Головна
 

Фінал Євро-2012: Десять причин, з яких виграє збірна Італії

30 червня 2012, 13:33
0
58
Фінал Євро-2012: Десять причин, з яких виграє збірна Італії
Фото: АР/ap.org
Збірна Італії готова скинути Іспанію з трону

Футбольний аналітик СПОРТ bigmir) net Олександр Кривицький детально вивчив гру збірної Італії на Євро-2012 і знайшов десять причин, з яких Скуадра Адзурра зможе завтра виграти титул Чемпіонів Європи.

1. Буффонище

Для воротаря Ювентуса нинішній сезон видався просто екстраординарним. Ледь не програвши чемпіонство Італії через свою єдиною помилку в останніх турах, він все ж завоював скудетто. І ця казка не закінчується – з самісінького старту Євро Буффон довів, що за правом є одним з найкращих воротарів планети. При ньому за рамку Італії надійно і спокійно, і це один з ключових факторів успіху команди

2. Захисна трійка з Ювентуса

К’єлліні – Бонуччі – Бардзальї – зіграна трійка чемпіона Італії цього сезону дозволяє тренеру танцювати від італійської печі. Забити Італії на цьому турнірі змогли лише Фабрегас, Манджукич і Озіл, та й той з пенальті. Про Ірландію не говоримо, а ось несподівана слабкість Німеччини в першому таймі вразила просто капітально – так безпорадно і безглуздо напад німців давненько не виглядало. Звичайно ж, з виходом Ройса і Клозе ситуація змінилася, але Італія змогла витримати останній навал Бундесмашини і прорватися до фіналу.

3. Чудовий півзахист

У центрі поля у збірної Італії сформований потужний кулак, який здатний не стільки зупиняти чужі атаки, скільки стрімко розкидати свої. Ми тут не будемо торкатися Пірло, на цьому турнірі він демонструє просто запаморочливу гру. Але ж і партнери по команді під стать своєму лідеру. Даніеле де Россі б’ється з суперником не на життя, а на смерть. Нарешті він став таким, яким звикли бачити його вболівальники Роми. Ріккардо Монтоліво іноді випадає з гри, але який же пас він видав на Маріо Балотеллі в епізоді з другим голом у ворота Німеччини – спочатку подумалося, що таке міг зробити тільки Пірло, а й у Рікардо є техніка і здібності, щоб так бачити партнерів у полі . А Діаманте? Віковий лідер скромної Болоньї вийшов і утоптав центр поля, не давши Німеччині розгорнутися. Де були Хедіра, Швайнштайгер у кінці матчу?

4. Андреа Пірло

Зміна міланської обстановки на туринську повернула нам того самого Андреа, тільки ще більш мудрого. Найращий гравець двох матчів Італії в плей-офф за правом заслуговує нагороди найкращого гравця турніру. А як він психологічно поховав Англію, забивши паненкою (стиль виконання пенальті – несильний удар по центру воріт, розрахований на те, що воротар кинеться у кут – ред..) в серії післяматчевих пенальті? І що найдивовижніше – в матчах на виліт суперник намагається приділити Пірло особливу увагу, а він періодично відводить своїх опонентів від партнерів, знайшовши секундні помилки у грі суперника. Так що іспанії належить не просто придумати, як витіснити Пірло з гри, а змусити його побігати за м’ячем.

5. Напад

Перед стартом Євро ситуація в передній лінії Італії була така, що ой, леле. Россі вилетів надовго, Кассано відновлювався після операції на серці, забивши всього гол у 8 матчах після повернення. Маріо Балотеллі, при всіх його талантах, виходив у старті Манчестер Сіті всього 14 раз за сезон (і це при опалі Тевеса). Загалом, довелося брати всіх, хто є – в тому числі і ветерана Ді Натале, який нарешті отримав свій заслужений виклик.

І що ми бачимо зараз – Кассано забиває найважливіший гол Ірландії, а в півфіналі робить із захисників стовпи й чудово навішує на голову Балотеллі. Ді Натале вражає ворота чемпіонів світу та Європи, а якби він так не поспішав у півфіналі, то міг би добити Німеччину задовго до фінального свистка. А Маріо? Добив красивим голів Ірландію, а в першому таймі спустив німців з небес на землю, просто поховавши їх надії на фінал. І нехай ця людина з зачіскою, що нагадує доріжку з майонезу, і сприймається зараз як головна надія нації, але не варто забувати, що він здатний підірвати мозок навколишнім своєю неадекватністю будь-якої миті. Так що варто відкинутися на спинку дивана і подивитися – видовище обіцяє бути тим іще.

6. Чезаре Пранделлі

Як же не відзначити тренера, який і зібрав усіх цих гравців в один чудовий механізм, налагодив його в невдалих товариських матчах (чого варте 0:3 від Росії), зрадив своїй улюбленій тактиці заради матчу з Іспанією (перейшов на гру в 3 захисники), створив приголомшливу атмосферу в збірній і за два роки повністю змінив Італію. Наставник італійців підібрав ключі до манери Іспанії, Англії та Німеччини – так що чекаємо, який сюрприз чекає на дель Боске в останньому матчі.

7. Статистика в особистих зустрічах

Після першого успіху на Олімпійських іграх 1920 року збірна Іспанії жодного разу не змогла перемогти Італію. Так, на минулому чемпіонаті Європи в 1/4 фіналу саме удар Сеска Фабрегаса вивів Іспанію до півфіналу, але основний час закінчився з рахунком 0:0. А в 11 офіційних поєдинках тотальна перевага за італійцями – на ту само 1 поразку вони відповіли 5 своїми перемогами і 5 разів команди зіграли внічию. Крім того, італійці вписали своє ім’я в книгу рекордів Іспанії – вони є співвласниками найбільшої поразки збірної цієї країни, розгромивши її на Олімпіаді 1938 року з рахунком 7:1

8. Договірні скандали в країні

І в 1982 році, коли Італія стала чемпіоном світу, і в 2006, коли вони ж повторили своє досягнення, в країні вирував скандал з договірними іграми і букмекерськими конторами. Так що напевно багато хто почав радісно потирати руки, коли в травні цього року італійців почало трусити. І нехай збірна не дорахувалася найкращого лівого захисника Доменіко Крішіто, але інші згуртувалися й вирішили показати клас. Виходить, що хитрий план італійської поліції, яка дуже хотіла побачити тріумф своїх футболістів, спрацював – принаймні, до фіналу Італія вийшла.

9. Іспанія повинна програти

Два поспіль великі турніри, постійні перемоги і гра збірної, яка своєю монотонністю вже дуже нагадує каталонську Барселону. У цієї збірної чимало шанувальників, але набагато більше ненависників. Суворий дель Боске може стати всього лише другим тренером в історії футболу (після Гельмута Шена), який виграв і чемпіонат Європи, і чемпіонат світу поспіль. А про те, що Касільяс, Рамос, Торрес, Алонсо Хаві та Іньєста вже перемагають зі своєю збірною ще з Євро-2008, говорить багато про що. в той же час Буффон, Пірло й Де Россі напевно хочуть до звання чемпіонів світу додати і європейське звання.

10. Італійська циклічність

Починаючи з пам’ятної поразки в півфіналі Євро 1988 від збірної СРСР Валерія Лобановського, італійські футболісти принесли урочисту клятву, яка не повинна була стати надбанням громадськості – кожні 6 років збірна вичавлює з себе все і виходить у фінал. Посудіть самі – на ЧС-1994 року в США італійці виявилися від золота на відстані всього одного неточного удару божественного Роберто Баджо у програній серії післяматчевих пенальті з Бразилією. У 2000 році Італії не вистачило протриматися всього пару хвилин, Франція рахунок зрівняла в доданий час і вже в овертаймі дотиснула Італію. в 2006 році італійці нарешті зібралися, зробили висновки з помилок і у фінальній серії післяматчевих пенальті таки переламали цю Францію. І ось рік 2012, чудова і непереможна Іспанія проти ще однієї непереможної Італії. Хто кого?

За матеріалами: СПОРТ bigmir)net

СПЕЦТЕМА: Чемпіонат Європи з футболу в Україні та Польщі
ТЕГИ: Евро-2012сборная Италии
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах