Стихія, що навалилася на українську столицю, зруйнувала залишки ілюзій про ефективність вітчизняної бюрократії. Порятунок киян, які потопали у снігу, став справою самих киян, пише Олександр Пасховер у №12 журналу Корреспондент від 29 березня 2013 року.
Вранці 23 березня – у день, коли по Києву вдарив потужний циклон, – гід Еліна Бондаренко
зустрічала групу московських школярів. Паралізована снігом українська столиця їх
шокувала. Екскурсійний автобус не зміг виїхати з гаража, дітям і дорослим
довелося тягти на собі речі до готелю. Огляд визначних пам'яток був замінений
на багатогодинний обід у ресторані Пузата хата, де школярі і прослухали лекцію
про велич давнього Києва.
Однак у цей суботній день гості України більш переймалися
київською сучасністю, а саме – відсутністю на дорогах спецтехніки на другий день
снігопаду. "У нас на вулицю виводять усю техніку, щойно починає падати сніг, а
не тоді, коли він уже завалив всі дороги", – один за одним повторюють москвичі,
які потрапили в київський полон.
Перший заступник голови Київської міськдержадміністрації
(КМДА) Олександр Мазурчак зміг у три прийоми пояснити, хто винен, що робити і
кому в Київській Русі жити добре.
Головна причина колапсу – перевантажені траси. ДАІ не
зуміла запобігти паломництву до Києва великовантажних автомобілів. Вони й
перегородили дороги для снігоприбиральної техніки. Самої техніки в засіках
столиці виявилося катастрофічно мало. На її закупівлю коштів немає.
Питання, чому ж велика кількість фур і дефіцит спецтехніки
не завадили оперативно почистити дороги біля адміністрацій вищих держчиновників,
а також трасу, що веде до селища Конча-Заспа, де проживає політичний бомонд
України, Мазурчак відбив з безпрецедентною відвертістю: "Якби біля нас не було
прибрано, ви б сказали: вони навіть біля себе не можуть прибрати".
Буквально через кілька годин після сказаного Мазурчак був
відправлений у відставку. Не за свої одкровення, а як жертва, сплачена головою
КМДА Олександром Поповим за прорахунки міської бюрократії.
Павло Шеремета, президент Київської школи економіки, цей великий прокол влади називає провалом всієї системи. Її тотальна, а не косметична реформа, питання
вже не комфорту українців, а їхнього виживання
Павло Шеремета, президент Київської школи економіки, цей
великий прокол влади називає провалом всієї системи. Її тотальна, а не
косметична реформа, питання вже не комфорту українців, а їхнього виживання.
"Я радію, що цього разу був лише сніг, – каже Шеремета
Корреспонденту. – Я боюся, якщо в майбутньому це, не дай бог, будуть мости,
дамби або теплоенергостанції".
Бідний вибір
П'ятниця 22 березня розпочалася з хуртовини, яку найкраще
описує хіт радянських часів у виконанні гурту Пламя: "Такого снегопада давно не
помнят здешние места". За даними синоптиків, українська столиця не бачила
такого феномена понад 100 років. Попов також повідомив киянам, що за добу на
Київ випала місячна норма опадів. Вони й паралізували місто і його околиці.
Транспорт встав. Літакам у прилеглих аеропортах
відмовлено в посадці і злеті. Приміські та міжнародні потяги в кращому разі вибилися
з розкладу, в гіршому – завмерли на під'їзді до Києва. Вантажівки, що буксують,
замерзлі маршрутки, вервечка пішоходів повзе проїжджою частиною, тротуари
потонули під товстим шаром снігу – антураж холодної весни 2013-го.
Уже на наступний день, у суботу, телеканал 1+1 раптово змінив
сітку мовлення і виставив у прайм-тайм фільм-катастрофу Післязавтра. У ньому
мова йде про цивілізацію, яка гине в сніговій стихії, – кінематографічний натяк
українцям на те, що "все тільки починається".
Народний депутат України Олександра Кужель розповідає, що
перші тривожні дзвінки з проханням про допомогу надійшли до неї з Житомирської
траси, де в гігантському заторі застрягли сотні легкових і вантажних
автомобілів. До того часу загін МНС вже виїхав до місця стовпотворіння, але цих
сил було явно замало.
Кужель подзвонила в Адміністрацію Президента, щоб звідти
надійшов наказ про виділення додаткових сил з резерву Беркута і Грифона. Їй
порадили передзвонити в приймальню прем'єр-міністра Миколи Азарова, там
порекомендували зв'язатися з віце-прем'єром Олександром Вілкулом, потім пішли дзвінки
в приймальні міністра оборони і глави МВС. У дні снігової бурі було важко
достукатися до влади. Як, втім, і напередодні її.
Незважаючи на те що про насування циклону було відомо за три дні, в Києві оголосили надзвичайну ситуацію, коли вона була вже на піку свого розвитку. І
тільки коли все місто заціпеніло від снігу, на дорогу виїхали перші
снігоприбиральні машини
Незважаючи на те що про насування циклону було відомо за
три дні, в Києві оголосили надзвичайну ситуацію, коли вона була вже на піку
свого розвитку. І тільки коли все місто заціпеніло від снігу, на дорогу виїхали
перші снігоприбиральні машини.
"Провал – системний, – обурений Шеремета. – Штаб [щодо
подолання надзвичайної ситуації] організували лише в суботу. Жодних
превентивних заходів не було. Ніяких комунікацій в ніч з п'ятниці на суботу не
було. Таке враження, що ніхто до суботи взагалі не контролював ситуацію".
