Лідери шести найбільш рейтингових партій відповіли на 10 питань Корреспондента - про особисті фінанси, країни, з яких варто брати приклад, і готовність сидіти у в'язниці за свої переконання.
Осінь-2012 стане знаковим періодом в сучасній українській
історії. Парламентські
вибори, які відбудуться наприкінці жовтня цього року, визначать сценарій
найближчого майбутнього країни - в Україні або продовжиться ера Президента
Віктора Януковича і його Партії регіонів, або розпочнеться нова епоха, і в ній
гегемонії регіоналів буде покладено край.
Після
перерви в Україну повертається змішана система виборів: половина місць у ВР
дістанеться партіям-переможницям, а інша половина - 225
депутатам-мажоритарникам. Але
саме партії, а точніше, їхні лідери, будуть головною чинною силою в новій Раді.
Сьогодні
всі ці політики ведуть активну агітаційну роботу, але звертаються до електорату
мовою гасел. Корреспондент
вирішив допомогти їм проявити себе і розкритися не тільки як політикам, але й
як людям, показавши, який у них світогляд, погляди на життя і що вони готові
зробити заради своїх переконань. Для
цього редакція поставила по десять однакових запитань першим особам шести
найбільш рейтингових партій. Видання
публікує їх відповіді, сподіваючись, що вони допоможуть читачам визначитися з
вибором.
Запитання Корреспондента:
1.
Яка країна могла б стати зразком для України в її подальшому розвитку і чому?
2.
В Україні середня зарплата - $380, у сусідній Польщі - $1,1 тис. Чому за 20
років Польща змогла побудувати успішну економіку, а Україна - ні?
3.
Оскільки тюремна тема для політиків в Україні стала актуальною, скажіть, чи
готові ви за свої політичні погляди опинитися за ґратами?
4.
Назвіть перші три законодавчі ініціативи, провести які через ВР буде для вас і
вашої партії справою честі?
5. Як дати
поштовх розвитку малого і середнього бізнесу в країні?
6.
Чи є в українській політиці людина, якій ви руки не подасте? Хто вона?
7. Скільки вам потрібно в
місяць на гідне життя?
8. Чого в Україні особисто вам не
вистачає?
9.
Які три книги ви порадили б обов'язково прочитати своїм однопартійцям і чому?
10.
Кого зі світових знаменитостей (політиків, музикантів, філософів) ви точно
взяли б у свій партійний список, якби могли?
Петро Симоненко,
лідер Компартії України:
1. Як кажуть, добре там, де нас
немає. Тому
я не став би виділяти як зразок якусь одну країну. Скрізь є свої плюси і мінуси. Наша
позиція, позиція комуністів, полягає в тому, що треба, опираючись на досвід
Радянської України, на глибокий аналіз соціалістичного періоду нашої історії з
усіма його перевагами і недоліками, враховуючи досвід різних країн у сфері економічного і державного будівництва,
розвитку соціальної сфери, систем освіти, охорони здоров'я і т. д., домогтися
таких високих життєвих стандартів, щоб не ми, а з нас брали приклад. Щоб
кожен громадянин нашої країни, відповідаючи на ваше запитання, міг з гордістю
сказати: зразком для України може бути тільки Україна.
2. Якби
за ці роки хоч би половина економічних і соціальних ініціатив нашої партії була
реалізована на рівні державної політики, то це питання відпало б саме собою. І
зараз не з Польщею, яка, за даними ООН за 2011 рік, посідає 39-е місце в світі
за рівнем індексу розвитку людського потенціалу (Україна - 76-е), нас би
порівнювали. Тоді
Україна змагалася б з країнами першої десятки цього рейтингу - Норвегією,
Австралією, Нідерландами ...
3. Свої
переконання я готовий відстоювати і боротися за них стільки, скільки від мене
цього вимагатиме життя. А
що стосується загрози опинитися за ґратами, то цим мене намагалися залякати ще
в 1991 році, коли я разом з товаришами відроджував Компартію України.
4. Скасування
пенсійної реформи. Конституційна
заборона на продаж земель сільгосппризначення. Закон про націоналізацію. Що
стосується останнього, то йдеться про націоналізацію виключно стратегічних
галузей і підприємств, які опинилися в руках приватного капіталу в результаті
незаконної приватизації. Це
металургія, хімічна промисловість, авіа-і суднобудування, видобуток корисних
копалин, ВПК. При
цьому для малого та середнього бізнесу, народних промислів, індивідуального
підприємництва і т. д. будуть забезпечені найсприятливіші умови для розвитку.
Крім
того, націоналізовані повинні бути всі промислові підприємства, власники яких
не виконують свої приватизаційні зобов'язання: "скидають" соціальну
сферу, скорочують робочі місця, відводять доходи в офшори, не платять податків.
І ще. Територіальним
громадам будуть повернуті всі незаконно захоплені землі. У
тому числі і прибережні території, лісопаркові масиви і угіддя.
5. Переконаний,
що розглядати проблеми малого та середнього бізнесу у відриві від загальних
проблем в економіці і суспільстві було б неправильно. Тому
ми пропонуємо комплексну державну програму підйому економіки, в результаті
реалізації якої Україна повинна стати однією з головних законодавців
економічних і соціальних стандартів на світовій арені.
В
основі нашої програми лежить конституційне підтвердження беззастережного права
народу на володіння природними ресурсами, землею, виробничими активами.
В
антикризовій програмі, з якою можна ознайомитися на нашому сайті, ми детально
розписали не просто що треба робити, а як. Ми
вказали вісім основних напрямків держполітики, визначили механізми та фінансові
джерела, необхідні для її реалізації, а також очікувані результати. Ось ці напрямки:
-
ліквідація технологічної
відсталості;
-
подолання
структурних диспропорцій, підтримка вітчизняних виробників і захист
внутрішнього ринку;
-
забезпечення
енергетичної, продовольчої безпеки і цінової стабільності; забезпечення
стабільності фінансово-банківської системи;
-
податкова
і бюджетна політика, зміцнення дохідної бази бюджету;
-
підвищення
ефективності держуправління на основі справжнього народовладдя;
-
забезпечення
надійних державних гарантій соціальної справедливості, реальне підвищення
трудових доходів;
-
перегляд
пріоритетів зовнішньоекономічного співробітництва, вступ у Митний союз, ЄЕП
[Єдиний економічний простір], а в перспективі в ШОС [Шанхайська організація
співробітництва] і БРІКС [група з п'яти країн, що швидко розвиваються, -
Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР].
Якщо
наша програма буде реалізована, то будь-який чесний бізнес, незалежно від
розміру та форми власності, почуватиметься впевнено.
6. На
жаль, такі люди є. Але
я не вважаю коректним називати їхні імена через інтерв'ю в пресі позаочі. Я кажу їм про це завжди прямо.
7. Не
більше, ніж витрачаю. А
якщо серйозно, то можу сказати одне: при нинішніх цінах, при тій
необґрунтованій дорожнечі на товари і послуги, враховуючи, що для того, щоб лікуватися
і вчитися, потрібно вкластися в копієчку, середня зарплата і пенсії в Україні
повинні бути в рази більшими. Але
навіть якщо їх завтра піднімуть до, скажімо, 10-15 тис. [грн.], то це не
означає, що люди автоматично стануть жити багатше. Сьогодні
піднімуть зарплату і пенсії - завтра все це і навіть більше витягнуть з кишень
через підвищення цін і тарифів.
Тому
говорити про абсолютну цифру, необхідну для гідного життя, безглуздо. Треба дивитися на те, як
формуються ціни. Повинен
бути держконтроль над ціноутворенням, повинні ефективно працювати громадські
фонди споживання і багато-багато іншого.
Важливо, яка купівельна спроможність грошової одиниці.
Може
бути зарплата і 100 тис., а купити на них і коробки сірників не вдасться. А
може бути 1 тис., якої, як кажуть, і на хліб, і до хліба вистачить.
8. Соціалізму
в найкращому його розумінні. Соціалізму,
при якому поняття Робоча людина звучить гордо і пишеться з великої літери. Соціалізму,
при якому люди похилого віку і діти не потребують нічого, а ті, хто працює, упевнені
в завтрашньому дні, впевнені, що не опиняться на вулиці без даху над головою,
без грошей в кишені і з простягнутою рукою.
