Росіяни переступили ще одну "червону лінію", вдаривши по столичному Південному мосту, вважають експерти.
Під час денного обстрілу Києва 1 жовтня у російська армія двічі атакувала безпілотниками опорні конструкції Південного мосту. Після обстрілу рух метрополітену та наземного громадського транспорту через міст було тимчасово призупинено для огляду конструкції.
Яких пошкоджень зазнав міст
За даними Київської міської державної адміністрації, близько 11:30 ранку, під час руху поїзда столичного метрополітену, вибухова хвиля підняла пил, який через систему вентиляції потрапив до пасажирського салону. Ні пасажири, ні машиніст поїзда не постраждали. Вікна та конструкція вагона залишилися цілими, а поїзд відправили до депо для подальшого огляду.
Кореспондентка 5 каналу Мар’яна Марченко, яка перебувала у метро, повідомила, що перед вибухом один із пасажирів крикнув "шахед". За її словами, одразу після цього з вентиляційної системи почав падати попіл. Потяг доставив пасажирів до станції Видубичі, де рух було призупинено.
Після удару фахівці комунального підприємства Київавтошляхміст розпочали обстеження стану опор. За попередніми результатами обстеження, критичних пошкоджень конструкції не виявлено. Однак обстеження ділянок мосту, якими користується метрополітен, все ще триває.
Нові дрони для ударів
Мер столиці Віталій Кличко підтвердив два удари поблизу опорної конструкції мосту. У його заяві не уточнився тип дронів або те, чи були опори безпосередніми цілями атаки.
Водночас сьогодні зранку Telegram-канал Оперативний.Інформ повідомив, що новий "шахед" зі спеціалізованою бойовою частиною, який учора атакував ЛЕП у Києві потенційно створює загрозу і для вантових мостів (тип підвісного мосту, який складається з одного або більше пілонів, які сполучені з дорожнім полотном за допомогою прямолінійних сталевих канатів – вантів).
За їхніми даними, зараз ворог випробовує спеціалізовану кумулятивно-різальну бойову частину, призначену для пошкодження металевих конструкцій.
"Для Києва це має окреме значення. Південний і Північний мости належать до вантових споруд, у конструкції яких сталеві ванти беруть участь у підтриманні прогонової будови. Зокрема, основний прогін Південного мосту підтримують 72 пари здвоєних вант, а Північний міст також має вантову конструкцію з пілоном", – йдеться у повідомленні Оперативного.
Який задум росіян
Удари по київських мостах, зокрема ударом по Південному мосту 1 жовтня, ворог переслідує одразу дві мети, вважає авіаційний експерт Костянтин Криволап.
"Це, скоріше за все, у межах програми логістичного колапсу під час тривог та посилення психологічного тиску на населення", – розповів експерт в коментарі для Телеграфу.
Водночас, за його словами, занурити Київ в тривалий логістичний колапс росіянам буде зробити дуже непросто, оскільки у столиці немає централізації мостами.
Навіть якщо росіянам вдасться пошкодити одну або кілька переправ, це не призведе до колапсу, а створить тимчасові "незручності". Експерт на прикладі херсонських мостів показав, що подібне завдання практично нездійсненне у Києві.
"Міст у Херсоні вибивали майже місяць. Щоб зробити таку ситуацію в Києві, потрібно знищити всі мости починаючи з Північного і закінчуючи Південним. Потрібно бити й бити… Найточніша зброя росіян у цьому питанні – це Іскандер М. Майже 500 кг вибухівки. Це потрібно не просто бити для того, щоб закрити шлях, саму дорогу і сам проліт. А треба кудись, щоб його зруйнувати, наприклад, в опори. А опори там дуже міцні, і такий сценарій у принципі неможливий", – сказав Костянтин.
"Зміна всіх правил гри"
Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру "Ділова столиця", російський лідер Володимир Путін порушив негласне правило не бити по мостах.
"Останнім часом в україно-російській війні існували кілька червоних ліній. І одна з них – мости. Ми не бʼємо по кримському мосту, росіяни не бʼють по мостам через Дніпро. Сьогодні ця домовленість порушена. Причина зміни російської мостової стратегії, схоже, криються в кількох моментах", – написав експерт.
За його словами, перший момент – росіяни користуються вікном можливостей, поки Україна не має захисту від реактивних шахедів. Другий – Путін вважає, що ми звʼязані зараз тиском США щодо ударів по НПЗ і ми не посміємо асиметрично відповісти масштабуванням ударів.
"У нас немає вибору: нам треба піднімати ставки в переговорах з США і вимагати вплинути на РФ… День атаки на міст вибраний не випадково. Це спеціально зроблено на день захисника", – додав Денисенко.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp