"Випий кави - прокинешся!" - як відомо, кофеїн є стимулювальним засобом, а кава - особливо популярною серед студентів. Однією лише кавою, однак, обмежуються не всі.
Зосередитися дедалі важче, а день здається занадто коротким - особливо знайомі ці відчуття студентам напередодні іспитів. Більшість із них шукають порятунку у вже випробуваного засобу - кави, яка ніби допомагає залишатися при тямі. Ще більш ефективними вважаються кофеїнові пігулки чи навіть медикаменти, які можна отримати лише за рецептом та які приймають застресовані люди як "допінг для мозку".
"Йдеться про прийом психоактивних субстанцій, тобто речовин, які впливають на мозкову діяльність та вживаються з метою підвищення працездатності. Отримують їх тільки за рецептом", - пояснює Клаус Ліб, директор відділення психіатрії та психотерапії університетської клініки міста Майнц. Саме тут провели відповідне дослідження щодо вживання студентами допінгу для мозку.
Вчені опитали близько 2600 студентів та з'ясували, скільки засобів, що впливають на підвищення продуктивності праці, вони приймали протягом останнього року. "Кофеїнові пігулки, амфетамін або риталін 20 відсотків студентів вживали щонайменше один раз, аби підвищити свою працездатність", - підбиває підсумок дослідження Ліб. Такий високий показник вживання засобів, що стимулюють, пояснюється застосованим вченими видом опитування - останнє було анонімним. Водночас під час опитування вчені не розрізняли стимулятори за видами - кофеїнові таблетки, амфетаміни чи інші медикаменти.
Штефан Шляйм з Мюнхенського університету інтенсивно працює над темою "мозкових стимуляторів" та опублікував велику кількість статей з нейрофілософії та нейроетики. За його словами, дослідження про "допінг для мозку" активно проводяться в останні кілька десятиліть. "Саме студенти є улюбленою цільовою групою для вчених, оскільки їхня розумова продуктивність є активною, а ще молоді люди охоче експериментують з новими субстанція ми. Втім, згідно з усіма дослідженнями, які я знаю, у подібних випадках йдеться про одночислові показники", - каже Шляйм. Так, є дані, за якими тільки п'ять відсотків студентів вдаються до допомоги стимуляторів задля активізації роботи свого мозку.
Кофеїн, риталін, амфетамін
Кофеїнові пігулки хоча й продаються тільки в аптеках, під час продажу рецепт від лікаря у покупців не вимагають. Інші засоби - серед них і риталін - продаються винятково за рецептом лікаря. Риталін має стимулюючу дію та застосовується, зокрема, при лікуванні синдрому дефіциту уваги, також поєднаному з гіперактивністю. Цей засіб підвищує концентрацію сигнальної речовини допаміну, відомої як "гормон щастя". Штефан Шляйм наголошує, що стимулятори - це ліки, саме тому продаються винятково за приписом фахівця. А обіг частини з них ще й заборонений законом.
"Важливо, щоб вживання таких препаратів відбувалось під наглядом лікаря, оскільки наявні особисті фактори ризику, відсутність контролю за якими може загрожувати життю", - каже Шляйм. Адже кожна людина по-різному реагує навіть на кофеїн, дія якого також індивідуальна.
Психолог Тім Пфайффер-Ґершель з німецького Інституту терапевтичних досліджень додає, що часто має місце невідповідність між суб'єктивним сприйняттям дії препарату та об'єктивно доведеною його здатністю стимулювати продуктивність праці. Наприклад, особи, які у великій кількості вживають стимулятори, схильні до переоцінки своїх можливостей.
Гойдалка настрою
Після покращення настрою зазвичай настає його погіршення. І коли дія стимулювальних засобів знижується, то люди вдаються до вживання наступної дози стимуляторів. Однак це має й певні негативні наслідки: "Власну здатність я приписую тому факту, що штучно себе стимулював, - пояснює Пфайффер-Ґершель. - Це один із симптомів, які ми відносимо до факторів психічної залежності".
Крім того, проведені дослідження засвідчили, що вживання речовин, які утримують в активному стані і ніби повинні призводити до підвищеної продуктивності, не завжди має бажаний ефект: під дією стимуляторів люди схиляються до більш імпульсивних реакцій. У студентів на іспитах це може проявлятись у тому, що вони швидше відповідають, але показують гірші результати, ніж їхні однокурсники, чи такі самі, як колеги, які вживали препарат плацебо.
Вид продуктивності, якої прагнуть особи, які вживають стимулятори, також відіграє велику роль. "Якщо ви маєте завдання запам'ятати велику кількість цифр або фігур в якійсь грі, то це можна легко покращити", - каже Шляйм. Якщо ж йдеться про більш складні завдання чи планування, тоді ці засоби діють, швидше, контрапродуктивно.
Нічого нового?
Дослідження показали, що студенти, які вчаться погано, тобто перебувають у нижній частині спектру успішності, є групою ризику при вживанні "допінгу для мозку". У цій групі перебувають також люди, які сильніше піддаються дії стресу, ніж інші.
Межа між зайвою філіжанкою кави та медикаментозним допінгом дуже розмита, а ідея збудження за допомогою різних субстанцій не нова. Шляйм каже, що деякі з подібних медикаментів уже давно "з бородою". А відчуття, що маєш більше енергії та можеш залишатись бадьорим, є не новим параметром мислення, а дуже суб'єктивним сприйняттям. "Тож чудодійних речовин ще точно не винайшли", - наголошує Шляйм.
Джерело: Українська служба DW