Ігор Литовченко, вічний президент лідера вітчизняного мобільного зв'язку компанії Київстар, здійснив незвичайний вчинок - написав перший в Україні бізнес-роман Запалюючи зірку. Про що й розповів Олені Трибушній в №49 журналу Корреспондент від 14 грудня 2012 року.
У Будинку прийомів на столичній вулиці Шовковичній 9 грудня
1997 року відбувся історичний дзвінок. Тодішній
міністр зв'язку Дмитро Худолій, взявши в руку мобільний телефон - на ті часи
дивину для 99% його співвітчизників, - набрав номер посла України в Росії і
повідомив: в Україні запрацював новий оператор зв'язку. Так
в країні з'явився Київстар, сьогодні - лідер ринку мобільного зв'язку країни.
Тепер
з 56,7 млн українських мобільних телефонів, за даними компанії iKS Consulting,
25,4 млн підключені до Київстару (частка ринку - 44,8%). Абонентська
база його найближчого конкурента, МТС Україна, - 19,95 млн (35,2%). Третій
за розміром, Астеліт, що працює під брендом life :), налічує 8,13 млн. До
лідерства на національному ринку Київстар привів його президент Ігор Литовченко
- він керує оператором з дня його заснування.
З 56,7 млн українських мобільних телефонів, за даними компанії iKS Consulting, 25,4 млн підключені до Київстару (частка ринку - 44,8%)
Разом
з мережею Білайн, злиття з якою відбулося два роки тому, Київстар сьогодні
входить до складу українського підрозділу шостого у світі за кількістю
користувачів телекомунікаційного провайдера, VimpelCom Ltd. Причому
проникнення мобільного зв'язку в Україні демонструє досить високий результат,
досягнувши 124%. Для
порівняння: рівень її проникнення в Німеччині - 140%.
Втримавшись
в кріслі президента після гучних внутрішньокорпоративних конфліктів між акціонерами
Київстару, Литовченко вирішив відзначити 15-річчя компанії неординарним чином -
він написав 200-сторінкову книгу, яка претендує на звання першого бізнес-роману
в українському діловому просторі.
Першим
і донедавна єдиним на території колишнього СРСР подібним прецедентом стала
книга ексцентричного російського бізнесмена Олега Тинькова, що вийшла в 2010
році, - Я такий як всі. Книга
зацікавила ділову Росію: її автор за допомогою власної біографії описав історію
становлення російського бізнесу в епоху вододілу між соціалізмом і
капіталізмом.
Український
бізнес-роман Литовченка, Запалюючи зірку, - книга схожого спрямування. Це
не підручник з бізнесу, а історія успішного топ-менеджера, який з дипломом
історика в кишені у лихі 1990-ті пішов у комерцію.
Я займався всім, що могло принести прибуток, - автоперевезеннями, торгівлею оргтехнікою та кольоровими металами, продуктами харчування
"Я
займався всім, що могло принести прибуток, - автоперевезеннями, торгівлею
оргтехнікою та кольоровими металами, продуктами харчування", - згадує
тепер Литовченко про свою епоху накопичення первинного капіталу.
Книга
рясніє відвертими спогадами про те, як на борту військово-транспортного корабля
упереміш з бочками оселедця він майже контрабандою везе в Україну першу партію
оргтехніки на перепродаж, як "на стрілці вирішує питання" з
бандитами, а на пікніку знайомиться з екс-президентом Леонідом Кучмою , тоді - прем'єр-міністром
України.
Ідея
зайнятися мобільним зв'язком у Литовченка і його партнерів виникла під час
перших закордонних поїздок: величезне враження у них викликав вигляд іноземців,
які "йшли містом та розмовляли ніби самі з собою". В
Україні тоді, щоб провести в будинок стаціонарний телефон, треба було ставати в
чергу і чекати кілька років, згадує бізнесмен.
Про
свою книгу, принципи управління і проблеми Київстару Литовченко розповів в
інтерв'ю Корреспонденту.
-
Чому ви взялися за бізнесроман - це акція до 15-річчя компанії або щось більше?
-
Якби кожне написання книги було акцією, це було б нецікаво. (Сміється.)
Насправді ідея давно витала в повітрі. Перша
думка з'явилася років п'ять тому, але тоді було дещо рано. Ринок
зростав, і, незважаючи на те що ми вже багато чого досягли, ми повинні були
розвиватися, посилювати позиції. Ось
15-річчя - це рубіж, який дозволяє підбивати перші підсумки, і моя команда
давно наполягала на тому, що я повинен написати цю книгу. Її
вихід дійсно був приурочений до того, що 15 років тому, 9 грудня 1997 року,
було зроблено перший дзвінок у мережі Київстар.
Я
розумів, що книга - це важка праця, і писав трохи більше року. Дуже
непросто за взагалі-то невеликий проміжок часу пригадати події 15-річної
давності, причому в деталях, особах і з родзинкою.
-
Перший дзвінок 9 грудня 1997 року - ви пам'ятаєте, як це було?