Раніше не можна було вивести техніку, виправдовується
Мазурчак, оскільки траси були заставлені фурами, вони заважали проїзду і роботі
снігоприбиральних машин. Ще в п'ятницю мерія попросила ДАІ обмежити в'їзд до
Києва великовантажних автомобілів, але вже було занадто пізно. Не рахуючи
транзитного транспорту, в сніговий полон потрапили близько 1 тис. фур, які
прописані в столиці.
Одна з них, 40-тонна фура, заблокувала в'їзд на
Московський міст. Викликаних на допомогу 15 БТР і двох БМП, взятих в оренду в
армії, а також тягачів МНС виявилося недостатньо, щоб розтягнути рефрижератори,
визнає Мазурчак.
Мазурчак: загалом на порятунок Києва було кинуто понад 600 одиниць техніки. Багато? У Москві таку саму операцію провели 15 тис. спецмашин. Якби у нас були гроші
"Загалом на порятунок Києва було кинуто понад 600 одиниць
техніки. Багато? У Москві таку саму операцію провели 15 тис. спецмашин. Якби у
нас були гроші, – розмріявся екс-чиновник, – ми б купили в достатній кількості
снігоплавильні машини. На жаль, таких фінансів у нас немає".
Українську столицю дійсно не назвеш містом з великими
доходами і щедрими витратами. У 2013 році утримання Києва коштуватиме місцевому
і держбюджету 18,2 млрд грн. ($ 2,3 млрд). Наприклад, московська скарбниця у 20
разів товща – близько $ 45 млрд. Проте Київ – найбільш грошовите місто України.
Його дохідна частина перевищує доходи Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Луганська,
Одеси, Полтави та Львова, разом узятих.
І якщо столиця з відносно потужним бюджетом не впоралася з наслідками розгулу стихії, у провінції взагалі немає шансів на порятунок
І якщо столиця з відносно потужним бюджетом не впоралася
з наслідками розгулу стихії, у провінції взагалі немає шансів на порятунок.
Таку тотальну бідність центру і злидні регіонів Шеремета пояснює провалом всієї
державної економічної політики.
"Київ залишається столицею бідної країни, яку надовго
залишило економічне зростання, – підсумовує експерт. – Тому фізично не вистачає
прибиральної техніки, двірників і т. д."
Їхні звичаї
Роман Шамрай більше десяти років живе в Канаді. Він
розповідає Корреспонденту, що форс-мажор, подібний до київського, в Оттаві
відбувається щорічно і багаторазово. Різниця лише в дії влади і наслідках для
населення.
Форс-мажор, подібний до київського, в Оттаві відбувається щорічно і багаторазово. У такі дні вся дорожня поліція озброюється лопатами та іншим реманентом, щоб виручити машину з біди. Вулиці та хайвей чистять невтомно у три зміни, щойно починають сипатися перші сніжинки
У такі дні вся дорожня поліція озброюється лопатами та
іншим реманентом, щоб виручити машину з біди. Вулиці та хайвей чистять невтомно
у три зміни, щойно починають сипатися перші сніжинки. На тротуар виїжджають
міні-трактори, на великі дороги – велика техніка.
"У цьому році за зиму випало більше 4 м снігу, –
розповідає Шамрай. – Це рекорд. За таких снігів можна їздити на літній гумі, оскільки
асфальт майже завжди чистий. Хоча я впевнений, що дорожня мережа в нашому мільйоннику
більша, ніж у Києві".
У пікових ситуаціях мерія Оттави залучає до прибирання
завалів будівельні компанії, у яких взимку роботи небагато і є вільні
вантажівки для вивозу снігу.
Такими історіями важко зворушити Мазурчака. В архівах
його пам'яті зберігаються зовсім інші приклади.
"Я був недавно у Вашингтоні, у них тиждень не було
світла, – ділиться своїми спостереженнями екс-заступник голови КМДА. – У них
точно така ситуація, як і в нас. Ніхто ще таку масу не міг прибрати за два дні".
Це не зовсім так, впевнена Леся Цибко, директор з
маркетингу громадської організації Ліга фінансового розвитку. На різдвяні
канікули 2010-2011 років її занесло в Нью-Йорк. Якраз у ці дні на місто рушив
потужний сніговий циклон із сусідньої Канади. За ніч на вулиці ліг сніг
завтовшки півметра, точно як у Києві.
"До готелю йти було вкрай складно: сильний вітер,
потужний снігопад, – згадує Цибко силу американської стихії. – Від сильного
снігопаду автоматичні двері в готель зламалися".
Увесь день кореспонденти СNN у постійному режимі
доповідали про ситуацію в місті. Інформаційний потік на постійній надавав
американцям і їхнім гостям інструкції та рекомендації.
"Вранці, коли ми вийшли гуляти, всі основні дороги були
розчищені, – продовжує Цибко. – Я навіть і техніки ніякої практично не бачила,
особливо на Манхеттені. На наступний день тротуари були вичищені до дорожнього
покриття. Через тиждень ми повернулися [в Нью-Йорк] – снігу не було взагалі.
Про циклон не нагадувало ніщо".
У лютому в Норвегії снігу намело у зріст людини. Прибирати його виїхала вся техніка, яка була в наявності у комунальних служб
Олена Скобало, репортер телеканалу ICTV, привезла такі
самі враження із засніженої Північної Європи. У лютому в Норвегії снігу намело
у зріст людини. Прибирати його виїхала вся техніка, яка була в наявності у
комунальних служб.
"Що я зрозуміла, – підсумовує Скобало, – там не чекають,
поки все засипле, а виходять на дорогу вже за перших сніжинок".
***
Цей матеріал опубліковано в №12 журналу Корреспондент від 29 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.