Операція Вівальді, яка з кінця весни 2026 року проходила в умовах суворої секретності, має на меті усунення загрози для Слов'янсько-Краматорської агломерації.
Третій етап масштабної української операції Вівальді на Лиманському напрямку увінчався значним проривом російської оборони. Командир Третього армійського корпусу ЗСУ генерал Андрій Білецький назвав цю фазу наступу переломною. Українські військові не лише розширили площу деокупованих територій, але й застосували нові тактичні та технічні рішення, які дозволили обдурити противника.
Звільнені території
Під час третього етапу бійці Третього армійського корпусу атакували та здобули контроль над ключовим опорним пунктом — селищем Нове та панівними висотами навколо нього. Крім того, українські сили звільнили ще чотири сусідні населені пункти:
- Рідкодуб;
- Катеринівку;
- Карпівку;
- Новомихайлівку.
Протягом цього етапу було деокуповано 51 км² території (загалом з початку наступальних дій — 176 км²).
Завдані російській армії втрати склали близько 2 000 військових. Ще близько 250 бійців РФ опинилися в українському полоні — за словами Білецького, росіяни здавалися цілими підрозділами. Головну роль у прориві відіграли Третя штурмова бригада, 3-й та 10-й мобільний прикордонні загони.
Тактична дезінформація та наземні дрони-камікадзе
Успіх третього етапу став можливим завдяки оперативній грі українського командування, яка змусила росіян розпорошити власні резерви. Противник був переконаний, що ЗСУ завдадуть головного удару з південного напрямку (район Шандриголове — Зелена Долина), і зосередив там сили для контратак. Натомість справжній, нищівний удар українські сили завдали з півночі — біля Рідкодубу та Нового.
Крім тактичної хитрості, ЗСУ застосували інноваційний підхід до знищення ворожих фортифікацій. Українські військові вперше використали як наземного робота-камікадзе старий радянський БТР-60, начинений вибухівкою. Бронетранспортер успішно підірвав укріплені захисні споруди росіян біля селища Нове, відкривши шлях для штурмовиків.
Парадокси російського Міноборони
На тлі масової здачі в полон та втрати позицій, Міністерство оборони РФ продовжує звітувати про власні так звані “успіхи”та наступ на місто Святогірськ (яке Володимир Путін ще 1 вересня поспішив оголосити “взятим”). Ці заяви були спростовані не лише відеопрогулянкою генерала Білецького вулицями вільного Святогірська, але й самими російськими «воєнкорами», які відкрито критикують своє командування за брехню та визнають просування ЗСУ.
Чотири сезони Вівальді
Операція Вівальді, яка з кінця весни 2026 року проходила в умовах суворої секретності, має на меті ліквідацію російського плацдарму на західному березі річки Чорний Жеребець та усунення загрози для Слов'янсько-Краматорської агломерації.
Президент Володимир Зеленський 27 вересня високо оцінив досягнення Третього армійського корпусу, підкресливши, що ці результати не дозволяють Росії розгорнути власну наступальну активність.
Загалом операція розгортається поетапно:
Перший етап: звільнено 5 сіл (Новоселівка, Олександрівка, Ярова, Коровій Яр, Середнє) та 85 км².
Другий етап: деокуповано 3 села (Шандриголове, Дерилове, Дробишеве) та 40 км².
Третій етап: звільнено 5 сіл (Нове, Рідкодуб, Катеринівка, Карпівка, Новомихайлівка) та 51 км².
Відповідаючи на питання про кінцеву мету наступу та вихід до річки Чорний Жеребець, Андрій Білецький натякнув на продовження кампанії: “Наша операція називається "Вівальді". А у Вівальді, як відомо, чотири сезони”.