У Києві відкрилася масштабна виставка Китай Китай – актуальний зріз найбільшого арт-ринку планети, що інтенсивно розвивається. Українську столицю підкорює художник-мільйонер і дисидент Ай Вейвей і десять його співвітчизників, пише Оксана Мамченкова у №20 журналу Корреспондент від 24 травня 2013 року.
Стіни одного з залів столичного центру сучасного
мистецтва PinchukArtCentre знизу догори обклеєні чорно-білими фотопортретами
1.001 жителя Китаю, в той час як весь внутрішній простір цього ж приміщення
зайнятий корінням 32 дерев, привезених до Києва з різних куточків Піднебесної.
Це Казка (2007) та Викорчувані (2009) – проекти про проблему
індивідуальності і втрату зв'язку з минулим авторства 55-річного китайського
художника і дисидента Ай Вейвея, які вже встигли стати знаковими. Авторитетне
профільне видання ArtReview протягом останніх семи років регулярно включає його
до списку 100 найвпливовіших людей у світі мистецтва.
Починаючи з 18 травня роботи Ай Вейвея разом з творами десяти інших сучасних китайських художників будь-який охочий може побачити на власні очі в PinchukArtCentre
Починаючи з 18 травня роботи Ай Вейвея разом з творами
десяти інших сучасних китайських художників будь-який охочий може побачити на
власні очі в PinchukArtCentre. Вони представлені в рамках масштабної виставки
Китай Китай, яка триватиме тут до 6 жовтня.
Інтерес до китайського мистецтва вже кілька років не дає
спокою світу. Яскраве підтвердження тому – нечуваний успіх тематичної виставки
Революція триває, яку лондонська галерея Saatchi, що задає моду в
арт-середовищі, влаштувала в кінці кризового 2008-го. Тоді лише за три місяці з
творчістю вихідців з великої і загадкової азіатської країни прийшли
познайомитися понад півмільйона людей.
Втім, інтерес західної публіки – лише наслідок буму, який
близько десятиліття тому стався на арт-ринку всередині держави. З того часу як
у 2005 році в Пекіні з'явився власний міжнародний аукціон Poly, китайські
колекціонери і дилери не просто диктують моду на тих чи інших художників, а й
встановлюють на них рекордні ціни.
До 2012 року 41% виторгуваних на аукціонах світу грошей, а це чимала сума – $ 5,1 млрд, припав на Піднебесну. Семеро з десяти нині живих художників, чиї твори заробили минулого року найбільше, – китайці
Як наслідок, до 2012 року вже 41% виторгуваних на
аукціонах світу грошей, а це чимала сума – $ 5,1 млрд, припав на Піднебесну.
Семеро з десяти нині живих художників, чиї твори заробили минулого року
найбільше, – китайці.
Втім, гроші не головний індикатор значущості діяча
мистецтва. Особливо коли мова йде про Китай, запевняють учасники процесу.
31-річний Джао Джао, відомий китайський скульптор і
перформансист, розповідає Корреспонденту, що художників його країни можна впевнено
розділити на дві групи.
Перша – офіційні живописці, яким держава надає значну
фінансову підтримку. Вони звертаються переважно до традиційних тем і технік, як
правило, видаючи на-гора політично нешкідливі пейзажі. За їхні роботи
новоспечені багатії нерідко віддають мільйони.
Друга група – решта художників, до яких Джао Джао
зараховує і себе. Вони працюють незалежно, вибираючи різноманітні, часто
незручні для влади теми.
На київську виставку цей молодий китаєць, який встиг
кілька років попрацювати асистентом Ай Вейвея, привіз Офіцера – розбиту на
шматки восьмиметрову вапнякову скульптуру, що зображає чоловіка у формі
поліцейського. Робота критикує грубі порушення прав і свобод, з якими нерідко
стикаються громадяни азіатської держави.
Фото Дмитра Ніконорова
Художник Джао Джао привіз на виставку роботу Офіцер
Наявність громадянської позиції фінансовому успіху, втім,
не шкодить. Наприклад, роботи Ай Вейвея високо цінуються на Заході. Найдорожча
з них, інсталяція Насіння соняшнику, у 2011-му була продана на нью-йоркських
торгах Sotheby's за $ 782 тис.
Проте вираження художниками особистого невдоволення тим,
що відбувається в країні, владні структури все ще не залишають безкарним.
Найчастіше використовуються економічні важелі впливу. Так, за останні кілька років
і Ай Вейвей, і Джао Джао провели по кілька тижнів під арештом – художників звинувачували
у несплаті податків на прибуток, нібито отриманий від діяльності неіснуючих
фірм.
Політичний тиск – лише одна з проблем, що хвилюють
китайських творців прекрасного. На запитання Корреспондента про те, якою є
головна тема, що цікавить сучасних художників Піднебесної, учасники творчого
тандему Сунь Юань і Пег Юй в один голос відповідають: "Зміни у всіх проявах,
адже Китай – країна, що розвивається".
Правда, в Києві цей дует, який раніше брав участь у численних
міжнародних виставках на зразок Венеціанської і Сіднейської бієнале, представив
твори, актуальні за своїм змістом не тільки для їхньої батьківщини. Інсталяція
Тінейджер Тінейджер – результат роздумів авторів про труднощі діалогу між
поколіннями. А перформанс Бачити недостатньо, зловісне дійство, в ході якого
кілька хлопців із зав'язаними очима послідовно збирають і розбирають автомати,
присвячений численним конфліктам, що спалахують у різних куточках Землі.
Фото Дмитра Ніконорова
Робота Тінейджер Тінейджер творчого дуету Сунь Юаня і Пег Юя
За останні роки китайська держава здійснила неймовірний
економічний ривок, перетворившись з відсталого аграрного у потужне
індустріальне суспільство, економіка якого тепер впевнено займає другу сходинку
серед усіх країн світу, поступаючись лише США. Економічні зміни відбилися на
повсякденному житті пересічних китайських громадян, а також стимулювали арт-процес.
Фото Дмитра Ніконорова
Проект Сунь Юаня і Пег Юя Бачити недостатньо - про проблеми військових конфліктів
Нині кожна успішна місцева приватна компанія вважає за
необхідне обзавестися особистою галереєю чи музеєм, розповідає Корреспонденту
ще одна учасниця виставки, художниця Чао Фей, яка для Києва підготувала
інсталяцію про суспільство споживання Підводка для очей. Як наслідок, лише за
останній рік по всій території країни відкрилося понад 300 виставкових
просторів.
Економічні зміни відбилися і на політичній сфері, визнає
Джао Джао. Якщо кілька десятиліть тому художники відчували, що живуть під
невсипущим контролем, то тепер окреслився значний прогрес.
"Якщо раніше тільки держава впливала на мистецтво, то
тепер і мистецтво може змінювати державу", – резюмує Джао Джао.
***
Цей матеріал опубліковано в №20 журналу Корреспондент від 24 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.