Зростання кількості співвітчизників-бігунів у парках і на вулицях української столиці набирає темп. Українці, які прагнуть втекти від стресів і хвороб, наздоганяють давно популярний на Заході тренд, пише Інна Прядко у №22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року.
У житті 30-річного київського юриста Ірини Бойко рік тому
з'явилося нове захоплення: свій день вона нерідко завершує пробіжкою в
ботанічному саду або парку.
"Я зрозуміла, що роботу треба розбавляти якоюсь
фізичною активністю", – каже Бойко. І якщо від перших десятикілометрових
забігів вона спочатку відходила весь залишок дня, то тепер пробіжки, навпаки,
надають їй сили і енергію. А ще – нову порцію спілкування: Бойко бігає разом з
любительським клубом KM Running Club, на тренування якого збираються кілька
десятків столичних офісних співробітників, охочих розслабитися після роботи без
допомоги традиційного алкоголю.
Киянка: Раніше в парку київського політеху переважно гуляли мами з візочками та студенти після пар, а останні рік-два вранці та ввечері бігають десятки людей
Той факт, що бігунів на вулицях столиці помітно додалося,
відзначають опитані Кореспондентом кияни. "Раніше в парку київського
політеху переважно гуляли мами з візочками та студенти після пар, а останні
рік-два вранці та ввечері бігають десятки людей, особливо навесні", –
розповідає Олена Волокушина, яка живе поруч з університетом більше десяти років
і сама періодично виходить на пробіжки.
Найбільш активні любителі розім'яти м'язи беруть участь у
масових забігах. Найвідоміший з них, Пробіг під каштанами, цього року зібрав
понад 7 тис. учасників, в той час як у 1993 році на Хрещатик вийшло лише 150
людей.
Втім, поки що українцям не наздогнати шанувальників цього
здорового хобі з міст Європи і США, де джогінгом захоплюються мільйони людей.
Кожен з великої п'ятірки щорічних любительських марафонів – в Нью-Йорку,
Бостоні, Чикаго, Лондоні та Берліні – збирає в середньому 40-50 тис. осіб. В
Італії існує близько 300 клубів любителів бігу, у Фінляндії щорічно стартують
150 класичних марафонів.
Українські успіхи на цьому тлі поки що скромніші:
класичну 42-кілометрову дистанцію на першому київському марафоні серед любителів
у 2010 році пробігли близько 150 спортсменів, а у 2012-му – понад 300.
"Після кризи, яка серйозно змінила в наших головах
цінності, багато хто дійсно став більше думати про здоров'я", – пояснює
зростання популярності бігу і в Україні сімейний лікар Костянтин Зеленський,
нагадуючи, що біг підтюпцем з медичної точки зору підходить для будь-якого віку.
Стресотерапія
Тим, хто особисто знайомий з телерадіоведучим і шоуменом
Анатолієм Яцечком, відомим під псевдонімом Анатолій Анатоліч, нема чого питати,
що йому принесли вечірні пробіжки на Оболонській набережній Києва. За два роки
регулярних самостійних тренувань він скинув 20 кг і сьогодні важить 78 кг.
"Була зайва вага і я вирішив спробувати, чи допоможе
мені біг увійти в форму, – згадує Яцечко причину, яка змусила його вийти на першу
пробіжку взимку 2010-го. – Щось, мабуть, мене зачепило, бо я побіг на другий
день, на третій, і на десятий".
Зараз киянин бігає в середньому чотири рази на тиждень по
7 км, не зменшуючи ритм ні у відрядженнях, ні у відпустці. На дозвіллі підрахував:
за сумарним кілометражем вже подолав відстань від Києва до Ялти. А з недавнього
часу додав ще й силові тренування у спортклубі.
"Біг – це перший поштовх, а все інше вже причепом: і
спортзал, і здорова їжа, і спроби приєднатися до якоїсь бігової спільноти",
– озирається на свій досвід Яцечко.
Пробіжки не тільки покращують фізичну форму, але й змінюють спосіб життя, переконується багато дебютантів
Пробіжки не тільки покращують фізичну форму, але й
змінюють спосіб життя, переконується багато дебютантів. Київський піар-фахівець
Данило Ваховський почав бігати, щоб психологічно розслабитися після роботи, а в
підсумку змінив увесь свій режим дня – тепер він встає до шести ранку, щоб до
семи вже звільнитися.
"Ніколи не їм багато, намагаюся невеликими порціями,
– розповідає Ваховський про зміни в своєму раціоні. – І якщо раніше методом
боротьби зі стресом іноді була склянка алкоголю, то сьогодні взагалі не п'ю
міцних напоїв, оскільки стежу за балансом рідини".
Біг допомагає не засиджуватися на роботі і вчасно вирішувати
справи, додає свої пріоритети здорового способу життя Бойко. "Залучення в
тренування дисциплінує: коли знаєш, що в планах сьогодні ще й побігати, вдень
намагаєшся все підігнати і встигнути до вечора", - розповідає киянка.
Уже півтора року не пропускає жодної пробіжки і менеджер
з продажів Тетяна Лаврук. Щоправда, її нове хобі не біг, а спортивна ходьба.