9. Якщо я
назву тільки три книги, то це буде несправедливо. Адже
ні в три, ні в 133 книги людська мудрість не вкладається. Я
із задоволенням можу читати як Арістотеля, так і Олександра Бєляєва, як [Карла]
Маркса і [Георга] Гегеля, так [Володимира] Леніна і Миколу Островського,
[Олександра] Дюма і Агату Крісті, [Тараса] Шевченка і [Івана] Франка ... Читаю
і сучасних прозаїків, публіцистів. Всіх
не перелічити.
10. Тільки тих, хто щиро
поділяє наші погляди.
Олег Тягнибок, лідер ВО
Свобода:
1. Зараз
у всіх на слуху Грузія. Напевно,
це одна з останніх вдалих спроб здійснення проекту національної держави, в якій
економічні та соціальні перетворення втілюються в життя разом з відновленням
історичної справедливості та національної гідності. Звичайно, наші
країни різні за розмірами, ментальністю. Але
головне - це приклад того, що за наявності політичної волі дуже швидко можна
відродити національну, соціальну та історичну справедливість.
Також
імпонує приклад Японії - націоналістичної по суті країни, яка продемонструвала,
що може досягти прогресу і модернізації, оберігаючи свою ідентичність. Навіть після страшної
національної трагедії.
Без
сумніву, Україна все ще здатна реалізувати свій шлях і запропонувати світові
свій геополітичний проект. Потрібно
зрозуміти, що ми можемо встояти на світовій карті тільки як велика країна - з
великими амбіціями і великими мріями. Інакше
нас розчавлять.
2. Відповідь
очевидна. Польща
реалізується як проект національної держави з національною ідеєю, національною
елітою, національними інтересами. В
Україні ж досі править антиукраїнська постколоніальна влада, яка звикла
знищувати все українське, пригнічувати і обдирати український народ.
Польща
процедуру "прощання з імперією" і будівництва процвітаючої країни
почала з люстрації, так, як це робить Грузія. Саме
це є запорукою успішних реформ, у тому числі соціально-економічних. Без
люстрації - глибинного, хірургічного очищення влади від метастаз окупаційної
адміністрації - будь-які суспільні та економічні зміни приречені. Цей
шлях пройшли всі без винятку країни Східної Європи та Балтії. Для постколоніальної країни це
аксіома.
3. Був
такий легендарний сотник легіону Січових стрільців Цяпка - герой пісень та
анекдотів. Реальна, між
іншим, особистість. Якось
Цяпка запитує новобранця:
- Стрільця такий-то! Який священний обов'язок
українського вояка?
- Боротися
з ворогами і загинути за батьківщину, пане сотнику! відповідає він.
- Неправильно! говорить Цяпка. -
Обов'язок стрільця - робити так, щоб його вороги вмирали за свою батьківщину!
Досить
того, що мій дід відсидів за свої переконання в Сибіру. Вистачить
того, що моя мама разом з бабусею і ще двома дітьми з чотирирічного віку росла
на засланні. Вистачить
того, що один брат діда помер у мордовських таборах, а іншого живцем замурували
в тюрмі на Лонцького [львівська в'язниця, використана в такій ролі поляками,
радянськими органами і гестапо, зараз музей] у Львові. Рахунок до
катів і їх послідовників у мене особисто ще довгий.
Але це не
мені потрібно ставити подібні питання. А
кожен повинен себе запитати: чи не занадто ми, українці, натерпілися від
в'язниць та голодоморів? чи можемо ми
допустити, щоб з нами знову так вчинили? і
чи не підійшла вже черга опинитися за ґратами катам і їх послідовникам - тим,
хто досі пригнічує українців, знищує і обкрадає Україну?
4. Трьома ініціативами, зрозуміло,
не обійдеться. Тому що
Україна обплетена цілим Гордієвим вузлом проблем. Якісь
часткові кроки, як показав провальний досвід помаранчевої п'ятирічки, тільки
заплутують і затягують цей вузол. Тому ми і говоримо: змінити все. Докорінно. Водночас.
