Українці псують своє здоров'я в офісах, не маючи можливості взяти лікарняний і медстраховку, пише Кароліна Тимків у №46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року.
Катерина, 30-річний юрист зі Львова, позбулася роботи через те, що часто хворіла. Як вона стверджує, саме це стало причиною звільнення. У її компанії не прийнято було брати лікарняні, тому багато співробітників переносили хвороби на ногах.
Таке ставлення керівництва до співробітників в українських компаніях не рідкість. За даними опитування порталу rabota.ua, оплачувані лікарняний і відпустку пропонують лише 50% роботодавців у країні.
Крім того, за інформацією rabota.ua, 40% персоналу вітчизняних підприємств скаржаться на погане опалення в офісах, а третина – на незручні робочі крісла і стільці, що призводить до захворювань спини. Також третина українців відчувають погіршення зору внаслідок роботи за комп'ютером.
При цьому, за даними рекрутингової компанії Smart Solutions, безкоштовну медичну страховку надають тільки 40% вітчизняних роботодавців, а додаткові бонуси для підтримки здоров'я, наприклад абонементи в басейн або тренажерний зал, – і того менше.
Прохолодне ставлення до здоров'я підлеглих пов'язано з бажанням витиснути з персоналу максимум без зайвих витрат
Прохолодне ставлення до здоров'я підлеглих пов'язано з бажанням витиснути з персоналу максимум без зайвих витрат, вважає Олег Верник, голова незалежної профспілки Захист праці.
У цьому полягає відмінність стилю керівництва українських компаній від умов в західноєвропейських, де оплачувані лікарняні та комфортні умови праці – норма, а медстраховкою, вартість якої роботодавці покривають у середньому на 70-80%, охоплені всі офісні працівники.
Верник нагадує також про те, що профспілки в Західній Європі набагато ефективніше захищають права найманих працівників, що часто виливається в масові страйки і тягне колосальні збитки для компаній в разі недотримання хоча б відносно комфортних умов праці.
Нарешті, і самі білі комірці в країнах Західної Європи більш уважно, ніж українці, ставляться до свого здоров'я. "Ми звикли, що працюємо, не жаліючи себе, і абсолютно не думаємо про майбутнє", – констатує Олена Грищук, директор рекрутингової компанії Форсаж.
Невтішний діагноз
29-річна Леся Шутко, менеджер проектів компанії соціальних комунікацій PR-House, проводить за комп'ютером по 10-12 годин на день, а під час дедлайнів або підготовки масштабного проекту і більше.
"Але в цьому і кайф: не люблю тихого плину, – міркує Шутко. – Хвилі вперемішку зі штилями набагато цікавіші".
Однак, незважаючи на бадьорий настрій, сидяча робота дає про себе знати. У Шутко з'явилися регулярні болі в спині, і вона тричі на тиждень почала відвідувати спортзал. "Зараз біль як рукою зняло", - задоволена українка.
А Юлія Михайлова, провідний експерт з проведення заходів компанії MTC Україна, яка страждає від тієї самої недуги, поки що тільки планує лікування. "Швидше за все, до кінця року запишуся до масажиста", – припускає вона.
Біль у спині – типова офісна хвороба. Згідно з результатами опитування rabota.ua, на неї страждають 44% менеджерів
Біль у спині – типова офісна хвороба. Згідно з результатами опитування rabota.ua, на неї страждають 44% менеджерів. Не менш поширений результат багатогодинного сидіння за комп'ютером – погіршення зору – визнають 42% опитаних. Крім того, кожен п'ятий українець, що працює, нарікає на проблеми з шлунком і травним трактом, головні болі і зайву ваг.
Сімейний лікар Костянтин Зеленський до списку професійних захворювань білих комірців відносить також депресію, спричинену дефіцитом часу для вирішення особистих проблем, і синдром хронічної втоми.
За словами Зеленського, з такими скаргами до нього все частіше звертаються пацієнти 30-40 років. Представники цієї вікової категорії, за даними страхової компанії Інго Україна, частіше за інших користуються медстраховкою: дається взнаки нездоровий спосіб життя.
Тим часом, офісні співробітники в країнах Євросоюзу страждають на ті самі недуги. Наприклад, біда естонських білих комірців – остеохондроз, констатує Андрій Борисов, сімейний лікар талліннської лікарні Linna Tervisekeskus.
