Струмочки протестів стають потужнішими і починають зливатися в бурхливу річку, пише Олександр Пасховер у №37 журналу Корреспондент від 23 вересня 2011 року.
Український бунт – вже осмислений, але ще не нещадний. 20 вересня члени Українського союзу ветеранів Афганістану (УСВА) за допомогою кулаків, флагштоків і якоїсь матері взяли штурмом будівлю Верховної Ради.
Чим ближче лунали голоси мітингувальників, тим активніше члени парламенту шукали запасний вихід. "Ми стояли з журналістами в сесійній залі, - розповідає представник БЮТ Роман Забзалюк, - і бачили як солідна кількість депутатів більшості, знімаючи [депутатські] значки, залишала засідання через підземний коридор".
Народний депутат від Партії регіонів Олександр Єфремов знайшов у собі сміливість, хоч і без значка, вийти до десятитисячної демонстрації через парадний вхід. У цей момент мітингувальники вимагали зупинити голосування за закон, що позбавляє належних пільг ветеранів афганської війни, ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та ще 14 категорій громадян.
"В очі дивись! В очі! - кричить учасник акції трохи оторопілому Єфремову. - Що, соромно?" Зрозуміти, соромно нардепу чи ні, було важко, оскільки він стояв на чималій відстані, під прикриттям кордону міліції.
"Припиніть голосувати чужими картками, - вимагає від Єфремова ще один учасник акції, який дивом опинився поряд з парламентарем. - Поляки сміються над вами, американці сміються, литовці. На засідання синок [Президента України Віктора Януковича] не ходить, [мільярдер Рінат] Ахметов не ходить, відпускні отримуєте. Пане Єфремов, розпустіть Верховну Раду".
У цей момент регіоналу стало нудно, і він демонстративно відвернувся від обуреного глашатая.
Але зовсім відвернутися від хвилі обурення мас, що поступово накочується, вже не вийде. "Гнів накопичується, - пояснює Забзалюк. - І, очевидно, потрібно усвідомити, що дуже скоро відбудеться консолідація народу з вимогою прибрати від влади кримінальних олігархів".
Вже на наступний день Єфремов пояснив пресі, що нічого страшного не відбулося, ситуація нагнітається штучно, скандальний законопроект буде перероблений згідно з побажанням мас.
"Дехто з колег намагався політизувати ситуацію, - каже Єфремов. - Але, до честі представників Союзу афганців та представників Союзу чорнобильців, вони не хочуть ніякої політики, а хочуть конструктивної роботи у вирішенні цього питання".
Вирішенням одного "цього" питання мітингувальників вже не задовольнити. Народний флешмоб під стінами парламенту це ще не революція, але він дуже схожий на її пролог
Але вирішенням одного "цього" питання мітингувальників вже не задовольнити. Народний флешмоб під стінами парламенту це ще не революція, але він дуже схожий на її пролог.
Протести проти соціальної політики партії влади посилюються, переходячи зі щомісячного режиму в режим щотижневий.
І, що найнебезпечніше для керівництва країни, - ці протести вже не схожі на проплачені мітинги студентів і пенсіонерів на підробітку. В учасників акції чітко висловлені економічні, а не політичні претензії до законодавчої та виконавчої влади.
"Соцзабезпечення урізали по максимуму, собі додали теж по максимуму, - обурено розповідає Корреспонденту Артур Дерев'янко, заступник голови київського відділення УСВА. - Ну от і все. Народ це розуміє. Дурних людей немає".
Дурних людей немає, а заряджених на радикальні дії стає все більше і більше. У соціальних мережах одна з найбільш палко обговорюваних українськими інтернет-користувачами тем – відеоблог Дениса Олейникова, власника компанії ProstoPrint, яка відзначилася випуском футболок з написом Спасибо жителям Донбасса, за що і потрапила під жорстокий пресинг влади.
Соціальні мережі – вибухонебезпечне середовище. Світовий досвід останніх років засвідчив: саме там зароджуються перші маніфести революцій, після чого навіть найстійкіший режим зноситься в лічені дні.
"Мені здається, що там [у владі] сидять недалекоглядні люди, які або провокують ось такий соціальний вибух, або не розуміють, що соціальний вибух назрів", - резюмує Дерев'янко.