Згідно
з комплексним принципом, чітко окресленим у програмі Свободи: своя влада - своя
власність - своя гідність. Серед
ключових ініціатив такі: закон про люстрацію, закон про державний захист
української мови, пакет економічних законодавчих ініціатив, серед яких -
законопроекти Про стратегічні підприємства, Про ліквідацію приватних монополій
і олігополій, Про примусову легалізацію капіталу і рахунків в банках, які перебувають
і зареєстровані за кордоном,
в офшорних зонах, на Кіпрі та в інших зонах, звільнених від подвійного
оподаткування або тих, що мають пільговий режим оподаткування, Про спрощений
режим реєстрації малого та середнього підприємництва за допомогою банківських
установ, Про ліквідацію дефіциту бюджету Пенсійного фонду, Про суттєве
обмеження кількості і розміру податків і
єдиний закон про приватизацію. Закон
про визнання воїнів ОУН-УПА борцями за волю України - це дійсно справа не хліба
насущного, але честі та гідності. А
народ, який не має честі, не має, як відомо, і хліба. Важко визначити, яка
з ініціатив менш важлива. Зрозуміло,
що ми зробимо все, щоб кожну з них втілити в життя. Зрозуміло,
що для цього необхідна як мінімум парламентська і проукраїнська більшість. Тому
ми й уклали договір про співпрацю з іншими опозиційними силами.
5. Питання
розвитку середнього класу, малого та середнього бізнесу не тільки ключове
програмне завдання Свободи. Це ще і стратегічна
потреба держави. Тому що
саме на середньому класі базується міць країни. Вище
ми вже навели наші законодавчі ініціативи, які перерозподіляють фіскальний тиск
з малого і середнього бізнесу (як відбувається зараз) на олігархів, за
принципом "малий бізнес - малі податки, великий бізнес - великі
податки". Хоча
в перспективі в Україні не повинно бути ні олігархів, ані злиднів. А
далі всі відомі заходи: спрощена процедура реєстрації; надання податкових
канікул; підтримка тих, хто створює робочі місця, впроваджує інновації. Окреме
болюче питання - повернення в Україну безцінного національного ресурсу -
мільйонів заробітчан. І їх успішна
інтеграція в національну економіку. Хоча
всі розуміють, що найголовніше не заважати розвиватися середньому класу, тоді
незабаром він буде допомагати державі і її цементувати. Наша
стратегічна мета в соціально економічній сфері: середній клас повинен становити
не менш як 60% працездатного населення країни. В іншому випадку колапс неминучий.
6. Можна подавати руку навіть
злому ворогові. Не можна тільки
зраднику. Недарма
давня мудрість говорить: зустрінеш на шляху змію і зрадника - вбий спершу
зрадника.
7. Завжди
намагався обходитися тими коштами, які у мене були. Зараз
як лідер партії отримую партійну зарплату, якої вистачає на особисті потреби.
8. України. Як би дивно це не звучало. Живемо, як в умовах окупації. Тому ставимо ці питання: чия
земля? чия мова? чия власність? чия
влада? чи
є майбутнє для нас і наших дітей в цій країні? Особисте
щастя отримуєш тільки тоді, коли впевнено дивишся в завтрашній день.
9. Кобзар
Тараса Шевченка, Перспективи української революції Степана Бандери і Холодний
яр Юрія Горліс-Горського. Це книги, на яких формувався я.
10. Мела
Гібсона і Шона Коннері. Якби
вони були українцями :). Серед
наших друзів багато авторитетних і успішних європейських
політиків-націоналістів. Але
у них теж своя батьківщина, своя боротьба і свої, відповідно, списки.
Арсеній Яценюк, голова ради об'єднаної опозиції ВО
Батьківщина:
1. Україна
ж жіночого роду країна. (Посміхається)
Кожна жінка, а тим більше Україна, унікальна. Для
країни найбільше підійде зразок, який ми самі створимо.
2. Тому
що Польща - це Польща. А Україна
- це Україна. У
Польщі була наявність політичної волі і віра народу в тих людей, яких вони
обрали.
Язик до Ради доведе. З'їзд і мітинг Об'єднаної опозиції
3. Стандартна
відповідь від кожного політика, напевно, буде такою: "Звичайно, готовий. Завтра вранці
заарештуйте мене і посадіть на 150 років". Але перебування у в’язниці це не найприємніша річ. Я
готовий боротися за те, щоб ніхто ніколи за свої політичні погляди не потрапляв
у в'язницю.
