«Значна частина тих, хто ще не визначився, не підуть на вибори», - українські експерти прокоментували результати опитування DW-Trend. Згідно з ними 38 відсотків українців досі не визначилися з симпатіями.
За менш ніж три тижні до парламенських виборів доволі великою є частка українців, яка ще не визначилися зі своїм вибором – 38 відсотків опитаних. Це засвідчило опитування DW-Trend, здійснене на замовлення Deutsche Welle Інститутом ринкових і соціальних досліджень IFAK з 20 вересня та 4 жовтня в Україні. У його межах було репрезентативно опитану одну тисячу українців
Висока кількість «невизначених» робить результати виборів дещо непередбачуваними. Проте соціологи у змозі хоча б частково спрогнозувати їхню поведінку. «Значна частина тих, хто ще не визначився, не підуть на вибори, - вважає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, посилаючись на досвід попередніх років. – Частина тих, хто відповідає, що ще не визначився, приховують свою позицію – насправді вони визначилися, але не хочуть про це говорити».
Боротьба за «невизначених»
Лише незначна частина респондентів із зазначених 38 відсотків підуть голосувати, вважає експерт. Скоріш за все вони підтримають ті ж політичні сили, що і їхнє соціальне оточення. «Якщо в певному регіоні, місті, соціальній групі частіше голосують за якусь партію, то ті, хто ще не визначився, з більшою вірогідністю голосуватимуть за ту партію, яка є більш популярна у їхній місцевості чи соціальній групі», – пояснює Міщенко. Тож, шанс отримати ці голоси мають рівною мірою як опозиційні, так і провладні сили.
Центр на роздоріжжі
Соціолог наголошує на регіональних відмінностях виборчих симпатій. На його думку, найбільше невизначеність із політичними симпатіями властива центру країни. «У центрі немає домінуючого тиску громадської думки. Тут він менший, ніж на сході або на заході. Є більша свобода вибору для індивідів, що і зумовлює значну невизначеність», – говорить Михайло Міщенко.
За даними DW-Trend, 41 відсоток респондентів вважає, що як опозиція, так і партія влади має однакові можливості для проведення передвиборчої кампанії. Водночас майже стільки ж (37 відсотків) опитаних мають протилежну думку. «Це стандартна ситуація, коли виборці опозиції вважають, що рівних можливостей немає, а виборці провладних партій вважають, що є», –каже директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Якби президентом була Тимошенко, ситуація, на її думку, була би протилежною. «На жаль, відповідь на ці запитання завжди залежить від того, «наші» чи «ненаші» при владі», – резюмує соціолог.
Криве дзеркало
Також учасники опитування DW-Trend переконані, що українські засоби масової інформації не виконують своєї функції неупередженого інформування про перебіг передвиборчої кампанії. Майже половина опитаних (47 відсотків) не вірить у те, що мас-медіа неупереджено висвітлюють виборчу кампанію. Незалежними українські ЗМІ вважає лише 30 відсотків опитаних.
«Це досить об'єктивні дані», – коментує опитування виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. На її думку, мас-медіа зловживають проплаченими замовними матеріалами («джинсою») та передвиборчим піаром окремих кандидатів. «Є піар влади та окремих кандидатів за гроші, є фрагментарні новини про інших – без заглиблення у те, а що ж ці політичні сили українському суспільству пропонують. Люди недоотримують інформації, якої вони потребують, аби зробити свідомий вибір. Звідси такі цифри – навіть попри те, що традиційно українці звикли довіряти засобам масової інформації», – каже Вікторія Сюмар.
Порожні гасла
Водночас поточні рейтинги підтримки опозиції спричинені не нерівним доступом до мас-медіа, а саме «кризою жанру» передвиборчих гасел, розмірковує Сюмар. «Доступ до ЗМІ в опозиції теж є, – вважає експерт. – Інша справа, що вона там демонструє, до чого закликає, чим оперує і що пропонує». Вона констатує проблеми зі змістовним наповненням передвиборчої кампанії у всіх політичних сил. Беззмістовні гасла є, а от про реальні проблеми українців та можливості їх розв'язання у кампанії не йдеться, зазначає Сюмар.
Тож, недовіра українців до ЗМІ, які транслюють політичні месиджі, – це відповідь суспільства на порожні гасла та уникання конкретики у передвиборчих обіцянках, підсумовує директор київського Інституту масової інформації. «Недовіра до відвертого популізму показує, що суспільство готове до більш чесної розмови з політиками, якої їм, на жаль, ніхто не пропонує», – каже експерт.
Джерело: Українська служба DW