Розширення у важкі часи: Хорватія приєднується до ЄС - DW

1 липня Хорватія стане 28-им членом ЄС. На відміну від попередніх розширень, тепер ейфорії не спостерігається - ані в Брюсселі, ані в Загребі. Тим не менше, цей вступ стане важливим сигналом для Балкан.

Приєднання Хорватії до Європейського Союзу відбувається у складний момент. Спільнота переживає найглибшу в своїй історії кризу, а бажання приймати нових членів наближається до нуля. Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле наприкінці березня, під час свого візиту до Загреба, нагадав хорватам, що цього разу на кону стоїть як ніколи багато - йдеться про кредит довіри до політики розширення ЄС.

Цей кредит був значною мірою підірваний після вступу Румунії і Болгарії 2007 року. Адже обидві ці країни фактично були прийняті "авансом". Ані Софія, ані Бухарест на момент приєднання до Євросоюзу не виконали всіх вимог спільноти, зокрема щодо боротьби з корупцією. Тоді в Брюсселі сподівалися на те, що вже саме по собі членство в ЄС допоможе розв’язати існуючі проблеми. Але сталося все з точністю до навпаки: набувши членство, уряди Болгарії і Румунії стали почивати на лаврах замість продовження реформ. Саме тому ці новачки спільноти досі не можуть приєднатися до Шенгенського простору. 

Більш суворі критерії

Такий вступ "авансом" для Хорватії вже був неможливий. Країни Євросоюзу дуже ретельно поставилися до контролю виконання Загребом всіх критеріїв вступу. Після прийняття Радою ЄС у грудні 2011 року рішення про приєднання Хорватії процес ратифікації відповідної угоди парламентами країн спільноти ставився у пряму залежність від виконання вимог європейських партнерів, насамперед у боротьбі з корупцією.

Ще восени минулого року депутати Бундестагу заявляли про неготовність Загреба до вступу. Втім, відтоді хорватський уряд доклав чималих зусиль, аби виправити ситуацію. Вже навесні всі перешкоди для приєднання Хорватії до ЄС були усунуті. У березні єврокомісар Фюле задоволено відзначив: "Хорватія може демонструвати реформи, які є переконливими, довгостроковими і незворотними".

Проблеми в економіці

З точки зору економіки Євросоюз з Хорватією отримує ще один "головний біль". Країна вже не один рік перебуває в стані рецесії, рівень безробіття становить близько 20 відсотків. З іншого боку: такі самі, або ще гірші економічні проблеми є й в інших членів ЄС. Вступ до Євросоюзу не зробить Хорватію за один день заможнішою, але країна отримає кращі передумови для підвищення конкурентоспроможності, вважає прем’єр-міністр Зоран Міланович. "Я переконаний, що Хорватія впорається з усіма викликами, перед якими наша маленька нація постає з огляду на європейську інтеграцію та глобалізацію. Адже маленькі країни мають бути відкритими. Європейський Союз дає Хорватії величезний шанс", - переконаний голова хорватського уряду.

Таким шансом, звісно, є й фінансова підтримка. Йоганнес Ган, єврокомісар з питань регіональної політики в лютому висловив прогноз, що після вступу "фінансова допомога зі структурного фонду ЄС становитиме до 70 відсотків державних інвестицій у Хорватії". "Головне, щоб люди якомога швидше відчули на собі цю допомогу - у вигляді робочих місць та зростання добробуту", - наголосив Ган.

Підтримка Сербії на шляху до ЄС

Хорватія стане другою після Словенії колишньою югославською республікою в Євросоюзі. Поступове поповнення європейської спільноти країнами регіону, де лише два десятиліття тому йшла війна, має для Європи символічне значення. А європейська інтеграція навіть допомагає зняти колишню напруженість у відносинах із колишнім ворогом Сербією, вважає хорватський президент Іво Йосипович. Про те, що непорозуміння між Загребом і Белградом відходять у минуле красномовно свідчить зокрема й той факт, що на святкові урочистості з нагоди вступу до ЄС першого липня приїде президент Сербії Томіслав Ніколіч. Не стало завадою й те, що Ніколіч взагалі-то вважається сербським націоналістом.

Хорватія обіцяє підтримати Сербію на шляху до ЄС. Після того, як на початку цього року за посередництва Брюсселя Сербія зробила крок до нормалізації відносин з Косово, на цьому шляху загорілося "зелене світло". Очікується, що офіційно переговори про вступ Сербії до спільноти розпочнуться на початку наступного року. Іво Йосипович запевняє, що не ставитиме палиці в колеса Белграда. Хоча сама Хорватія натерпілася від сусідньої Словенії: Любляна на багато місяців затримала євроінтеграційні зусилля Загреба через нерозв’язану прикордонну суперечку.

Євросоюз залишається привабливим

Вступ до ЄС важливий для Хорватії не лише з точки зору економіки або безпеки, зазначає Корина Стратулат з Центру європейської політики у Брюсселі. "Це й питання статусу. Вступ засвідчує, що Хорватія тепер належить до спільноти демократичних засад і цінностей. В очах світової спільноти Хорватія тепер асоціюватиметься з усіма тими цінностями, з якими асоціюється Європейський Союз", - каже експерт. Стратулат наголошує також, що цей вступ має особливе значення і для ЄС, надто у скрутні для спільноти часи. "Він доводить, що ЄС має здатність спонукати до змін країни, які хочуть приєднатися до спільноти. І що Євросоюз залишається привабливим для країн поза його межами", - зазначає брюссельська аналітик.

У Загребі у перспективності Євросоюзу не сумніваються. Хорватський уряд навіть сподівається за кілька років запровадити євро, коли вдасться виконати всі критерії. У Хорватії з оптимізмом дивляться в європейське майбутнє. Хоча й в ейфорію тут не впадають, визнав у розмові з Deutsche Welle президент Йосипович. "Ми - реалісти. Ми знаємо, що членство в ЄС не вирішить всіх наших проблем. Але для нас це шанс і я сподіваюся, що ми ним скористаємося", - наголошує Іво Йосипович.

Джерело: Українська служба DW