Через сім місяців в Україні відбудеться арт-олімпіада – пройде перша в країні бієнале сучасного мистецтва. За масштаб та рівень амбітного проекту відповідає гуру з Великобританії – куратор Девід Елліотт, пише Ірина Ілюшина у №36 журналу Корреспондент від 16 вересня 2011 року.
У групі чиновників-українців у строгих костюмах, які
представляли проект першої української бієнале сучасного мистецтва в столичному
музейному комплексі Мистецький арсенал, відомого британського куратора і
мистецтвознавця Девіда Стюарта Елліотта можна було вирахувати безпомилково.
Організатор грандіозних арт-проектів на кшталт XVII
Міжнародної бієнале в Сіднеї, колишній директор музеїв сучасного мистецтва у
Стокгольмі та Стамбулі виділявся артистичним виглядом – чорні джинси,
квітчаста, в трояндах, сорочка, чорний піджак і яскраво-жовте кашне. Його
пальці були прикрашені масивними каблучками.
При цьому в розмові Елліотт, відомий також як теоретик
мистецтва світового рівня, демонстрував швидше менеджерські якості – був коротким,
конкретним і націленим на результат, ігноруючи загальні фрази про прекрасне.
На 17 травня призначено відкриття Arsenale – першої української бієнале, масштабної виставки сучасного мистецтва міжнародного рівня, що проходиме раз на два роки
Цей самий результат йому потрібно представити міжнародній
публіці вже 17 травня 2012 року. Саме на цю дату призначено відкриття Arsenale –
першої української бієнале, масштабної виставки сучасного мистецтва
міжнародного рівня, що проходиме раз на два роки.
Цю подію в Україні з нетерпінням очікує багато хто – від
міністра культури до художників: такі проекти схожі на спортивні мундіалі й
олімпіади, вони не тільки вписують мистецтво країни-організатора в міжнародний
контекст, а й приносять неабиякі дивіденди у вигляді туризму.
Відкрити Arsenale за місяць до Євро-2012 вирішили
спеціально, щоб залучити якомога більшу аудиторію, іноземну в тому числі, - як
туристів, які приїдуть дивитися матчі, так й офіційних гостей і журналістів.
"За допомогою бієнале ми вирішимо одразу два завдання –
представимо Україну в світі і світ в Україні", - наголосив мистецтвознавець
Олександр Соловйов.
Темою першої української бієнале Елліотт обрав рядки
"Кращий час, гірший час" з книги класика британської літератури Чарльза
Діккенса про французьку революцію, а в підзаголовку пояснює, що мова піде про
відродження і апокаліпсис в сучасному мистецтві.
"Проект досліджуватиме циклічну природу сучасного
мистецтва та його вплив на сьогоднішнє життя", - коротко змалював свої плани
куратор.
Саме він складе композицію, яка розміститься в Арсеналі –
у цю будівлю Елліотт, за його ж зізнанням, закохався з першого погляду:
британцеві сподобалася її атмосфера, а духи, що живуть тут, пожартував він,
симпатичні і доброзичливі.
Організатори планують витратити на "первістка" не менше $
4-5 млн, "щоб було не гірше, ніж бієнале в Москві" - як висловилася генеральний
директор музейного комплексу Мистецький арсенал Наталя Заболотна. Точну суму
вона поки що назвати не наважується – йде пошук спонсорів та меценатів.
Поки українська сторона шукає можливості, Елліотт
стурбований заповненням простору Арсеналу – вельми вдалої, на його думку,
локації для подібного проекту. Про це він повідомив Корреспонденту.
- Як вам майданчик майбутньої бієнале – місця не замало?
- Ні, зовсім не мало, 50 тис. кв. м – це дуже великий
простір. До того ж для першого разу зовсім не обов'язково робити величезну
бієнале, таку, як у Венеції.
Втім, кураторська експозиція [в Арсеналі] буде приблизно
такою самою за обсягом, як на Венеціанській бієнале. Я маю на увазі, якщо не
рахувати того, що представляють там національні павільйони.
І я сподіваюся, ми використаємо також другий поверх
[Арсеналу], якщо буде достатньо коштів. Ну а якщо ні, ми зробимо шоу менше, але
краще. (Сміється.)
- Вам задали якісь обмеження?
- Тільки фінансові. Але точної цифри я поки що не знаю,
ми якраз з'ясовуємо, наскільки велика [бієнале] буде, скільки буде проектів поза
Арсеналом, в публічних просторах, на вулицях міста, хто [з громадських і
культурних організацій] захоче брати участь. Ми поки що цього всього не знаємо,
ми ж на самому початку процесу.
- Але бієнале відкривається 17 травня, тобто залишилося
трохи більше півроку. Вам вистачить часу?
- Так, часу обмаль, але я б не взявся за проект, якби не
був впевнений, що можу його зробити. Адже я вже давно організовую виставки,
тільки цього року у мене вже відкрилося кілька, ось 13 вересня ще одна, в
Лондоні.
Для мене це нормально – я організовую понад 15 експозицій
протягом року, тобто на підготовку однієї йде, вважайте, менше місяця. Я працюю
швидко. Настільки швидко, наскільки швидко працюють зі мною. (Посміхається)
- Чи братимуть участь у виставці українські художники? І
хто буде займатися відбором – ви чи ваші українські колеги-куратори?
- Так, українці будуть обов'язково. У мене зовсім немає
мети виключити місцевих художників з проекту. До того ж Олександр Соловйов
[мистецтвознавець, заступник директора Мистецького арсеналу] робитиме своє шоу
[як куратор]. Я буду його консультувати.
- Що змусило вас прийняти запрошення від України? Чим вас
спокусили?
- Ну, тим самим, чим і завжди. (Сміється.) Ні, звичайно
ж, не тільки це [гроші]. Мені дуже цікаве місто, до того ж для мене це чудова
можливість у плані часу та інших справ, якими я зайнятий. А ще мені дуже
сподобалася будівля [Арсеналу]. Я впевнений, ми зробимо тут чудовий проект.
***
Цей матеріал опубліковано в № 36 журналу Корреспондент від 16 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.