RU
 

Корреспондент: Директор столиці. Інтерв’ю з головою КМДА Олександром Поповим

18 лютого 2013, 10:30
0
26
Корреспондент: Директор столиці. Інтерв’ю з головою КМДА Олександром Поповим
Фото: Фото Наталі Кравчук
Олександр Попов позитивно дивиться на вирішення багатьох проблем столиці

Корреспондент відкриває серію інтерв'ю з мерами міст-мільйонників розмовою зі столичним головою Олександром Поповим. У ній градоначальник розповідає, чому автомобілісти паркують свої машини на тротуарах, коли мешканці Троєщини почнуть спокійно переправлятися через Дніпро, а не форсувати його, а також чому в європейській столиці сніг – це катастрофа. Матеріал Катерини Іванової розміщено у №6 видання від 15 лютого 2013 року.

Під час спілкування з пресою на обличчі київського градоначальника Олександра Попова завжди грає легка усмішка. Вона начебто каже співрозмовникові: перед вами людина, яка повною мірою контролює себе і підлеглих.

Ставши головним по Києву з легкої руки Президента Віктора Януковича, Попов довів, що вміє контролювати все і всіх. При ньому новини зі столиці перестали бути схожим на сатиричні сюжети, як було за часів Леоніда Черновецького. Змінилися і більш істотні речі – місто отримало низку нових інфраструктурних об'єктів, а вулиці і двори стали виглядати більш доглянутими. У снігопади кількість прибиральної техніки на вулицях і оперативність роботи комунальників виглядають на порядок краще, ніж раніше.

Успіхи Попова аналітики пов'язують з потужним фінансуванням, яке отримало місто
від вищої влади: Президент нібито таким чином намагався заручитися лояльністю киян

Успіхи Попова аналітики пов'язують з потужним фінансуванням, яке отримало місто від вищої влади: Президент нібито таким чином намагався заручитися лояльністю киян. Але столиця на останніх парламентських виборах віддала більшість голосів опозиції.

Можливо, виною тому те, що головні проблеми – огидна якість доріг, тотальна неготовність до природних явищ, нестача житла і багато іншого – нікуди не зникли.

Сам Попов тримається спокійно, пропонуючи вирішення всіх проблем. Він вийшов із себе лише одного разу, коли обговорювалися податки киян, які йдуть у держбюджет, тим самим залишаючи столицю без потрібних їй фінансів. Відразу після інтерв’ю Попов вирушив на позаплановий суботник – розчищати сніг на вулицях. Так у найкращих традиціях СРСР мер подає підлеглим особистий приклад.

Розмова з Поповим відбулася в рамках спецпроекту Корреспондента – інтерв'ю з мерами найбільших українських міст, які багато в чому визначають життя не тільки регіонів, але і країни в цілому.

- Після снігопадів у Києві з'явився анекдот: ДАІ попросила водіїв без необхідності не виїжджати на дороги, але до поради прислухалися тільки водії снігоприбиральних машин. Яку оцінку ви поставили б за прибирання Києва від снігу за п'ятибальною шкалою? І що треба зробити, щоб ці роботи проводилися більш ефективно?

- Я б чотири з мінусом поставив. Ситуація з обмерзанням й опадами в цьому році взагалі унікальна: за короткий період випало три місячні норми опадів. Такого не було з 1881 року. Працівники наших дорожніх і комунальних служб працюють практично цілодобово. Однак деякі керівники недбало поставилися до своїх обов'язків, не змогли організувати роботу з очищення вулиць від снігу й обмерзання. Я надіслав Президенту подання на звільнення голів Голосіївської, Подільської і Святошинської РДА, і вони були звільнені.

Але є й інша складова проблеми: матеріальне забезпечення комунальних і дорожніх служб. Щоб сильні снігопади не були в Києві форс-мажором, нам потрібно закупити багато сучасної техніки великої і малої механізації. Упевнений, необхідні кошти для вирішення цього та інших завдань у нас будуть. Зараз ми домагаємося урядової підтримки нашої пропозиції про зміну бюджетного кодексу країни в частині обов'язкового зарахування до бюджету Києва всіх 100% надходжень від податку з доходів фізичних осіб. Цей податок сплачує кожен городянин. Отже, сплачені киянами гроші слід залишати в місті на їхні спільні потреби.

Має працювати правило: хто як податки платить, так і отримує. А зараз у нас половину надходжень вилучають. Прогнозна цифра вилучень зі столичного бюджету з цього податку в поточному році складе не менш ніж 8,2 млрд грн. Зараз ми домоглися від уряду часткової компенсації коштів, що вилучаються. Упевнений, доможемося і прийняття закону про 100%-ве зарахування в міськбюджет надходжень від згаданого податку.