Двічі на тиждень Лаврук можна знайти в столичному парку Шевченка – туди на
тренування Олександра Шимка, заслуженого тренера України і чемпіона СРСР,
збираються до сотні осіб. Всього в київській секції Асоціації оздоровчої ходьби
Шимка понад 300 ходоків, а її філії діють в 25 регіонах країни.
За словами тренера, ходьба в порівнянні з бігом – більш ощадний
вид активності, який рівномірно завантажує всі м'язи і не гірше за пробіжки
забезпечує емоційне розвантаження.
Нещодавно Лаврук вирішила, що в київському парку їй
затісно, і в квітні з'їздила на любительський чемпіонат світу з легкої
атлетики до Фінляндії. "Я йшла по одній доріжці з іменитими колись
спортсменами з Австралії, США, Британії – для мене це вже було щось", – згадує
українка.
Вихід на змагальний рівень, нехай навіть в любительських змаганнях, – закономірний крок для людей, захоплених бігом
Вихід на змагальний рівень, нехай навіть в любительських змаганнях,
– закономірний крок для людей, захоплених бігом, зазначає Костянтин Божко,
засновник й один з тренерів KM Running Club. На цю сходинку вже піднявся киянин
Валентин Десятник, який в лютому приєднався до 12 тис. учасників напівмарафону
в Барселоні, де побував вперше.
"Після київських гірок і снігу по коліна в
Голосіївський парку [де він тренувався] бігти чудовими іспанськими доріжками
було просто прекрасно, – ділиться враженнями Десятник. – Плюс там високий
рівень бігової традиції: тисячі людей стоять вздовж траси і аплодують усім".
Бігом руш
Турбота про здоров'я, бажання схуднути, психологічне
розвантаження і прагнення до перемоги над шкідливими звичками – основні мотиви,
які штовхають українців у прилеглі парки і на вулиці міст, вважає Божко.
А головна запорука привабливості бігу – його доступність.
"На відміну від інших видів спорту, біг – альтернатива, яка не потребує
нічого: надів кросівки, шорти – і побіг", – констатує тренер.
Щоправда, пробіжки вимагають терпіння, попереджає він,
називаючи основною помилкою новачків прагнення побачити наочні результати відразу
після перших занять.
Чим гірша початкова фізична підготовка, тим з більш малих дистанцій потрібно починати, попереджає Зеленський, – наприклад, в перший місяць стартувати з десятихвилинних пробіжок
Чим гірша початкова фізична підготовка, тим з більш малих
дистанцій потрібно починати, попереджає Зеленський, – наприклад, в перший
місяць стартувати з десятихвилинних пробіжок.
"Поспішати швидше стати здоровим недоречно: важливі
систематичність і розумний підхід", – радить медик і розширює список
застережень: не варто бігати в загазованих місцях, в неправильному взутті, на
ситий шлунок, а також без урахування медичних протипоказань – насамперед
захворювань серця, судин і суглобів.
Негативною особливістю бігу по-українськи називають
фахівці сліпе наслідування тренду, коли тренування сприймають лише як модне
віяння і формальну спробу бути не гірше за інших, рівнозначну купівлі модного
телефону або дорогого автомобіля.
"Саме тому перед роботою бігають, а під час роботи
курять, як паровози, або приймають алкоголь в п'ятницю ввечері в непрофілактичних
кількостях", – зауважує Зеленський.
Повною мірою освоїти бігову культуру українцям заважає і відсутність гідної інфраструктури, зокрема якісних бігових доріжок
Повною мірою освоїти бігову культуру українцям заважає і
відсутність гідної інфраструктури, зокрема якісних бігових доріжок, вважає
Костянтин Железов, керівник марафонського клубу Київ 42.195. Не завадили б і
приклади такої активності на найвищому рівні, додає Шимко.
"[Президент США Білл] Клінтон бігав підтюпцем, його
попередник [Джим] Картер бігав підтюпцем, президент Франції [Шарль] де Голль
займався спортивною ходьбою, щодня 10 км проходив", – порівнює тренер.
До слова, саме приклад Картера багато в чому сприяв
популяризації бігу в США, де сьогодні проводяться наймасовіші марафони у світі.
Перший бум бігової активності в Америці припав на 1970-ті роки, коли масовим накладом
розійшлася видана в 1966 році книга Jogging (Біг підтюпцем) Білла Бауермана,
американського тренера з легкої атлетики та співзасновника компанії Nike. У
1978 році Картер проголосив біг національним видом спорту в США і всіляко
підтримував масове захоплення ним.
В українському істеблішменті є свої шанувальники бігу на
свіжому повітрі. Регулярними десятикілометровими пробіжками хвалиться міністр
надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Такою самою була до арешту бігова
дистанція екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Причому вона запевняла, що на спочатку
не зраджувала звичці і в СІЗО.
Прагнення тримати форму, упевнений Железов, поступово
буде вкорінюватися в свідомості все більшого числа співвітчизників. "Я
бачу, що набагато більше людей [бігають] на вулицях – і молоді, і
топ-менеджерів – це ті, хто думає по-новому і розуміє, що їм потрібно від
життя", – резюмує керівник клубу.
***
Цей матеріал опубліковано в № 22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.