Українська компартія вступила в період другої молодості – рейтинги ростуть, як і витрати на промокампанію. На руку КПУ грає погіршення соціально-економічної ситуації в країні, а також те, що партія влади бачить у комуністах найзручніших для себе опонентів, пише Христина Бердинських у № 28 журналу Корреспондент від 20 липня 2012 року.
Надзвичайно усміхнена брюнетка в сарафані, що життєрадісно
дивиться на людей навкруги і грайливо намотує на палець пасмо волосся, а
під нею – короткий підпис Молодість з нами! російською і навіть англійською
мовою – The youth with us! (Граматика оригіналу збережена). Подібні білборди,
які масово з'явилися у липні в Криму, не реклама косметики, а агітматеріали
Компартії України (КПУ). Вони стали своєрідним символом ренесансу, який
переживають зараз комуністи.
Сьогодні прихильники лівих ідей стали однією з найбільш прогресивних у сенсі
народної підтримки політсил країни – за два останні роки рейтинг КПУ подвоївся,
і вони вже претендують на голос кожного десятого з тих людей, хто готовий
прийти на виборчі дільниці восени 2012-го.
КПУ заполонила рекламою вулиці та радіохвилі, і, перебуваючи в союзі зі владою,
примудряється не тільки її критикувати, але й відбирати у Партії регіонів (ПР)
прихильників. Це відбувається на півдні і сході України – в регіонах, які
раніше вважалися "червоним поясом", потім перетворилися на плацдарм регіоналів,
а нині знову дрейфують у бік ідей рівності і братерства.
У літо-2012 КПУ, що має четверту за розміром фракцію у Верховній Раді – 25 осіб, і активно співпрацює з керівною Партією регіонів (ПР), вступила з великим ентузіазмом
Нинішній підйом Компартії, за словами політолога Вадима Карасьова, – це
"голосування від безнадії": частина консервативного електорату Президента
Віктора Януковича, що розчарувалася у регіоналах, надає перевагу комуністам. І
для ПР це навіть вигідно – КПУ грає роль опозиції, не покидаючи табору влади.
"Це такий дивний і парадоксальний союз партії олігархату і партії
пролетаріату", – каже політолог.
Розквіт коммі
У літо-2012 КПУ, що має четверту за розміром фракцію у Верховній Раді – 25 осіб,
і активно співпрацює з керівною Партією регіонів (ПР), вступила з великим
ентузіазмом. Країну заполонили плакати, що переконують народ: треба повалити
владу олігархів і повернути все народу. Про те ж твердить і масована
радіореклама українських послідовників Карла Маркса.
За даними моніторингової компанії Doors Consulting, у червні КПУ розмістила у країні
1.372 білбордів і сітілайтів. Це третій показник серед політсил, які вже розпочали
свою передвиборчу кампанію. Перше місце тримає партія Наталії Королевської, а
срібло – у ПР.
Якщо Петро Симоненко і Ко продовжать у тому ж дусі, загальний бюджет їхньої передвиборчої
кампанії дотягнеться, за оцінками політтехнолога Тараса Березовця, до позначки
$ 50 млн. Так багато вони не витрачали ще ніколи за всю свою пострадянську
історію.
Експертів дивує не тільки масовість серпасто-молоткастої рекламної атаки, але і її креативність: КПУ перестала діяти дідівськими методами і намагається за допомогою нових ідей і технологій привернути до себе молодь
Експертів дивує не тільки масовість серпасто-молоткастої рекламної атаки, але і
її креативність: КПУ перестала діяти дідівськими методами і намагається за
допомогою нових ідей і технологій привернути до себе молодь.
"Особисто мені креатив комуністів подобається: чіткий, форматний, потрапляє у
цільову аудиторію і несе сенс", – каже Артем Біденко, керівник агентства політичних
комунікацій SA Political Communications.
Компартійці не тільки використовують молоді обличчя у своїй промокампанії, а й
активно йдуть до соціальних мереж. І, якщо вірити Олександру Присяжнюку,
першому секретарю молодіжного крила КПУ, званого Ленінським комсомолом, юні
українці відгукнулися на заклик. За його даними, тільки в соцмережі ВКонтакте
500 тис. молодих мешканців країни у віці від 18 до 25 років позначили свої
погляди як комуністичні чи соціалістичні. Та й на мажоритарних округах,
каже Присяжнюк, не менше 50% кандидатів від КПУ представлятимуть молоді
люди до 35 років.
Комсомольці вже об'їхали 18 областей і опитали 400 тис. українців про їхні
нагальні проблеми. Вони і далі збираються їздити містами і селами, а не тільки
рекламувати себе на білбордах. Мета КПУ, озвучена головним комсомольським
ватажком, – боротьба за голоси пенсіонерів, трудящих і молоді. А очікуваний
результат – підтримка на виборах на рівні 15%.
Від занепаду до розквіту
Соціологія каже, що шанси КПУ не так вже й блискучі, як здається Присяжнюку,
але все ж тенденція для комуністів позитивна. Тривалий період занепаду, коли
рейтинг компартійців невблаганно знижувався, а електоральна охорона – схід і
південь країни – перейшли під крило регіоналів, закінчилася.
Рівень підтримки Компартії серед українців, готових піти на вибори, за два роки
президентства Віктора Януковича подвоївся: якщо у 2010-му, за даними КМІС, за
них готові були проголосувати 5,1% тих, хто мав намір прийти на виборчі
дільниці, то зараз цей показник досяг 10,6%.
Усе йде до того, що Симоненко і Ко з легкістю перекриють власний результат на останніх виборах до ВР у 2007 році – тоді вони набрали 5,4% голосів
Все йде до того, що Симоненко і Ко з легкістю перекриють власний результат на
останніх виборах до ВР у 2007 році – тоді вони набрали 5,4% голосів.
