Основа майбутнього українського економічного підйому в розширенні національного виробництва з використанням найкращих світових технологій і для головного свого споживача – співвітчизника, пише Андрій Клюєв, перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі, у колонці, опублікованій у №5 журналу Корреспондент від 10 лютого 2012 року.
Світ переживає непрості часи. В умовах серйозного уповільнення темпів зростання світової економіки, яке за прогнозом більшості міжнародних організацій навряд чи перевищить у 2012 році 2,5%, досить передбачувано проведення низкою країн протекціоністської політики. Очевидно, що за таких умов багато хто ставить на внутрішнє споживання.
Розширенням внутрішнього ринку системно і цілеспрямовано не перший рік займаються Китай, Індія, Бразилія та інші держави. Україна також іде цим шляхом, розвиваючи внутрішній попит. Ідеологія модернізації та нарощування власного промислового потенціалу на новій технологічній основі лежить в основі всіх урядових програм, наприклад розвитку внутрішнього виробництва та інвестиційно-інноваційного розвитку. Те, що ми можемо виробляти самі, ми не повинні імпортувати. Паралельно ми будемо нарощувати експортний потенціал.
У 2005-му і 2008/2009 роках підтримувався імпорт – нібито для боротьби з інфляцією. Це приводило до пригнічення вітчизняного виробника, і сальдо торгового балансу постійно погіршувалося. Наприклад, значно зріс імпорт продуктів харчування. Так, у 2005 році імпорт яловичини зріс у десять разів,сала – у 12, м'ясних консервів – у 4,5 рази, ковбас – у чотири рази, свинини і риби – удвічі.
Протягом останніх двох років на внутрішньому ринку ми забезпечили чітку тенденцію щодо розширення споживання в Україні продовольчих товарів вітчизняного виробництва. У 2010 році обсяг імпорту м'яса зменшився на 20%, а за минулий рік – ще на 40%. Багато в чому завдяки нарощуванню власного виробництва в АПК і було стримане зростання цін – у 2011 році воно склало 4,6%.За винятком 2002 року, це найменший показник за всі роки незалежності України.
Усе це результат цілеспрямованих дій зі стимулювання вітчизняного виробника. Мова в тому числі і про погашення кредитних відсотків компаніям, що займаються будівництвом великих тваринницьких комплексів – із середини 2010-го аграрії отримали з бюджету на ці цілі 772,3 млн грн.
Зараз у Вінницькій області реалізується масштабний проект з виробництва птиці. Це буде одне з найбільших таких виробництв у світі
Зараз у Вінницькій області реалізується масштабний проект з виробництва птиці. Це буде одне з найбільших таких виробництв у світі. Йде будівництво, купуються технології і обладнання. Саме такі проекти зі створення високоефективних виробництв має стимулювати держава, адже підвищення продуктивності виробництва – одна з головних умов для прискорення економічного зростання країни.
Також уряд сприяє в отриманні кредитних ресурсів під створення подібних підприємств, стимулює виробництво нових видів зернових культур, збільшення вкладень у добрива. Скорочуючи шлях від виробника до споживача,уряд відновив ярмаркову торгівлю в усіх регіонах, створюється мережа оптових ринків сільгосппродукції, зерно-, картопле- і овочесховищ.
Сьогодні вітчизняні фахівці займаються проектом відновлення меліорації українських земель. Це шлях до збільшення продуктивності сільського господарства, успіх якого є невід'ємною частиною успіху України.
Ще одне дуже важливе завдання, навколо вирішення якого має об'єднатися наше суспільство, – підвищення енергетичної незалежності країни
Ще одне дуже важливе завдання, навколо вирішення якого має об'єднатися наше суспільство, – підвищення енергетичної незалежності країни. Мова як про економію енергоносіїв, так і про всебічний розвиток їхнього власного виробництва. Наша енергоефективність – це питання нашої конкурентоспроможності. У всіх без винятку сенсах.
На зниження попиту на продукцію українських металургів,хіміків, машинобудівників та інших експортерів на світовому ринку ми також дамо відповідь заходами зі стимулювання внутрішнього споживання продукції цих базових вітчизняних галузей. У першу чергу це стосується проектів, у яких використовуються державні кошти, – в їх рамках продукції вітчизняної промисловості буде надаватися пріоритет. Наприклад, при спорудженні інфраструктурних об'єктів повинні максимально використовуватися вітчизняні будівельні матеріали.
Нагадаю досвід Японії, економіка якої з відсталої і зруйнованої війною перетворилася на одну з найбільш ефективних економік світу.У 60-ті роки вона росла більше десятиліття поспіль швидше 10% на рік, до кінця80-х міцно зайняла друге місце за доходами на душу населення, і до недавнього часу залишалася другою за розмірами економікою світу після американської. Вважається,що японський успіх ґрунтується на японському економічному патріотизмі. Він полягав не тільки у споживанні власних товарів і бажанні не залежати від імпорту, а й в ощадливості.
У свою чергу, в 70-х роках американські виробники намагалися захиститися від експансії японських товарів, висунувши популярний лозунг: "Будь американцем, купуй американське!" (Be american, buy american!).
Я хочу закликати наших громадян: прагніть купувати вітчизняні товари. Я звертаюся до вітчизняних бізнесменів: відмінна якість вашої продукції і передові технології зроблять її конкурентоспроможною не тільки на українському, а й
світовому ринку
Сьогодні це актуально для України. Я хочу закликати наших громадян: прагніть купувати вітчизняні товари. Я звертаюся до вітчизняних бізнесменів: відмінна якість вашої продукції і передові технології зроблять її конкурентоспроможною не тільки на українському, а й світовому ринку.
Ми говоримо імпортерам: ставайте виробниками – зароблені на імпорті кошти вкладайте в нове виробництв на території нашої країни.Імпортуйте не товари, а найкращі технології, і починайте робити подібну продукцію в Україні. Саме такі проекти буде всебічно підтримувати український уряд.
Патріотизм, у тому числі економічний, має бути модним.Навколо ідеї побудови реальної незалежності країни через відродження національного виробництва повинні об'єднатися всі справжні патріоти України.
***
Ця колонка опублікована в № 5 журналу Корреспондент від 10 лютого 2012 року.
Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.
Відгуки й коментарі надсилайте за адресою [email protected]