4. 1)
Закон про особисте голосування депутатів у парламенті; 2) закон про порядок
імпічменту; 3) пакет законів про боротьбу з корупцією.
5. Що
таке корупція в країні? Корупція
- це монополія. Монополія
- це великий бізнес. Великий
бізнес - це знищення малого та середнього бізнесу. Треба цю систему змінити. У
нашій програмі є багато речей для розвитку малого і середнього бізнесу,
наприклад, скасування багатьох видів податків - ми пропонуємо залишити тільки
сім видів податків. Необхідна
нова якість монетарної політики, а також програми стимулювання і створення
нових робочих місць (тобто чим більше ти створив робочих місць, тим менше
податків заплатив). Малий
бізнес повинен отримати доступ до участі в державних замовленнях.
6. Я завжди подаю руку
своїм політичним опонентам. У нас з ними ідеологічне
протистояння. Якщо не
подаєш руки комусь, ти проявляєш свою слабкість.
7. Ти
стаєш політиком тоді, коли тебе перестають цікавити гроші. Мені
цілком вистачає того, що я записав у свою декларацію про доходи. (Згідно
з декларацією про доходи Арсенія Яценюка, в 2011 році він отримав 819 тис. грн.
доходу.)
8. Як правило,
політики кажуть, що їм країна не підходить. Це найпростіша відповідь. І найбільш неефективна. Треба завжди самому мінятися
всередині. Для
того, щоб країна ставала кращою. Чого
не вистачає всім нам? Реального бажання і
прагнення до змін. І віри в те, що щось може
змінитися.
9. Біблія. Тому що це корисно. Барака Обаму,
Зухвалість надії - непогана книга. Нікколо Макіавеллі, Государ. Це обов'язкова програма.
Хоча
для політиків, напевно, найкращий такий варіант: Біблія, Конституція, а потім
на вибір - Обама чи Макіавеллі.
10. Нікого. Я
професійно не граю у футбол, не співаю, не пишу, не танцюю, не малюю. Я професійно
займаюся тим, чим вмію, - політикою. Я
впевнений, що кожен повинен займатися своєю справою, тоді світ буде іншим.
Наталія
Королевська, лідер партії Україна - Вперед!:
1. Чинна
політико-економічна модель не може забезпечити достатній рівень життя людей і
високі соціальні стандарти. Україні
потрібна модель, в якій сильні державні інститути відіграють активну роль в
економіці. Як
орієнтир можна навести Швецію. У
цій країні держава задає соціально-економічні цілі, забезпечує рівність прав і
можливостей громадян. Політика
рівності здійснюється за допомогою справедливого оподаткування та системи
безкоштовних державних послуг. Також
ми орієнтуємося на досвід Німеччини, в якій рівноправним партнером держави при
формуванні соціально-економічної політики виступають сильні професійні
об'єднання.
2. 20
років тому Україна входила до десятки найбільш перспективних економік світу. Але економічного дива не сталося. Причина - постійна політична війна.
Прийшовши
до влади, політичні сили починають боротися зі своїми попередниками за доступ
до бюджетних ресурсів, [відбувається] переділ власності і держмайна. Звідси тотальна
корупція та неефективна бюрократія. Політична війна руйнує
потенціал країни. Жовтневі
вибори - наш останній шанс покінчити з десятиліттями взаємної ворожнечі,
побудувати в Україні нову економіку, яка забезпечить стабільне економічне
зростання і збільшення зайнятості в країні. Щоб
створити таку модель, необхідні ефективні державні інститути. Реформувати
старі інститути вкрай складно, оскільки вони самі є причиною багатьох проблем. Тому
економічне диво в Україні можливе, якщо ми фактично з нуля зможемо створити
інститути, які забезпечуватимуть економічне зростання і соціальну справедливість.