Поговорити про успіхи партії безпосередньо із Симоненком Корреспонденту не вдалося: той
перебуває у двотижневому турі південними і східними регіонами країни. Вибір
невипадковий – саме там КПУ користується найбільшою підтримкою: за даними КМІС,
на півдні вони вже стали другою за популярністю політсилою після ПР. Причина –
на тлі погіршення соціально-економічної ситуації зростає розчарування місцевого
електорату в Януковичі. Ці люди і віддають свої симпатії КПУ.
"Переключення симпатій з ПР на КПУ є природним вибором для мешканців цього
регіону – вони голосували за комуністів 10-15 років тому", – каже Березовець
Жертви діалектики
Будь-який успіх команди Симоненка, на думку експертів, буде локальним – стати
провідною політсилою у масштабах всієї країни і реальним конкурентом ПР або
об'єднаною опозицією вони не зможуть. Головним наріжним каменем для КПУ стануть
її ж члени.
Апелюючи до минулого і майбутнього, комуністи забувають про власне сьогодення. А воно показує, що люди, які рішуче критикують нинішню владу й олігархів, самі співпрацюють з тими, кого таврують ганьбою
Апелюючи до минулого і майбутнього, комуністи забувають про власне сьогодення.
А воно показує, що люди, які рішуче критикують нинішню владу й олігархів, самі
співпрацюють з тими, кого таврують ганьбою.
Наприклад, видатний комуніст Адам Мартинюк вже довгі роки займає пост першого
віце-спікера Ради і завжди сприяв голосуванню за закони, які пропонувала
олігархічна провладна більшість. Іншого і бути не може, фракція КПУ – частина альянсу з ПР у парламенті.
Та й владними постами комуністи не ображені. У березні 2010-го прем'єр Микола
Азаров призначив нардепа від КПУ Ігоря Калетника головою Держмитниці. А місяцем
пізніше за квотою комуністів на пост глави Фонду держмайна прийшов Олександр
Рябченко. При ньому держава приватизувала телекомунікаційний гігант Укртелеком,
до того ж зробила це зі скандалом, передавши його до рук компанії, кінцеві
бенефеціари якої невідомі. Хоча у своїй програмі комуністи кажуть, що
"скасування приватної власності на засоби виробництва– неодмінна умова повної
перемоги соціалізму".
Навіть син головного комуніста Андрій Симоненко отримав за Януковича держпосаду
– він став першим заступником голови Держагентства з інвестицій та розвитку.
КПУ з комунізму зробила повну фальш. Симоненко зовсім не відповідає уявленню про комунізм, користуючись усіма мислимими і немислимими благами
Двоїстість Компартії очевидна для пересічних виборців, навіть тих, хто
дотримується лівих поглядів. Так, 28-річна Дарина Душечкина, прихильниця ідей
комунізму, голосувати за КПУ не має наміру. "КПУ з комунізму зробила повну
фальш. Симоненко зовсім не відповідає уявленню про комунізм, користуючись усіма
мислимими і немислимими благами", – каже киянка. Її думка ґрунтується на
інформації про спосіб життя головного комуніста країни, який мало схожий на
побут пролетаря.
Ще у 2010 році журналісти телеканалу Студія 1+1 показали, що глава КПУ разом з
дружиною живе в елітному котеджному містечку в селі Горенка під Києвом. Землю і
сам будинок, де мешкає подружжя Симоненків, експерти ринку нерухомості оцінили
у розмірі $1,5 млн. Де взяла такі кошти людина, яка багато років поспіль займається
виключно політикою і називає себе опозиціонером, невідомо.
Та й сама нинішня агіткампанія, розгорнута КПУ, підозріла з точки зору джерел її фінансування. Адже експерти тільки її візуальну складову оцінили в мільйони
гривень, що ніяк не відповідає словами Присяжнюка: мовляв, гроші КПУ – це винятково парткаса
Та й сама нинішня агіткампанія, розгорнута КПУ, підозріла з точки зору джерел
її фінансування. Адже експерти тільки її візуальну складову оцінили в мільйони
гривень, що ніяк не відповідає словами Присяжнюка: мовляв, гроші КПУ – це винятково
парткаса, що наповнює за рахунок членських внесків у розмірі 1% від доходу її
членів.
Серпом заради молота
Оцінюючи шанси КПУ на виборах, Біденко каже, що комуністи можуть покращити свій
результат за рахунок активізації нечисленних, але активних прихильників, а
також за рахунок тих, хто сумнівається. Але 15%, про які мріє партія, їй не
отримати.
Карасьов теж упевнений, що комуністи посилять свої позиції за підсумками
виборів, але не занадто радикально. Адже це вигідно партії влади. КПУ, на думку
експерта, – відмінний громовідвід для Януковича, що акумулює електоральну
енергію жителів сходу і півдня України, незадоволених ПР.
Нових альтернативних сильних проектів на сході та півдні Україні немає. Є розчарування прихильників ПР і зацікавленість ПР дати трошки підрости комуністам
"Нових альтернативних сильних проектів на сході та півдні Україні немає. Є
розчарування прихильників ПР і зацікавленість ПР дати трошки підрости
комуністам", – говорить експерт. При цьому комуністи все одно залишаться
міноритарним партнером партії влади, таким чином за фактом регіонали нічого не
втратять.
Втім, дуже вже розійтися комуністам на сході і півдні не дадуть самі регіонали.
Ближче до виборів ПР, на думку Березовця, стане активніше мобілізувати місцевий
електорат, у тому числі і за допомогою адміністративного ресурсу. А це аргумент
сильніший, ніж усміхнені дівчата на вуличних плакатах.
***
Цей матеріал опубліковано в № 28 журналу Корреспондент від 20 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.