- Жодному київському градоначальнику не вдалося вирішити питання з пробками. Коли і завдяки чому пробок не стане?

- Частину проблемних питань ми вже вирішили. З лівого на правий берег можна тепер переїхати набагато вільніше. Ви пам'ятаєте проблему Південного мосту, переобтяженого аж до станції метро Харківська? Сьогодні там можна нормально рухатися. Але для того, щоб повністю вирішити проблему автомобільних заторів, належить ще чимало зробити. Будуватимемо нову окружну дорогу, кілька підземних тунелів під центром міста. Ці проекти дуже дорогі і вимагають часу на реалізацію. У багатьох містах існує практика обмеження в'їзду в центр. Але ми поки що не готові вводити такі обмеження.

- Ви маєте на увазі платний в'їзд у центр?

- Є різні варіанти. Може бути так: машини з парними номерами в'їжджають по парних днях, з непарними – по непарних. Але у нас з'явиться моральне право вводити обмеження на в'їзд в центр міста, коли ми зможемо запропонувати киянам альтернативу у вигляді доступного за ціною та якісного громадського транспорту. Ми вже суттєво оновили парк міського транспорту. У найближчі місяці отримаємо ще одну значну партію тролейбусів, реалізуємо масштабну програму із заміни рухомого складу метро.

- Ви кажете про дорогі проекти. А недавно заявляли, що гроші, які виділили Києву на розвиток з держбюджету, вас розчарували. Як збираєтеся зводити кінці з кінцями?

- Ми підготували цілий ряд бюджетних пропозицій, нас почули. Крім того, я вже казав про наші переговори з Кабміном і депутатами ВР про зміни в бюджетному законодавстві. Але не тільки це. Якщо розраховувати винятково на державний або місцевий бюджет, то Київ ще довго не вирішить свої проблеми. Конкретний приклад: 52 роки метрополітену, 52 станції метро в місті. Тобто один рік – одна станція. А нам, наприклад, на Троєщину потрібно побудувати їх 12, щоб запустити четверту лінію метрополітену. Так що ж, нам 12 років будувати? Тому не можна розраховувати лише на бюджетні гроші, потрібно йти на нові форми співпраці. Зокрема, на державно-приватне партнерство, яке дуже поширене у світі. Це форма співпраці з інвесторами, коли проект реалізується приватною компанією, а власником є ​​муніципалітет.

- На що грошей точно не вистачить?

- Поки не будуть внесені зміни до бюджетного законодавства, нам вистачатиме тільки на заробітну плату, на решту гроші – проблема. Щоб її вирішувати, доводиться знову і знову працювати з Кабміном, переконувати, пояснювати, вимагати ... Це притому, що Київ і кияни платять в бюджет країни величезні гроші. Якщо їх правильно розподіляти, перш за все, на підставі закону, а не за результатами переговорів, тоді вистачить і місту, і на загальнодержавні потреби.

- Це не обернеться для киян зростанням комунальних платежів, новими штрафами?

- Сподіваюся, що протягом найближчого часу проблему дефіциту столичного бюджету ми вирішимо. Неприємно, що на кінець минулого року тодішній уряд разом з депутатами минулого скликання затвердили Києву бюджетні параметри, не провівши консультацій з міською владою. Так не можна робити – ні стосовно столиці, ні стосовно регіонів. Але так сталося.

- Це пов'язано з тим, що Київ не проголосував на виборах за ПР?

- Я не шукаю в події політичної складової. У схожій ситуації опинилися всі без винятку міста країни. Думаю, що корінь проблеми в складній фінансовій ситуації в державі і у всьому світі. Ми це розуміємо, тому не тільки ведемо переговори з урядом про збільшення фінансування столиці, але й постаралися мобілізувати всі внутрішні резерви.

У новому проекті бюджету, який ми підготували до лютневої сесії Київради, нам вдалося збільшити дохідну частину на 500 млн грн. Я радий, що депутати підтримали наші рекомендації і проголосували за бюджет. Завдяки цьому вже найближчим часом зарплати вчителів, лікарів та інших бюджетників збільшаться на 300-360 грн. Понад 300 тис. пенсіонерів та інших малозабезпечених киян зможуть отримувати матеріальну допомогу.