3. У
нашій країні займаючись політикою, ти йдеш по лезу ножа, не маєш права на
помилку. Але
будь-яка небезпека, екстремальні умови вивільняють приховані резерви. Головне, щоб була мета і
воля йти до неї. Репресії,
які ми бачимо на прикладі [екс-прем'єр-міністра Юлії] Тимошенко і [колишнього
глави МВС Юрія] Луценка, викликають у суспільстві не страх, а змушують
об'єднуватися і йти вперед. Я
прийшла в політику і сформувала нову команду не щоб боятися, а щоб домагатися
поставлених цілей.
4. У
вересні ми подали в парламент антикризовий пакет, що складається з 25
законопроектів, і ми будемо домагатися їхнього прийняття. Але
в нашій країні навіть найкращі закони не працюють, тому що їх виконання
блокується на рівні бюрократії. Тому
справа честі для нашої команди - привести в політику нове покоління лідерів,
забезпечити нову якість політики і побудувати нову модель економіки, яка буде
працювати на країну і для людей, а не на чиновників і олігархів.
5. Створити
умови, при яких займатися легальним бізнесом буде вигідніше, ніж корупцією,
державним рекетом і рейдерством.
6. Справжні
друзі при зустрічі забувають про посади, а справжні політики - про дружбу. Подати
руку не проблема, головне завжди пам'ятати про свої зобов'язання перед
виборцями.
7. Дивлячись який рівень
життя вважати гідним. Мені
достатнього того рівня, який забезпечує мій чоловік.
8. Не
вистачає свіжого повітря - в політиці, державному управлінні, економіці.
9. Сподіваюся,
що всі однопартійці вже ознайомилися з моєю книгою Нова економіка - нова
країна. Тим з них,
хто цього не зробив, настійно рекомендую)))
Вважаю,
що три книги must read для всіх - це: Айн Ренд, Атлант розправив плечі. Вважаю,
це найкраща книга про свободу; Зухвалість надії Барака Обами, який є живим
прикладом того, що неможливе можливо в політиці; Біографія Стіва Джобса - про
те, як одна людина може змінити історію завдяки своєму стратегічному баченню і
здатності реалізувати його незважаючи ні на що.
10. Ми
вже включили в свій список всіх світових знаменитостей, яких хотіли. З
великих минулого я б відзначила Франкліна Рузвельта (за його новий курс в
економіці), Лі Кван Ю (за досвід боротьби з тотальною корупцією), Конрада
Аденауера (за ефективне керівництво, яке дозволило підняти з руїн зруйновану і
деморалізовану державу).
Віталій Кличко, лідер
партії УДАР:
1. Зразком, думаю, могла б стати
Німеччина. А
з держав, які були на схожих стартових позиціях, - це Польща, яка змогла за
нетривалий час успішно здійснити реформи і стати європейською країною.
2. Насамперед
тому, що була політична воля у керівництва країни зробити державу успішною, а
не себе - казково багатими.
Час УДАРу. Фоторепортаж зі з'їзду партії Кличка
3. Я
пішов у політику саме для того, щоб за ґратами не опинялися громадяни інших
політичних поглядів, ніж хочеться влади. Закон
повинен переслідувати не інакомислення, а злочинців і корупціонерів. У
мене немає страху у відстоюванні своїх принципів, поглядів та ідеалів.
4. Перш
за все в Україні необхідно повернути права місцевим громадам, тому потрібно
чітко врегулювати законодавство про місцеве самоврядування. І ми обов'язково приймемо
закон про столицю. Також
відразу потрібно буде приймати пакет антикорупційних законів і законодавство
щодо децентралізації влади.
5. Малий і середній бізнес не
треба штовхати. Йому не
треба заважати розвиватися. А де потрібно - всього лише
допомогти. По-перше, не
тиснути податками, бюрократією та корупцією. Цілком
реально запровадити пільгове оподаткування для знов відкритого бізнесу. Ми
пропонуємо для таких підприємств наступне: нульова ставка на прибуток на три
роки, а для бізнесу, що відкривається на депресивних територіях і на селі, - на
п'ять років. І
головне: не повинно бути монополій держави і близьких до влади великих
компаній.
6. На превеликий жаль, таких
людей багато. У яких відсутня
совість, мораль і принципи.
7. Скільки
треба, у мене вже є!
8. Це не пафос, але
європейських стандартів життя. Хороших
доріг, якісної медицини, культури спілкування між людьми, зрештою.