-
Телефонував міністр [зв'язку України Дмитро] Худолій послу України в Росії. Цей
перший дзвінок відбувся в Будинку прийомів на Шовковичній, а там дуже товсті
стіни. І
ось за півгодини до початку [сеансу] зв'язку прибігають технарі й кажуть:
можливо, зв'язку не буде - стіни товсті, а сигнал слабкий. І за
півгодини вони привозять підсилювач, ми підсилюємо сигнал.
Поки
тривав цей дзвінок, я хвилювався як ніколи в житті. Уявіть собі -
перший дзвінок, і раптом він обірветься. Але все пройшло чудово.
- Ви
вважаєтесь одним з успішних українських топ-менеджерів. Якими
якостями має володіти людина, щоб бути ефективним управлінцем?
-
Дуже складно знайти баланс між усіма зацікавленими в бізнесі сторонами -
акціонерами, які хочуть більше дивідендів, користувачами, які хочуть дешевий
якісний зв'язок, урядом, який хоче, щоб оператор платив якомога більше
податків, і співробітниками, які хочуть працювати в хороших умовах з хорошою зарплатою. Якщо
вам вдається вибудувати цей баланс, значить ви успішний керівник.
- Ви жорсткий керівник? Чи є у ваших
співробітників право на помилку?
- Не помиляється
той, хто нічого не робить. Безумовно,
право на помилку є, і абсолютно у кожного. Головне, щоб людина
робила висновки з помилок. Якщо
ви творите, генеруєте ідеї, ви не завжди можете на 100% правильно приймати
рішення. Але для цього є
команда, яка підкаже і допоможе.
Якщо
говорити про методи управління, то на кожному етапі розвитку компанії вони
абсолютно різні. На
початковому етапі це було пряме управління - я жорстко говорив: Ні, буде ось
так. Я повністю
брав відповідальність на себе. Можливо,
я десь відчував більше, більше знав і був упевнений, що це правильне рішення.
Іноді мені кажуть, що я одружений з Київстаром
Далі
став частіше включати делегування повноважень. Адже
поки компанія невелика, ви можете контролювати все, втручатися, бути залученим.
Коли
компанія велика, ви вже фізично не встигнете все. Вам
потрібно навчитися делегувати повноваження і відповідальність за прийняття
рішень. Сьогодні
я нарівні з іншими членами правління висловлюю свою точку зору, і ми приймаємо
колегіальне рішення.
Я дуже багато
уваги приділяю компанії. Мій
робочий графік починається о 5:15, і не завжди завидна я потрапляю додому. Іноді мені кажуть, що я
одружений з Київстаром.
-
Ви пишете у своїй книзі: "Володіти бізнесом в Україні досі вважається
ризикованим з багатьох причин". У
чому ви бачите головні ризики для бізнесу і вашої компанії сьогодні?
-
Перш за все - законодавча база галузі, яка недосконала. Друге
- проблема невідповідності рівня розвитку телеком-бізнесу умовам для його
подальшого вдосконалення.
Ринок
мобільного зв'язку вже дуже насичений, але у нас немає можливості розвиватися,
тому що немає ліцензії на третє і четверте покоління зв'язку. Країна
давно дозріла до еволюційного стрибка, але через багаторічний доступ до
3G-технології ми тупцюємо на місці. Від
цього програють всі - абоненти, оператори, держава, економіка України.
Країна давно дозріла до еволюційного стрибка, але через багаторічний доступ до 3G-технології ми тупцюємо на місці
Ми
в кам'яному столітті у порівнянні з Європою, де працюють вже на четвертому
поколінні зв'язку, а широкосмуговий мобільний інтернет розвинений фантастично. Нам,
щоб розвиватися, потрібно збільшувати ємність мережі, щоб абоненти, які все
більше її навантажують, не відчували проблем зі зв'язком -
"булькання" і "металевого голосу" [в трубці]. Але
навіть закупівля звичайного обладнання для збільшення ємності 2G-мережі скоро
стане проблемою: його вже поступово перестають виробляти.
Частково
питання можна вирішити за рахунок законодавчого впровадження так званого
принципу технологічної нейтральності. Для цього
потрібно тільки бажання і розпорядження Кабміну. Поясню.
Сьогодні
частоти, на яких працюють оператори, прив'язані до певної технології. Але
якщо дозволити використовувати їх під різні технології, в тому числі третього
покоління, то оператори самостійно куплять нове обладнання і, використовуючи ці
ж частоти, почнуть рухатися вперед і впроваджувати 3G. І
для цього не потрібна конверсія, рішення Міноборони, як нам говорять.
Далі
- відрахування в пенсійний фонд, які платять абоненти з кожного свого рахунку
за телеком-послуги. Ні в одній
країні 7,5%-й збір до пенсійного фонду не сплачується. Якби
зараз прийняли кілька нормативних актів, пов'язаних з розвитком телекому, ця
галузь вже через рік зробила би прорив.
Якщо
один Київстар сьогодні дає податків і зборів у розмірі 1,2% держбюджету
України, я можу з упевненістю сказати: через рік ця сума збільшилася б просто
за рахунок впровадження високошвидкісного мобільного інтернету третього
покоління в масштабах країни.
***
Цей
матеріал опубліковано в №49 журналу Корреспондент від 14 грудня 2012 року. Передрук
публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З
правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті
Корреспондент.net, можна ознайомитися тут