Норми захисту даних в інтернеті мають у ЄС стати єдиними для всіх країн та жорсткішими. Цього хочуть європарламентарії. Утім, чимало компаній виступають проти, пише Мартін Кох у матеріалі для DW.
Такі інтернет-гіганти, як Facebook і Google у майбутньому можуть бути змушені обережніше поводитися з даними своїх користувачів у Європі, крім того, норми захисту інформації мають бути спільними для всіх країн ЄС. Саме на це спрямований проект нової постанови, яку увечері, у понеділок, 21 жовтня, схвалив комітет Європарламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ голосами більшості представників усіх фракцій.
Це стало своєрідною реакцією на ще минулорічний заклик Єврокомісії щодо більшої безпеки даних. Утім, для здійснення реформи у цій сфері потрібно подолати чимало перепон, адже відповідні пропозиції ще мають підтримати усі країни-члени ЄС та Єврокомісія.
Потрібна жорсткість
Фахівці не сумніваються в необхідності якомога швидшого запровадження жорсткіших правил у царині захисту даних. Адже віртуальна реальність нині така, що користувачів часто майже непомітно змушують передавати свої дані далі. Адже рідко хто читає складені, як правило, юридичною мовою й написані дрібним шрифтом умови контрактів.
Крім того, підприємства, головні офіси яких розташовані не в Євросоюзі, можуть елегантно обходити європейські норми, що стосуються захисту даних. Або вони підшукують собі в ЄС якусь країну, де діють найвільніші правила у цій сфері. Саме тому улюбленими адресами для офісів фірм стали Ірландія та Великобританія.
Користувачам має стати легше
Нові приписи ЄС стосовно захисту даних можуть змінити цю ситуацію, адже вони мають бути єдиними для всіх. Пропозиції комітету Європарламенту передбачають, що користувачам стане легше знищувати свої особисті дані. Крім того, вони мають явно давати згоду на те, які з їхніх даних компанії можуть зберігати. Користувачі також матимуть право дізнаватися, яким фірмам, відомствам чи спецслужбам надавалися їхні дані.
На думку уповноваженого з питань захисту даних німецької землі Шлезвіг-Гольштейн Тіло Вайхерта, ці заходи є кроком у правильному напрямку. Адже користь від цього матиме у першу чергу звичайний інтернет-користувач. "Він тоді матиме кращі можливості для реалізації своїх прав і кращої державної підтримки через наглядові відомства, об'єднання споживачів і також через судові інстанції", - каже Вайхерт.
Заплановані європарламентаріями новації вітає і Беньямін Берґеманн з об'єднання захисту прав споживачів Digitale Gesellschaft. Він особливо хвалить пункт про мобільність даних. "Це означає, що я мої дані від одного онлайн-сервісу можу переносити до іншого. Якщо, скажімо, я більше не хочу бути в твіттері, компанія має передати мені всі мої дані контактів у доступній електронній формі так, щоб я міг з ними змінити сервіс". Адже нині, за його словами, чимало користувачів не відмовляються від своєї активності у соціальних мережах, щоб не втратити друзів і всі особисті дані та не бути змушеними знову починати все з нуля.
Критика теж є
Утім, є і критичні зауваження до нових пропозицій. Вони, наприклад, не унеможливлюють відстеження інформації про поведінку і вподобання користувачів і їхні інтереси під час пошуку у мережі. Цей так званий "трекінг" дозволяє компаніям підбирати покази реклами відповідно до інтересів інтернет-користувачів: певна реклама спливає знову і знову, навіть коли користувач уже перебуває на тематично інших сайтах.
За словами Берґеманна, саме цю на перший погляд цілком невинну інформацію обробляла та оцінювала шпигунська програма XKeystore американської спецслужби NSA.
Тим часом у сфері торгівлі інтернет-даними обертаються мільйони. Пошукові машини, такі як лідер ринку Google чи соціальні мережі на кшталт Facebook і twitter генерують невичерпний резервуар даних, які можна прибутково продавати. Так, концерн Google у третьому кварталі цього року одержав з обороту у майже 15 мільярдів американських доларів чистий прибуток у вигляді трьох мільярдів.
Саме цей гігант-пошуковик дуже часто опиняється під вогнем критики, оскільки він автоматично передає дані своїх користувачів до інших підрозділів компанії, наприклад, до власної соціальної мережі концерну Google+.
Кого лякають нові правила?
Тим більше дивує, що нині особливо жорстко проти запровадження суворіших правил у сфері захисту даних виступають не лобісти таких китів інтернет-ринку, як Google, Facebook чи інших інтернет-гігантів. "Це насамперед цілком традиційні моделі, такі як торгівля адресами потенційних клієнтів, крім того, банки та страхові компанії, зацікавлені в тому, щоб дізнатися якомога більше про платоспроможність своїх клієнтів", - каже Беньямін Берґеманн з Digitale Gesellschaft.
Чим сильніше буде захищена приватна сфера, тим складніше буде цим компаніям діставатися до "коштовних" даних про споживачів. За словами Берґеманна, хоча Facebook та Google це теж стосується, але вони працюють з даними, одержавши на це згоду своїх клієнтів.
Утім, фахівці у сфері захисту даних переконані, що запровадження жорстких правил важливе для громадян, адже вони знатимуть, куди і з чим звертатися, а компанії боятимуться, що справді можуть бути застосовані драконівські штрафи.
У проекті директиви найвищим штрафом вказано 5 відсотків від річного обороту фірми або 100 мільйонів євро. Це завелика сума навіть для інтернет-гігантів.
Джерело: Українська служба DW