9. Чому
у Грузії вийшло Лариси Буракової, Великий Черчілль Бориса Тененбаума. І тим, хто не
читав, - статут і програму партії УДАР.
10. Йошку Фішера, Білла
Клінтона, Юрія Шевчука.
Микола
Азаров, прем'єр-міністр України, лідер Партії регіонів:
1. У
багатьох країнах є багато позитивного, того, що могло б бути використане нами
для свого розвитку. Однак
кожна з них індивідуальна своєю історією, наявністю ресурсів, географічним
розташуванням. Тому
наводити як зразок іншу державу не зовсім коректно.
Існують
загальні умови для успішного розвитку кожної країни - це політична
стабільність, це пошук індивідуальних шляхів розвитку, які привели б до
створення конкурентоспроможної економіки високотехнологічного рівня, і,
безумовно, це можливість для влади впроваджувати послідовні ефективні програми.
Кандидати прибули Передвиборний з'їзд Партії регіонів
2. А чому ви взяли
для порівняння Польщу? Це
некоректне порівняння. З
таким же успіхом можна порівняти Україну з будь-якою іншою країною: десь ми
виграємо, десь програємо. Одне
потрібно відзначити: якщо вже говорити про Польщу, то за останні 20 років там
послідовно реалізовувалася програма реформ і не було таких глобальних
потрясінь, які були в Україні, наприклад, в 2004 році.
3. Нагадаю,
що тюремна тема для політиків України стала актуальною не останнім часом, а
значно раніше: мабуть, всі вже забули [почалися після помаранчевої революції]
процеси [регіоналів Євгена] Кушнарьова, [Бориса] Колеснікова та багатьох інших
політиків.
Що
стосується моїх політичних поглядів - так, я людина принципова. Готова відстоювати
свої переконання, незважаючи на обставини.
4. Сьогодні
з внесених Кабінетом Міністрів законодавчих ініціатив на розгляді у Верховній
Раді перебувають близько 150 законопроектів. Мене
в першу чергу дуже турбують документи, спрямовані на поліпшення умов ведення
бізнесу, на залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки, створення
робочих місць. Це
проект закону Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях
економіки з метою створення нових робочих місць. Два
законопроекти, що вносять зміни до Митного і Податкового кодексів в частині
пом'якшення оподаткування для суб'єктів, що реалізують інвестпроекти в
пріоритетних галузях економіки.
5. За два з
половиною роки проведено низку масштабних реформ. Бюджетна,
податкова реформи, новий Митний кодекс - хіба це не поштовх? А
найголовніше - боротьба з корупцією, яка пригнічує малий і середній бізнес,
заганяє його в тінь.
Якщо
подивитися, що зроблено, то ми побачимо: сьогодні реєстрація бізнесу
відбувається протягом одного-трьох днів, запрацювали реєстраційні центри, що
діють за принципом єдиного вікна, стали відкритими і загальнодоступними дані
Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, вводиться
електронна реєстрація суб'єктів господарювання,
вже другий рік працює система автоматичного повернення ПДВ. Зусилля є значними. Потрібно
не зупинятися на досягнутому, забезпечити стабільний поступальний рух у цій сфері.
6. Звичайно, є. Але з етичних
міркувань я не буду її називати.
7. Мені цілком достатньо моєї
зарплати.
8. Розвіданих
і експлуатованих родовищ газу, здатних забезпечити нашу країну. Звичайно, це жарт.
9. Перш
за все я б радив не обмежуватися трьома книгами, а читати якомога більше. І, напевно, добре
б читати і перечитувати Біблію. Там багато мудрого і
цінного для сьогоднішнього життя.
10. Партія
- не футбольна команда, з якою можна почати вигравати, включивши туди зірок (та
й у футболі цей принцип, як ми переконувалися не раз, далеко не панацея). Завдання
кожної партії - це, перш за все, створити команду однодумців, які об'єднані
спільною ідеєю, спільними інтересами, які знають, що треба робити, як треба
робити, і не шкодують сил для реалізації тих завдань, що ставить перед нами
життя.
***
Цей
матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 5 жовтня 2012 року. Передрук
публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З
правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті
Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.