Крім того, за рахунок вільних коштів, зароблених містом у 2012-му, ми зможемо спрямувати майже 660 млн грн. на розвиток Києва. Ми зможемо завершити реконструкцію Поштової площі, продовжити ремонт житлового фонду, модернізацію ЖКГ, будівництво метро, ​​благоустрій міста. Після того як буде змінено бюджетне законодавство, збільшимо темпи і масштаби реалізації названих та багатьох інших проектів.

- Найбільші затори в години пік виникають на мостах і в центрі. Переважно через те, що 80% жителів лівого берега працюють чи навчаються на правому березі. Чи не збирається влада усунути цю диспропорцію?

- Дійсно, активне будівництво житла в докризові роки відкинуло на другий план всі інші пріоритети, починаючи від соціальної інфраструктури і закінчуючи будівництвом підприємств, тобто створенням робочих місць. Особливо це актуально для Деснянського району. У Стратегії розвитку Києва одним із пріоритетів є ініціатива Центр поруч з домом – створення робочих місць за місцем проживання людей. Підготовлено пакет інвестпропозицій на 165 млрд грн., серед яких є проекти, пов'язані з розвитком цих територій. І це не якийсь далекий план. Я думаю, в наступному році ми вийдемо на початок реалізації деяких проектів.

- Колишній мер Боготи Енріке Пеньялосе, коли приїздив до Києва, жахався того, що машини паркуються прямо на тротуарах, і казав, що місто має бути доброзичливим, перш за все, до пішоходів, а не до автомобілістів. Ви згодні з його точкою зору?

- Місто має бути доброзичливим до всіх своїх жителів. Я впевнений, що в Києві потрібно змінювати принципи паркування. Але збільшувати штрафні санкції можна лише за умови, що у водіїв є альтернатива тротуару. Будуть парковки – тоді можна і підвищені штрафи стягувати за зупинку-стоянку в недозволеному місці, і взагалі говорити про заборону паркування на вулицях у центрі міста. Сьогодні у нас визначені 74 ділянки в центрі і в інших частинах міста, де ми хотіли б мати паркувальні комплекси – підземні і наземні. І ми готові співпрацювати з інвесторами, яких цікавить цей бізнес. Ведемо переговори з різними компаніями, але до практичної реалізації проекту справа поки що не дійшла.

- А коли з'являться парковки?

- Сподіваюся, в кінці цього – на початку наступного року такі проекти почнемо реалізовувати. Зараз працюємо з потенційними інвесторами.

- Який район Києва вважаєте найбільш проблемним і чому?

- Проблеми є у кожного району. Я вже казав про Троєщину. Проблема цього району в тому, що він неправильно розвивався. Не можна будувати житло і не будувати об'єкти, де люди могли б працювати. Неприпустимо збільшувати житловий фонд до 300 тис. жителів і не забезпечити нормальний проїзд через Дніпро. Тепер, щоб поліпшити ситуацію на Троєщині, потрібні величезні фінанси.

- Скільки?

- Скажу на прикладі окремих проектів. Десь $ 1,5 млрд буде коштувати метро, ​​ще $ 500 млн буде коштувати міст. Створення робочих місць – це теж мільярди доларів.

Проблема Дарниці, наприклад, – це сміттєпереробний завод Енергія та очисні споруди. Її вирішення – це теж мінімум $ 1 млрд.

- Скільки сьогодні в Києві будується житла і коли потреби столиці в цьому плані будуть задоволені?

- 110 тис. жителів сьогодні стоять у черзі на поліпшення житлових умов. У 2012-му ми поставили рекорд за всю історію розвитку Києва – здали 1,5 млн кв. м житла. У перспективі планується будувати до 2 млн на рік. Але за нинішнього законодавства черга від цього не зникне. Адже сьогодні житло будується не стільки заради задоволення соціальних потреб міста, скільки з економічних міркувань. Розвивається будівництво – працюють підприємства в інших галузях, є робочі місця. У Києві житло добре продається.

- Київське житло складно назвати доступним ...

- Що стосується доступності, то це тема, яку без влади не вирішити. Доступне житло – це коли держава та місцева влада дають якісь свої преференції. Сьогодні є кілька таких програм. Остання з них – держпрограма іпотечного кредитування на 15 років під 3% річних. Ми в Києві прийняли рішення як місцеву ініціативу, що працівники бюджетної сфери отримують компенсацію зі столичного бюджету до 20% вартості квартири за оплати першого внеску. Однак я впевнений, що в Києві необхідно почати активно будувати соцжитло.

