Найгучніша угода за всю історію IT-сектора України – Google за рекордну суму купує український стартап, який корінням сягає в секретні радянські розробки. Його технології допомагають мобільним пристроям розпізнавати обличчя, пише Максим Бутченко у №41 журналу Корреспондент від 19 жовтня 2012 року.
Колишній одесит, а нині громадянин США, Юрій Фрайман
зробив революцію в IT-секторі України. Після затяжних переговорів з Motorola
Mobility, підрозділом Google, Фрайман зумів переконати американців, що
український стартап Viewdle, головою ради директорів якого він є, має стати
першою покупкою пошукового гіганта у всій Східній і Центральній Європі.
Viewdle, який займається розробкою технологій розпізнавання облич і об'єктів
мобільними пристроями, був придбаний Google за рекордну для українського IT-сегменту суму $ 45 млн
У підсумку Viewdle, який займається розробкою технологій
розпізнавання облич і об'єктів мобільними пристроями, був придбаний Google за
рекордну для українського IT-сегменту суму $ 45 млн, за оцінкою агентства
Bloomberg.
"Я завжди був упевнений в тому, що в Україні є величезні
таланти, які потрібно відшліфувати і направити в правильне русло", – розповідає
Корреспонденту Фрайман.
Віктор Валєєв, директор IT-асоціації України, додає, що
згадані Файманом таланти перетворюють розробки в один з найбільш затребуваних
українських товарів на міжнародних ринках.
"Ми оцінюємо експортний продукт IT-галузі в $ 1,5 млрд, –
каже Валєєв. – Це на 15% більше, ніж експорт озброєння з України".
Добре забуте старе
У 1970-х роках радянський уряд замовив Інституту
кібернетики ім. Віктора Глушкова розробити технологію, здатну ідентифікувати обличчя
по знімках із супутника.
"Розпізнавання образу планувалося застосувати під час
оцифрування зображень із супутника для виявлення точного розташування ворога, –
розповідає Антон Павлушко, програміст, який мешкає нині в Німеччині. – Також
для неї [технології] можна було знайти і якесь банальне застосування, наприклад
автоматичний облік, хто зайшов через прохідну [заводу] і коли вийшов".
Радянські розробки не встигли дійти до стадії масового
виробництва. Однак через роки, вже в незалежній Україні, Михайло Шлезінгер,
головний науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру
інформаційних технологій і систем, продовжив працювати над удосконаленням
програми. До 2000 року він зібрав першу діючу модель.
У 2001-му Єгор Анчишкін, тоді ще студент Київського
політехнічного інституту, відвідав одну з лекцій Шлезінгера. Тут він
познайомився з удосконаленою моделлю радянської розробки.
Пізніше, коли Анчишкін обійняв посаду інвестдиректора
венчурної компанії Техноміст, він переконав своїх американських босів Фраймана,
Володимира Фурлейтора і Лоренса Бернштейна інвестувати кошти в технологію
розпізнавання облич. Перші великі гроші в стартап, а це близько $ 500 тис.,
прийшли зі США у 2006 році.
За допомогою закордонного капіталу київські програмісти домоглися помітних результатів. Використовуючи патенти та розробки Шлезінгера,вони навчили програму не тільки знаходити необхідний об'єкт у морі відеозображень, але й проводити
контекстний пошук по відеозаписах
За допомогою закордонного капіталу київські програмісти
домоглися помітних результатів. Використовуючи патенти та розробки Шлезінгера,
вони навчили програму не тільки знаходити необхідний об'єкт у морі
відеозображень, але й проводити контекстний пошук по відеозаписах.
Максим Школьник, гендиректор Техномосту й один з
акціонерів і засновників компанії Viewdle, пояснює, що, наприклад, в програмі
можна задати в пошуку: Віктор Янукович каже про Юлію Тимошенко.
Після натискання кнопки Enter система відшукає у
відеофайлі ту секунду, з якої Президент почав говорити про колишнього прем'єра.
За словами Школьника, ця технологія робить прорив у
користуванні ТБ і відео в інтернеті.
У найближчому майбутньому глядач під час вибору телепередач зможе застосовувати принцип пошуковика, знаходячи цікаву йому тему в будь-якій з них
У найближчому майбутньому глядач під час вибору
телепередач зможе застосовувати принцип пошуковика, знаходячи цікаву йому тему в
будь-якій з них. Школьник каже, що достатньо буде задати в пошуку: Курс долара щодо
євро, і на екрані з'явиться саме та програма, в якій говорять про валютні
котирування.
Передпродажна підготовка
Представницький офіс Viewdle ще у 2006 році розмістився в
Сан-Хосе, найбільшому місті Силіконової долини, а дослідницький центр і весь
пул розробників залишилися в Києві. Через рік на конференції Silicon Valley
Open Door в США компанія представила бета-версію технології.
Одним зі спонсорів заходу виступило міжнародне агентство
новин і фінансової інформації Reuters. Представники агентства зацікавилися
технологією українських програмістів, надавши в їхнє розпорядження відеоархів.
І тоді українці наочно продемонстрували можливості своєї розробки перед усіма
учасниками конференції.
Ця подія дала потужний старт менеджерам Viewdle. Протягом
наступних трьох років вони залучили в бізнес ще $ 13,5 млн прямих інвестицій.
Фрайман розповідає, що співробітники компанії хотіли створити інноваційний
продукт, якому забезпечене довге життя.
"Я про прибуток взагалі не думав, – каже глава компанії. –
Спочатку потрібно думати про те, як технологію або продукт можна перетворити на
те, що буде затребуване на ринку".
У 2009-му Adobe став першим клієнтом компанії. Через рік в українських програмістів з'явилося більше роботи, оскільки кількість великих клієнтів почала стрімко зростати. До їхнього числа потрапили Disney, Motorola, AMD, RIM й інші
Скоро Viewdle почав продавати ліцензії на комплект
засобів розробки. Цей комплект дозволяє фахівцям з програмного забезпечення
створювати додатки. У 2009-му Adobe став першим клієнтом компанії. Через рік в
українських програмістів з'явилося більше роботи, оскільки кількість великих
клієнтів почала стрімко зростати. До їхнього числа потрапили Disney, Motorola,
AMD, RIM й інші.
У 2010 році виручка Viewdle перевищила $ 1 млн, щоправда,
компанія ще не вийшла на точку самоокупності. І тоді Motorola Mobility, що
входить в корпорацію Google Inс, виявила інтерес до українсько-американського
дива і розпочала переговори з топ-менеджерами Viewdle.
Переговори завершилися хепі-ендом – на початку жовтня
нинішнього року Google, за даними інформагентства Bloomberg, придбав
український стартап за суму, що втричі перевищує вкладені у Viewdle інвестиції.
"Тепер українська компанія стала частиною Motorola
Mobility і компанії Google", – резюмує Анчишкін.
Новий поворот
Батьки Viewdle переконані, що приклад їхньої компанії сприятиме
змінам у всій IT-сфері України. Вони сподіваються, що ця угода приверне увагу
багатьох інвесторів до українських розробок і в решті-решт допоможе змінити
саму структуру ринку.
На сьогоднішній день у загальній частці ринку стартапи поки що складають близько 5%, решта 95% програмістів займаються аутсорсингом – створенням програм для зарубіжного замовника без згадки виробника
На сьогоднішній день у загальній частці ринку стартапи
поки що складають близько 5%, інші 95% програмістів займаються аутсорсингом –
створенням програм для зарубіжного замовника без згадки виробника. Для
порівняння: у Західній Європі співвідношення 40% на 60%.
На думку Школьника, це пов'язано у першу чергу з тим, що
вітчизняну індустрію у світі за звичкою не сприймають як джерело інновацій, що
заслужили комерційний успіх на світовому ринку.
"Є така приказка: наука це така галузь, яка знає, як з
грошей зробити знання, а інновації це така галузь, яка дозволяє з науки зробити
гроші. З першою частиною в країні нормально, а з другою відчуваються проблеми",
– пояснює підприємець.
Фрайман вважає, що однією з головних причин успіху
Viewdle став досвід реалізації таких проектів на Заході у керівників компанії.
"Виходить, що для вдалого стартапу в Україні потрібно
створити міжнародну команду, крім тих працівників, які є в країні", – радить
колишній одесит.
Богдан Купич, віце-президент KM Core, впевнений, що якщо
десять років тому для створення міжнародної компанії з представництвами в кількох
країнах потрібні були $ 5 млн, то зараз за $ 300 тис. можна відкрити фірму з
доступом на міжнародний ринок. Для стартапів настав найкращий час, адже
сьогодні не настільки важливо, в якій країні перебуває компанія, – всім
доступні методи програмування та інтернет, каже Купич.
У порівнянні з іншими галузями українська індустрія високих технологій стає все більш привабливою для західних інвесторів. Відносна доступність людських ресурсів залишається одним з важливих чинників для західних інвесторів
У порівнянні з іншими галузями українська індустрія
високих технологій стає все більш привабливою для західних інвесторів. Відносна
доступність людських ресурсів, на думку Валєєва, залишається одним з важливих
чинників для західних інвесторів. Вітчизняний програміст отримує зарплату в
два-три рази меншу, ніж його західний колега, – відчутна конкурентна перевага.
Експерт пояснює, що частка ціни робочої сили в загальній
собівартості розробки програмного забезпечення коливається від 65% до 85%. Тим
часом, наприклад, в продуктах хімічної промисловості частка зарплати становить лише
7%.
З переваг ведення бізнесу в галузі високих технологій в
Україні Володимир Шаров, керуючий директор GlobalLogic Ukraine, називає
розвинену транспортну інфраструктуру та кваліфіковані трудові ресурси.
"Є ряд замовників, які ще на стадії переговорів відразу кажуть
про те, що хочуть передати розробку програмного забезпечення в один з наших
українських офісів, а не в Аргентину чи Індію, – розповідає Шаров. – Тенденції
останніх кількох років свідчать, що все більше всесвітньо відомих іноземних
компаній переносять виробництво програмного забезпечення в Україну".
Через недосконалість законодавства і прохолодний інвестиційний клімат українська IT-галузь відстала від найближчих сусідів, зокрема Польщі, на сім-вісім років.
Але навіть за таких умов індустрія високих технологій в країні щорічно дає приріст до 20%
Валєєв вважає, що через недосконалість законодавства і
прохолодного інвестиційного клімату українська IT-галузь відстала від
найближчих сусідів, зокрема Польщі, на сім-вісім років. Але навіть за таких
умов індустрія високих технологій в країні щорічно дає приріст до 20%.
"Успіх Viewdle свідчить, що в Україні можна створювати
інноваційний програмний продукт. Продуктові компанії такого рівня – це і є
капіталізм", – каже експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в № 41 журналу Корреспондент від 19 жовтня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.