз’єднання Німеччини. Політика та втручання у неї стають невід'ємною складовою профілю Bild, а постійні читачі залишаються вірними газеті.

"Bild також стріляв"

Під час студентських заворушень у 60-х роках минулого століття Bild перестає бути лише публіцистичним супровідником цього історичного періоду. Газета і сама стає мішенню критики студентів. Після пострілів, спрямованих проти харизматичного очільника студентського руху Руді Дучке, тисячі студентів у багатьох містах вийшли на вулиці з транспарантами "Bild також стріляв". Редакцію у Мюнхені розгромили, а друкарню в Гамбурзі заблокували. Наклад Bild скоротився на мільйон примірників. Bild був повністю на боці державної влади. Утім, видавці газети стали гнучкішими. Про політику писати стали менше, натомість почалася гонитва за сенсаціями.

При цьому журналісти Bild вдаються до сумнівних засобів. Це довів, зокрема, письменник Ґюнтер Вальрафф, який влаштувавшись співробітником газети, певний час законспіровано вивчав її методи роботи. "Репортери Bild втручаються у приватну, навіть у інтимну сферу людей", - переконався Вальрафф. За його словами, він має у своєму розпорядженні не одну передсмертну записку людей, які покінчили життя самогубством після публікації про них у Bild. У цих листах, каже Вальрафф, жертви покладають відповідальність за свою смерть на Bild.

Влада бульварної преси

Bild – це влада. Тому, хто хоче займатися політикою у Берліні, не обійтися без скандальної газети. Фрідгельм Ост, який був речником уряду Гельмута Коля наприкінці 1980-х років, читання Bild вважав своїм щоденним обов’язком. Адже заголовок на першій сторінці певною мірою відбивав настрій усієї нації. 

Навіть закордонні дипломати у Берліні перечитують газету, зізнається Роб Елліс з британського посольства у Берліні. Основні думки та теми, які домінують у Bild, також цікавлять чиновників та політиків у Лондоні.

Наскільки велике значення Bild має для формування суспільної думки у Німеччині, чи не найкраще пояснив екс-канцлер Ґергард Шредер, який без прикрас визнав, що для того, аби правити, йому потрібні лише Bild та телебачення.

Ґеорґ Штрайтер, заступник речника федерального канцлера, оцінює значення Bild більш диференційовано. На його думку, Bild – хоч і не пряма влада, однак має функцію формування порядку денного. Якщо Bild не присвячує певній політичній темі жодного рядка, каже Штрайтер, який свого часу теж працював редактором Bild, багато політиків зітхають з полегшенням. В цілому ж, переконаний Штрайтер, сьогодні газета є набагато серйознішою і вже не такою галасливою та кровожерливою, як раніше.

Коли ЗМІ усувають політиків

Газета Bild час від часу примушує стати на коліна навіть найвищих політиків. Зокрема, тоді, коли вони відвертаються від газети. Нещодавня відставка президента ФРН Кристіана Вульффа є наслідком не лише його власних помилок, а й багатотижневої кампанії Bild, спрямованої проти очільника держави.

Працюючи прем’єр-міністром федеральної землі Нижня Саксонія, Вульфф тривалий час "дружив" з бульварним виданням. Ставши президентом, він чомусь вирішив, що може обійтися без дружньої підтримки редакції Bild, припускає принаймні Ґреґор Ґізі – найвідоміший лівий політик зі Східної Німеччини. Bild хотіла довести Вульффу, що він помиляється, каже Ґізі. Це ще один аргумент на користь тих, хто каже, що добре керувати країною можна лише з Bild. І все ж безперечним є одне: газета, яку щодня читають майже 12 мільйонів людей, - незмінна величина у німецькому суспільстві. Її не потрібно любити, але необхідно визнавати.

Українська служба DW

ТЕГИ: зміНімеччинаBild
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах