Корреспондент: Їдемо на Кавказ. Грузія запрошує українських інвесторів

Розмитнення вантажу за сім хвилин, звільнення від податків і бюрократичних зволікань – ось чим вабить до себе українських бізнесменів Грузія. Сюди вже прийшли будівельні та туристичні компанії, на черзі IT-бізнес, пише Ірина Соломко у №43 журналу Корреспондент від 4 листопада 2011 року.

"Як після цього жити [в Україні]?" – перша реакція українських бізнесменів після їхньої зустрічі з Михайлом Саакашвілі, президентом Грузії.

Глава маленької, але дуже гордої кавказької республіки витратив цілу годину, щоб прорекламувати підприємцям економічний потенціал своєї країни. Місце зустрічі грузинської влади та української буржуазії – Міжнародний бізнес-форум Грузія – Україна.

Такий майстер-клас українським капіталістам організував Сергій Тігіпко. Йому як великому бізнесмену, а нині віце-прем'єр-міністру України і самому було цікаво побачити об'єктивний ефект від економічних реформ. Він вже втретє в цьому році відвідує Тбілісі.

Рекламу грузинського економічного дива доповнив свіжий рейтинг легкості ведення бізнесу Doing Business. Грузія на 16-му рядку рейтингу. Україна за рік сповзла
зі 149-го на 152-ге місце

Рекламу грузинського економічного дива доповнив свіжий рейтинг легкості ведення бізнесу Doing Business – його публікує Світовий банк. Індекс оцінює, наскільки в країні легко реєструвати підприємства і власність, отримувати дозволи на будівництво та кредити, а також захист інвесторів і простоту оподаткування. Грузія на 16-му рядку рейтингу. Україна за рік сповзла зі 149-го на 152-ге місце.

Лев Парцхаладзе, голова ради директорів Конфедерації будівельників України, запевняє Корреспондент, що ринок Грузії переживає такий розвиток, який в Україні був у 2002-2003 роках.

"Про Грузію в Україні ще мало знають. Якби знали весь потенціал, то інтересу з боку інвесторів було б більше, – каже український підприємець з грузинським корінням. – Зараз багато представників українського бізнесу розглядають інвестиції сюди як диверсифікацію ризиків".

Наші

Інвестори з України поки що не так активно розкривають свої гаманці для інвестицій в Грузію, як, наприклад, це роблять американські, британські, арабські бізнесмени. Однак найбільш грошовиті та спритні українці вже в Грузії.

Ігор Коломойський, співвласник фінансово-промислового гіганта Приват, у 2011 році за $ 14,5 млн купив найбільший в країні готельний комплекс з канатними дорогами на гірськолижному курорті Гудаурі. Всього інвестиції дніпропетровського підприємця в цей проект склали кілька десятків мільйонів доларів.

Туризмом інтерес Привату в Грузії не обмежується. Саме українці відкрили в Руставі найбільший авторинок Закавказзя. Це сучасний комплекс, розрахований на 5 тис. автомобілів, такий собі автомобільний хаб. Вартість проекту – $ 40 млн.

Українець Олександр Кардаков, голова наглядової ради Октави Капітал, засновник компаній Інком і Датагруп, прилетів до Грузії для участі в бізнес-форумі. 47-річний бізнесмен вихваляється перед Корреспондентом, мовляв, тут він не новачок. "До мене підійшла людина з уряду Грузії і сказала: "Я заочно вас знаю, ваші резиденти вже були у нас", – каже він.

Увага високопосадових грузинських чиновників до Кардакова не є дивиною. Вони знають, що в планах українця повернутися, але вже не з порожніми руками, а з грошима і розробленим комплексом проектів, які він буде реалізовувати в цій кавказькій республіці. Які саме, поки що Кардаков тримає в секреті.

Юрій Ткачук, фінансовий директор фармацевтичної корпорації Артеріум, також був серед членів української делегації. За його словами, менеджмент корпорації вже протягом кількох років розглядав можливість відкриття свого представництва на Кавказі (Грузія, Вірменія, Азербайджан) на додаток до Росії, Білорусі, Узбекистану і Казахстану. Після відвідин Грузії компанія зміцнилася в намірі відкривати тут представництво в найближчому майбутньому.

"Грузія – найбільш перспективна для розміщення представництва в регіоні і з точки зору локації, і з точки зору можливостей і переваг "а-ля Сінгапур", які зараз надає", – пояснює він свій вибір. Артеріум планує розпочати реєстрацію представництва вже протягом року і вкласти в нього кілька мільйонів доларів.

Загалом на бізнес-форум приїхало близько 75 бізнесменів з України. Тігіпко на відкритті форуму поскаржився, що охочих вивчити Грузію як країну для капіталовкладень було значно більше. "Літак не зміг вмістити всіх тих, хто хотів, – виправдовується чиновник-бізнесмен. – Інтерес українських бізнесменів до Грузії великий".

Реформи і порядок

Перші п'ять кроків грузинських реформаторів – тотальне скорочення держапарату. Скасовано навіть пожежну охорону і санепідемстанцію. Кількість обов'язкових ліцензій скоротилася з майже 1.000 до 140, скасовані майже всі ГОСТи. З 22 податків залишилося шість, з 2012-го їх буде чотири. Ставки податку на імпорт або обнулили взагалі, або зробили їх мінімальними – від 3% до 12%.

Зареєструвати компанію в Грузії в звичайному режимі можна за чотири дні, за прискореною процедурою – за день. Іноземці можуть працювати без дозволів на
роботу, без обмежень на право репатріації капіталу

Зареєструвати компанію в Грузії в звичайному режимі можна за чотири дні, за прискореною процедурою – за день. Умови реєстрації підприємств однакові для резидентів і нерезидентів. Іноземці можуть працювати без дозволів на роботу, без обмежень на право репатріації капіталу.

Усі бізнес-процеси максимально комп'ютеризовані. Приміром, розмитнення контейнера на кордоні займає сім хвилин.

Щоб продемонструвати, як тут зустрічають іноземних інвесторів та їхню продукцію, Саакашвілі запросив всіх на митницю. Дівчата модельної зовнішності, насправді – співробітниці тбіліської митниці, розмитнюють вантаж і правда за лічені хвилини. Причому людський фактор повністю виключений.

"Операції автоматизовані, все вирішує система", – пояснює президент. Якщо ж терміни розмитнення порушені і контейнер, наприклад, простояв годину, то інформація про НП по комп'ютерній системі йде нагору, аж до кабінету Саакашвілі. Часом президент особисто розбирається в патовій ситуації.

"А у нас є люди, у яких контейнери в Одесі вже більше півроку стоять, і ніхто нікого не карає, – обурюється Іскандер Хісамов, президент українського Реформаторського клубу. – Все тому, що у нас на митниці генерали сидять і щоки надувають, думають, що володіють якимись сакральними знаннями. Закони пишуть, у яких ніхто розібратися не може. Для чого все це? Щоб хабарі брати".

Георгій Циколія, заступник директора Національного інвестиційного агентства Грузії, каже, що гостинні співробітниці митниці далеко не єдиний плюс ринкової економіки республіки. Фіскальні пільги для тих, хто хоче будувати тут капіталізм, виражені у вигляді вільних індустріальних зон (ВІЗ), де не треба платити прибутковий податок і податок на власність. Це міжнародна практика для залучення приватного капіталу, причому вона працює у відносно стерильних від корупції умовах.

До ідеальних умов Грузії поки що далеко, але значно ближче, ніж Україні. В індексі сприйняття корупції, який щорічно публікує міжнародне агентство Transparency International, Грузія стоїть на 68-му місці, а Україна на 134-му – разом з Гондурасом, Сьєрра-Леоне, Того і Зімбабве.

У Грузії одна з вільних зон діє в приморському Поті, де розміщений чорноморський порт, вузлова станція вантажопотоків між Європою і Кавказом. Тут поки що зареєстровано близько 50 компаній. Розмір інвестиційного портфеля ще маленький – $ 30 млн. Але одні з найбільших інвесторів ВІЗ в Поті – Арабські Емірати, які обіцяють протягом найближчих п'яти років довести свої вкладення до $ 500 млн.

Ще одна вільна економічна зона діє в Кутаїсі, де на пільгових умовах працюють єгипетські виробники побутових товарів, також випускаються газові плити та водонагрівачі.

У Грузії утворені і вільні туристичні зони,зокрема на узбережжі в Батумі, Анаклії, Кобулеті

Крім цього, в Грузії утворені і вільні туристичні зони, зокрема на узбережжі в Батумі, Анаклії, Кобулеті. Інвестор, який вирішує вкладати гроші в будівництво готелів, звільняється від податку на прибуток і майно. Хто відкриє казино в готелі більш ніж на 80 місць, не платить податок на ліцензію протягом десяти років. Приміром, в Тбілісі така ліцензія коштує близько $ 3 млн.

За словами Циколії, наприкінці жовтня він завершив переговори з однією з найбільших будівельних українських груп, яка найближчим часом почне в Батумі будівництво готелю. "Назвати я її не можу, оскільки у них остання стадія переговорів із владою", – додає Циколія.

Влада Грузії також запустила новий проект у легкій промисловості. Її мета – залучити компанії, що займаються виробництвом текстильної продукції. За словами Циколії, для інвесторів передбачені додаткові умови у вигляді безкоштовного надання землі, забезпечення інфраструктури і навіть навчання персоналу.

"Цей проект однозначно зацікавить українських інвесторів", – вважає він.

Новий Сингапур

Іван Хохлов, керівник юридичного департаменту представництва аудиторської компанії Ernst & Young в Грузії, прийшов на Міжнародний бізнес-форум Грузія – Україна в пошуках потенційних клієнтів. За словами Хохлова, його компанія готова забезпечити підтримку українському бізнесу, який працюватиме в Грузії.

Чому б Алексу Крилову, громадянину США, який займається бізнесом в Україні, не скористатися підтримкою Ernst & Young? Разом зі своїми американськими партнерами Крилов займається поставками добавок до асфальту. Вони дозволяють у кілька разів знизити собівартість будівництва доріг.

"Приїхав спеціально, щоб знайти партнерів в Грузії", – розповідає він. Якраз вчасно. Будівництво та ремонт інфраструктури – національний пріоритет Грузії. 31 жовтня 2011 року прем'єр-міністр Грузії Ніка Гілаурі пообіцяла, що в найближчі чотири роки в галузі будуть працевлаштовані не менш ніж 120 тис. осіб. Як для країни з населенням 4,8 млн – велика зайнятість.

Після двох днів перебування в Грузії Крилов вражений побаченим. Щодо перспектив бізнесу він відчув себе краще, ніж у США. Свій захват пояснює низьким рівнем конкуренції в ще не зміцнілій грузинській економіці.

Щоб був розвиток країни та економіки, достатньо двох речей – захисту приватної власності, тобто незалежної судової системи, і розвитку конкуренції

Україна також незміцніла економіка, та й з конкуренцією тут теж ще не тісно. Не вистачає найменшого.

"Щоб був розвиток країни та економіки, достатньо двох речей – захисту приватної власності, тобто незалежної судової системи, і розвитку конкуренції. Ні того ні іншого в Україні немає, зате є в Грузії, – упевнений Крилов. – І через десять років вона буде дуже багатою, ми будемо ходити тут, як у новому Сингапурі".

Дружба народів

Великий західний, східний і близькосхідний інвестор кинувся на Кавказ – будувати капіталізм. Україна поки що не потрапляє навіть в ТОП-25 іноземних інвесторів Грузії

* З 2004 року по другий квартал 2011-го включно
Дані Держкомстату Грузії***

Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 4 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.