Спецпідрозділ МВС Беркут створювався насамперед для знешкодження злочинних угруповань. Однак поступово основним завданням стала "охорона громадського порядку" на акціях протесту.
Альфа, Омега, Сокіл, Беркут, Титан - усе це назви спеціальних підрозділів силових органів України: СБУ та міліції. В Україні свої спецпідрозділи мають також прикордонники, митники та військові.
Утім, останніми роками саме Беркут регулярно шокує громадськість невиправданою брутальністю та агресивністю, "знешкоджуючи" мітингувальників та демонстрантів. Надмірна жорстокість Беркута під час розгону акцій вуличних протестів викликає обурення й у парламентської опозиції: народний депутат від УДАРу Сергій Каплін оголосив про підготовку законопроекту про ліквідацію міліції особливого призначення. Втім, наскільки реалістичною є така пропозиція?
"Беркут" залишити не можна ліківідувати
"Такий спецпідрозділ, як Беркут, має бути в арсеналі держави, але із визначеною законом кількістю особового складу, із чітко встановленими завданнями та зі строго окресленими способами та засобами їх виконання", - переконаний експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. За його словами, в законі також мають бути чітко прописані повноваження та обов'язки "беркутівців", і головне - що їм заборонено.
Як виявилося, від часу створення Беркута у 1992 році та донині вся його діяльність визначена лише в нормативних актах МВС. Це означає, що юридичні механізми їхньої дії - без законодавчої основи - перебувають винятково в руках керівництва МВС, яке, як відомо, змінюється "під владу".
Українські "рембо"
На початку серпня цього року в дитячих таборах низки областей України діти стали учасниками інтерактивних міліцейських шоу. На малечу надягали шоломи та бронежилети, демонстрували засоби індивідуального захисту і навіть дозволяли торкатися зброї. Бійці спецпідрозділу міліції Беркут демонстрували дітям усю свою міць. "Демонстрація прийомів рукопашного бою викликала жвавий інтерес, причому не лише у хлопчиків, але й у дівчат", - зазначається на сайті МВС України.
Міліція не шкодує піар-зусиль, аби підтримувати за "беркутівцями" імідж українських "рембо". Згідно з нормативними актами МВС, у 1992 році Беркут створювався як міліція швидкого реагування для ефективного використання у боротьбі з організованою злочинністю. У Беркуті служили колишні військові спецназівці, найкращі "опери" карного розшуку, досвідчені міліціонери, які володіли прийомами рукопашного бою тощо.
Власне, і тепер пріоритет у зарахуванні до спецпідрозділу мають майстри спорту, кандидати в майстри спорту та першорозрядники силових видів спорту. У МВС повідомили, що нині штатна чисельність Беркута становить близько чотирьох тисяч працівників, конкурс на службу - 4 особи на місце, а середньомісячне грошове забезпечення залежно від вислуги років: у рядового складу - 4,3 тисячі гривень, у начальницького - 4,7 тисячі гривень. Нагадаємо, що в середньому в україніській міліції заробітна плата у півтора-два рази менша.
Нині у складі підрозділів Беркута не просто фізично загартовані бійці, а й фахівці зі спеціальних техзасобів, альпіністи, водолази, підривники та снайпери. Їх кидають на затримання озброєних злочинців, членів організованих злочинних угруповань, звільнення заручників.
Співробітники Беркута проходять і курс психологічної підготовки. Один із бійців на умовах анонімності розповів DW, що основна мета такої підготовки - це налаштованість на те, що "завдання має бути виконане". За сім місяців цього року за участю Беркута було виконано понад 160 таких завдань - спецоперацій із затримання озброєних злочинців.
Нова ціль - протестувальники?
Утім, ще кілька років тому діяльність Беркута в галузі протидії злочинності була значно пліднішою. Для порівняння: у 2005 році, коли у спецпідрозділі служили три з половиною тисячі бійців, було проведено понад 18 тисяч операцій, у 2006-му - 21 з половиною тисяча операцій, повідомляло тоді інформагентство РІА-Новости із посиланням на тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Михайла Корнієнка.
Як випливає із актуальної відповіді МВС на запит DW, використання високопрофесійно підготовлених "беркутівців" у боротьбі зі злочинністю нині має другорядне значення. Тепер, наголосили DW у МВС, одним із основних завдань Беркута є "забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів". "Тому працівники цих підрозділів залучаються насамперед до охорони громадського порядку під час проведення заходів із масовою участю громадян", - пояснили в МВС.
"Така ситуація є наслідком неправильного менеджменту та політичного тиску і призводить до того, що професійні бійці непрофесійно працюють у непрофесійних умовах", - переконаний правозахисник Олег Мартиненко. Донедавна Мартиненко як єдиний представник правозахисних організацій був членом громадської ради при МВС України. Утім, Гельсінська спілка відкликала його, не побачивши в діяльності ради зацікавленості у вирішенні проблем, що стосуються прав людини.
Кого боїться МВС: політичної опозиції чи людей?
Варто зауважити, що, за нормативами самого ж МВС, начальники управлінь МВС в областях, Києві та Севастополі мають розраховувати сили та засоби, задіяні для забезпечення охорони громадського порядку. Однак у нормативах самого МВС немає відповідей на основні питання, зазначає експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк: "Що таке антигромадський вияв? Що таке припинення масових безпорядків і чим воно відрізняється від їх придушення? Що таке масові заходи, тобто маса - це скільки?"
За спостереженням екс-члена громадської ради при МВС Мартиненка, до охорони громадського порядку під час багатотисячних акцій опозиції залучається часом не більше сотні бійців Беркута. А під час мирних акцій, як от Врадіївської ходи, на вулицях, в автобусах, у підземних переходах присутня мало не така сама кількість "беркутівців", як і самих мітингувальників, зауважує правозахисник.
"По суті, політична верхівка командує, яку акцію прибрати, ліквідувати, нейтралізувати, і тоді командир підрозділу, який має таку команду, викликає чи не весь особовий склад свого підрозділу на місце події", - розповідає правозахисник.
"Ми не політизовані. У нас є визначені законом завдання. Треба охороняти громадський порядок - ми його охороняємо. Не треба прикриватися мирними діями. Адже провокації якого штибу можуть бути? Пустять натовп, а здалеку почнуть стріляти. То до чого тут ми?", - зауважив у розмові з DW співробітник спецпідрозділу.
Дається взнаки спеціальна психологічна підготовка: у демонстрантах заздалегідь бачать приховану загрозу і висловлюють готовність знешкодити її джерело у будь-який спосіб. Однак незаконні накази співробітники міліції повинні не виконувати.
Мартиненко вважає, що для "беркутівців" накази керівника завжди виглядають законно: "Зовнішньо співробітники міліції не здатні оцінити, наскільки законним є наказ командира на аний момент". А якщо до цього додається низький рівень поінформованості бійців про громадянські права протестувальників, то спецпідрозділи перетворюються на ефективний засіб придушення політичних та соціальних протестів.
Джерело: Українська служба DW