"Нерідко є й проблеми психоневрологічного характеру – депресії, тривожні синдроми, порушення сну, головні болі, – продовжує лікар. – Всі ці захворювання частіше зустрічаються в середній віковій групі – 35-50 років".
Однак, за словами Борисова, про здоров'я співробітників естонські компанії піклуються набагато більше, ніж українські, проводячи регулярні медичні огляди, дні здоров'я, видаючи абонементи на відвідування спортзалів і басейнів.
Мотивуючи своїх співробітників вести здоровий спосіб життя, деякі роботодавці у розвинених країнах застосовують і досить неоднозначні методи
Мотивуючи своїх співробітників вести здоровий спосіб життя, деякі роботодавці у розвинених країнах застосовують і досить неоднозначні методи. Так, за словами українки, яка працює в Німеччині і не побажала назвати своє ім'я та прізвище в пресі, відділ кадрів її компанії регулярно розсилає корпоративною електронною поштою дані про те, скільки робочих днів кожен співробітник пропустив через хворобу.
Зате в Японії діє система заохочень для тих, хто рідко хворіє, – починаючи з разових акцій на зразок запрошення в ресторан із сім'єю і закінчуючи систематичними додатковими виплатами на рахунок власника сильного імунітету.
Водночас в Україні, за даними rabota.ua, тільки 9% компаній вимагають регулярних медоглядів. Лише кожен п'ятий співвітчизник щорічно відвідує лікарів з метою профілактики захворювань, і 16% українців проходять медогляд раз на кілька років.
З життя індіанців
"Проблеми індіанців шерифа не хвилюють", – так описує ставлення свого колишнього роботодавця до здоров'я підлеглих IT-фахівець Ярослав Дозоров, рік тому звільнений з комунального підприємства Житній ринок.
Офіційна причина звільнення – прогул, хоча, за словами Дозорова, насправді він пропустив роботу, доглядаючи за хворою дитиною. Однак лікарняний у зв'язку з цим йому не оплатили.
"Хамство має бути покаране", – обурений Дозоров. Він подав позов до суду на підприємство і вже виграв перше слухання.
Киянці Олені, яка не називає свого прізвища, довелося б подати до суду відразу на чотири українські компанії, які вона змінила за чотири роки: у жодній з них лікарняні не оплачувалися. "Переважно в разі хвороби бос дозволяє день, максимум два пересидіти вдома", – розповідає Олена.
У багатьох компаніях наймані працівники офіційно не оформлені і отримують сіру зарплату, тому не можуть розраховувати на захист КЗпП
У багатьох компаніях наймані працівники офіційно не оформлені і отримують сіру зарплату, тому не можуть розраховувати на захист КЗпП, пояснює тотальне нехтування законом Верник. Але навіть при прийомі в штат багато керівників ставлять умову, що лікарняні вони оплачувати не будуть.
Роботодавцям не потрібні зайві витрати, додає голова незалежної профспілки і головний їхній козир – рівень безробіття в Україні, що майже вдвічі перевищує західноєвропейський.
Через високу конкуренцію багато офісних співробітників готові працювати, не жаліючи себе, ходять на роботу хворими, не вимагають медстраховки та інших оздоровчих бонусів. "Адже умови в Україні, як і раніше, диктує роботодавець", – резюмує Грищук.
В Україні поки що небагато компаній, які прагнуть утримати цінних фахівців турботою про їхнє здоров'я
В Україні поки що небагато компаній, які прагнуть утримати цінних фахівців турботою про їхнє здоров'я. Так, Ernst & Young пропонує співробітникам безкоштовні абонементи у спортзал і басейн, а Kraft Foods – на масаж.
У медстраховку МТС Україна, крім стандартного набору, входить лікування важких захворювань – наприклад, онкологічних, серцево-судинних, діабету і туберкульозу. "Також передбачені оздоровчі послуги, які включають можливість відвідування басейну, тренажерного залу та занять фітнесом", – додає Ольга Бережна, директор з управління персоналом компанії.
Число таких підприємств в Україні зростатиме, прогнозує Грищук, оскільки все більше керівників прагнуть формувати лояльні команди і боротися за кваліфікованих фахівців.
Тим часом Шутко закликає не чекати милості від роботодавця. "Треба пам'ятати, що ти і тільки ти сам коваль власного здоров'я, і треба самому навчитися піклуватися про себе", – резюмує менеджер.
***
Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.