Хронологія наростання протестних настроїв
Податковий майдан
Листопад - грудень 2010 року
З 21 листопада по 3 грудня 2010 року на Майдані Незалежності в Києві відбуваються масштабні акції протесту підприємців проти прийняття нового Податкового кодексу. В акціях протесту взяли участь до 20 тис. осіб. Податкові майдани проходять також у Харкові, Львові та багатьох інших регіонах країни. Влада знехотя йде на переговори з маніфестантами. В організаторів акції відчуття, що уряд готовий до компромісу. Але ілюзії швидко розсіюються, коли в ніч з 2 на 3 грудня наметове містечко підприємців розбирають бійці спецпідрозділів міліції. Після чого лідери мітингувальників стають мішенню для правоохоронних органів. Проти багатьох учасників акцій протесту порушують кримінальні справи.
Арешт Юлії Тимошенко
Серпень 2011 року
5 серпня Печерський суд Києва приймає рішення заарештувати лідера опозиційної політичної сили БЮТ – Юлію Тимошенко. Того самого дня на Хрещатику, де і розташований суд, прихильники і противники екс-прем'єр-міністра розгортають намети. Не дуже масові акції протесту проти арешту Тимошенко супроводжуються зіткненнями з Беркутом. 5 вересня бійці цього спецпідрозділу зносять частину наметів прихильників Тимошенко. Під час розгону акції затримують вісім осіб.
Футбольні фанати входять у велику політику
7 серпня 2011 року
Під час матчу Динамо (Київ) – Карпати (Львів) п'ятого туру української футбольної Прем'єр-ліги фанати столичного клубу скандують речівку з нецензурними словами: "Спасибо жителям Донбасса <...>". Ця нова форма протесту викликає соціальне потрясіння. По-перше, футбольні ультрас рідко втручаються в публічну політику. І серпнева акція – свідчення того, що протестні настрої йдуть углиб народних мас. По-друге, нелітературна кричалка раптом стає бестселером рунета. Фанатська рима йде в народ і навіть під натиском правоохоронних органів повертатися звідти не збирається. Коли ж одного з фанатів столичного клубу викликають на допит в міліцію, це провокує новий сплеск протесту вболівальників Динамо. Фанату висувають звинувачення в хуліганстві, інкримінуючи йому побиття водія стадіону. Уболівальники пов'язують допити зі скандальною речівкою.
Акції протесту проти закриття українських шкіл
16 серпня 2011 року
Останні кілька місяців в Донецьку та Макіївці ознаменовуються масштабною кампанією проти закриття українських шкіл у регіоні. Батьки учнів шкіл, що закриваються, влаштовують численні акції протесту і серед іншого погрожують перекрити дорогу на шляху прямування Президента Віктора Януковича. За словами батьків, на роботі багатьом з них погрожують звільненням і позбавленням зарплати в разі, якщо вони не заберуть документи своїх дітей і не переведуть їх в інші рекомендовані навчальні заклади. Звернення в судові інстанції не дають результату, а 1 вересня декілька шкіл так і не розпочинають роботу. Акції протесту тривають.
Марш опозиційних партій
24 серпня 2011 року
24 серпня, в день 20-річчя Незалежності України, кілька опозиційних партій і громадських організацій влаштовують мітинг біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Києві і пішу ходу до Адміністрації Президента. В акції протесту беруть участь близько 3 тис. осіб. Правоохоронці перешкоджають пішій ході, посилаючись на судову заборону на проведення акцій протесту. Відбуваються зіткнення між опозиціонерами і правоохоронцями, для розгону маніфестації Беркут застосовує сльозогінний газ. Генеральна прокуратура заводить за фактом заворушень кримінальну справу, учасників акції, народних депутатів викликають на допити в міліцію.
Футболки, що непокоять владу
15 вересня 2011 року
Директор компанії ProstoPrint Денис Олейников організовує акцію протесту на Майдані Незалежності, де всі охочі мають можливість придбати футболки з написом Спасибо жителям Донбасса за Ананаса. Акцію припиняють співробітники Беркута, футболки вилучаються. Олейников оголошує про початок громадянської ініціативи Не бійся і анонсує всеукраїнський тур на її підтримку. Він закликає українців вийти на Майдан 22 листопада і заявляє про намір мобілізувати 200 тис. осіб. 20 вересня Олейников зі своєю сім'єю залишає територію України, побоюючись арешту.
Афганський бунт
20 вересня 2011 року
Близько 10 тис. осіб – переважно воїни-інтернаціоналісти, які воювали в Афганістані, й учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС – збираються під Верховною Радою, протестуючи проти ліквідації пільг 16 категорій громадян. Вони зносять огорожу і прориваються впритул до будівлі парламенту. Міліція застосовує до протестувальників силу, для розгону мітингу використовується сльозогінний газ. Конфлікт врегульовано, коли до протестувальників виходять депутати ВР і обіцяють, що закон про скасування пільг буде відправлений на доопрацювання.
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 37 журналу Корреспондент від 23 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.