- Чому Київміськбуд (КМБ), 80% акцій якого належать міській громаді, будує найдорожчі будинки в центрі – на вулиці Червоноармійській або на В'ячеслава Чорновола, наприклад, – замість того щоб сконцентруватися на бюджетних спальних районах?

- КМБ у центрі практично не будує. Він будує переважно на лівому березі, у Дарницькому районі – Позняки, Осокорки. Ми виділили компанії три місяці тому земельну ділянку площею 3 тис. га – там можна побудувати до 1 млн кв. м житла, ціле місто. Тому роботи у КМБ на лівому березі – дуже багато.

- Багато покупців скаржаться, що в КМБ неможливо купити однокімнатні квартири: їх за завищеною ціною продають заздалегідь, через посередників ...

- КМБ не комунальна, а комерційна організація. А коментувати дії бізнес-структури я не можу. Але ми встановили з КМБ правила співпраці: ціна не більше 8 тис. грн. за "квадрат" за держпрограмами. Наприклад, за програмою 70 на 30 [ті, хто стоїть на квартобліку, можуть купити житло, внісши 70%, а решту 30% вносить держава]. Що стосується пільгової іпотеки під 3% річних – ми домовилися, що ціна буде не більше 7 тис. грн. КМБ та інші організації працюють з містом за чітко встановленими правилами. А що стосується комерційних продажів, то вони орієнтуються на ринок.

- У якому році настане день, коли ви зможете сказати: Київ перетворився на місто моєї мрії?

- Київ і сьогодні гарне місто, він і сьогодні по-своєму неповторний. Побувавши в інших містах, столицях більш розвинених європейських країн, я переконаний: за багатьма моментам Київ не поступається їм. Я вірю, що ми будемо прогресувати, але темпи треба прискорювати.


П'ять запитань для мера

1. Скільки років ви живете в місті, яким керуєте, і як уперше тут опинилися?

- Живу постійно із січня 2007 року. А вперше приїхав у ранньому дитинстві. Ми з батьками часто гостювали у двоюрідного діда, який жив у Києві.

2. Яке з іноземних міст, де ви побували, вас найбільше вразило і чому?

– Відень. Він пройшов той шлях, який ми зараз починаємо. Ще недавно Відень не був лідером у бізнес-фінансовій діяльності, а сьогодні він таким лідером є. Відень не був великим авіавузлом, але він став ним. У Києва теж дуже амбітні плани, вони викладені в Стратегії розвитку до 2025 року. І ми вже почали їх реалізовувати.

3. Загальнодоступне місце у місті, де вас можна найчастіше зустріти без охорони? Чим ви там займаєтеся і в які дні буваєте?

– Таких місць багато. Труханів острів, наприклад, – я там у футбол граю. У церкви ходжу – Іллінську, Михайлівський, Введенський монастирі. У гіпермаркети та інші магазини на Осокорках і Позняках – я там поруч живу.

4. Де живуть і де навчалися ваші діти – у якому місті, у якій країні?

– Дочка в Києві вчиться, Київський міжнародний університет, третій курс. Син – гірничий інженер, мешкає в Комсомольську Полтавської області, працює на місцевому гірничо-збагачувальному комбінаті. Він навчався в Дніпропетровську.

5. Який пам'ятник (людині, події) ви поставили б у місті?

– Таких багато. Найближчим часом, приміром, хочемо встановити на Трухановому острові знак на честь шведських уболівальників. Ми обговорили й узгодили цю ідею в Стокгольмі. У Києві під час проведення Євро-2012 був поставлений рекорд: кемпінг на Трухановому був найбільшим за весь час проведення чемпіонатів. І шведи нам дуже сподобалися, вони дуже доброзичливі, у них ті самі кольори національного прапора – ми чимось схожі. Ідея пам'ятника виникла у розвиток дружніх відносин і в пам'ять про ті події.


П'ять граней одного міста (Київ)

1. Населення у 1991 році і зараз: 1991-й – 2,6 млн осіб, 2012-й – 2,8 млн осіб

2. Розмір міського бюджету у 2012 році: 16,2 млрд грн.

3. Розмір зовнішніх інвестицій в економіку міста у 2012 році: 2 млрд грн.

4. Три головних платника податків міста: Райффайзен Банк Аваль38,7 млн ​​грн., Київський метрополітен – 34,6 млн грн.; ПАТ Промінвестбанк30,8 млн грн.

5. Партія, що отримала на останніх виборах найбільше голосів: Всеукраїнське об'єднання Батьківщина30,99%

***

Цей матеріал опубліковано в №6 журналу Корреспондент від 15 лютого 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: ПоповКиївінтерв'юпроблеми
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі