Корреспондент: Подвиги розвідників. Завдяки викриттям Сноудена й Ассанжа світ дізнався про справжній масштаб роботи спецслужб США

Внаслідок одкровень колишнього співробітника ЦРУ Едварда Сноудена світ дізнався про могутність і можливості американських спецслужб. Під ковпаком у Великого брата опинилася вся планета, пише Наталія Мечетна у №35 журналу Корреспондент від 6 вересня 2013 року.

Мабуть, ніякі інші спецслужби світу не є такими могутніми, як американські. Після терактів 11 вересня 2001 року США створили гігантську мережу спецагентів, що налічує близько 107 тис. співробітників. Серед всіх розвідувальних відомств Америки найбільший бюджет у ЦРУ – він становить $ 14,7 млрд, в цілому ж країна на потреби безпеки витрачає близько $ 52,6 млрд на рік. Меншу суму коштувала ліквідація наслідків урагану Сенді, який спробував торік втопити Нью-Йорк і зруйнувати вщент все американське Східне узбережжя.

Причому третина бюджету спецслужб іде на роботу із запобігання тероризму, у якій задіяний кожен четвертий співробітник відомств.

Такою постала американська розвідка після викриттів, зроблених Едвардом Сноуденом, колишнім співробітником ЦРУ й Американського агентства національної безпеки (АНБ). Раніше чимало цікавих подробиць з життя спецслужб наймогутнішої держави планети стало відомо від засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа, а також колишнього військовослужбовця США Бредлі Меннінга, який передав WikiLeaks деякі скандальні матеріали.

Серед всіх розвідувальних відомств Америки найбільший бюджет у ЦРУ – він становить $ 14,7 млрд, в цілому ж країна на потреби безпеки витрачає близько $ 52,6 млрд на рік

Про можливості американської розвідки свідчить наступний факт: протягом 2011 року відомство провело 231 кібератаку на комп'ютерні мережі інших країн. Причому три чверті цих атак були спрямовані проти мереж Ірану, Росії, Північної Кореї та Китаю. Всього на організацію впровадження в іноземні мережі було виділено $ 652 млн – і це найбільша кібероперація американських спецслужб з усіх відомих раніше.

Щоб потрапити в мережі, американці заражали вірусами десятки тисяч комп'ютерів іноземних держав, через які шкідливі програми поширювалися на мільйони інших машин. Атаки завдавали мережам істотної шкоди – вони виходили з ладу або значно сповільнювали свою роботу.

Втім, не тільки Іран, Північна Корея і Росія – об'єкти посиленого інтересу Америки. Її спецагенти стежать як за власними громадянами, так і за своїми європейськими союзниками – зокрема, вони організовували прослуховування й електронне шпигунство в представництвах ЄС у США.

Ці факти дивують навіть експертів в галузі безпеки в самій Америці.

"Я не думаю, що шпигунство Агентства національної безпеки, який я вважаю порушенням громадянських свобод як усередині США, так і за їхніми межами, виправданий", – висловлює Корреспонденту свою точку зору Бенджамін Фрідман, аналітик американської дослідницької організації Cato Institute, до сфери вивчення якого входить боротьба з тероризмом, питання національної безпеки та оборонна політика.

На думку Фрідмана, терористи на цей момент не становлять такої загрози, яка б обґрунтувала відповідний масштаб стеження.

Американський експерт: Якщо вважати, що нам необхідна ідеальна система безпеки, тоді, можливо, це виправдано

"Втім, якщо вважати, що нам необхідна ідеальна система безпеки, тоді, можливо, це виправдано", – обмовляється експерт. Не існує стандартів для захисту інтересів держави у сфері національної безпеки, додає він.

Також аналітики наголошують: в ікс-файлах Сноудена і Ассанжа йдеться про розвідку країни, що є однією з головних мішеней для терористів світу.

Мережа Великого брата

Американські спецслужби стежать за російською авіакомпанією Аерофлот, зокрема, вони мають доступ до її системи бронювання. Навіть більше, шпигуни отримали ключ до внутрішніх комунікацій арабського телеканалу Аль-Джазіра. І це лише найбільш непомітні деталі з тих, що тепер друкують зі слів Сноудена провідні видання світу.

Своїми надможливостями американські спецслужби в першу чергу зобов'язані програмі PRISM, за допомогою якої перехоплюють телефонні розмови та електронне
листування, дізнаються інформацію із соцмереж і файлів, що пересилаються

Своїми надможливостями американські спецслужби в першу чергу зобов'язані спеціальній програмі PRISM, за допомогою якої перехоплюють телефонні розмови та електронне листування своїх же громадян, дізнаються інформацію про них із соцмереж і файлів, що ними пересилаються. Саме цей факт з ікс-файлів Сноудена викликав найбільший резонанс в Америці: жителі країни не можуть пробачити своїй розвідці такої особливої "уваги".

Неменший скандал спровокувала інформація про те, що США стежать не лише за своїми стратегічними супротивниками, а й за найближчими європейськими союзниками.

Так, американська розвідка до останнього часу здійснювала нагляд над штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку. Технічні співробітники спецслужби в минулому році зуміли отримати доступ до мережі організації, що й прокоментували в одному зі своїх звітів вигуком: "Потік даних відкриває нам доступ до внутрішніх відеоконференцій ООН, ура!".

Також американці мають повну інформацію про новий офіс місії Євросоюзу на Третій авеню в Нью-Йорку, куди вона переїхала зовсім недавно. Розвідники отримали план будівлі, схеми розташування кабінетів, мережевої інфраструктури. Нью-йоркському посольству ЄС шпигуни АНБ надали кодове позначення Apalachee, а вашингтонському – Magothy.

АНБ збирало дані про зовнішньополітичну діяльність деяких європейських держав, зокрема Франції, її оборонну промисловість, а також фінансове становище

АНБ збирало дані про зовнішньополітичну діяльність деяких європейських держав, зокрема Франції, її оборонну промисловість, а також фінансове становище. У французьких дипмісіях в ООН в Нью-Йорку і у Вашингтоні спецагенти встановили пристрої для прослуховування.

І діяльність зі збору розвідданих щодо французького зовнішньополітичного відомства характеризується босами американської розвідки як цілком успішна.

Дізнавшись "сноуденівську правду", французький президент Франсуа Олланд зажадав від Америки негайно припинити шпигунство, іронічно нагадавши про марність пошуку терористів у дипломатичних представництвах ЄС.

Чималий суспільний резонанс робота американських спецслужб викликала в Німеччині. АНБ щомісячно відстежувало близько 500 млн контактів громадян ФРН,
включаючи телефонні дзвінки і кореспонденцію в інтернеті

Тим часом чималий суспільний резонанс робота американських спецслужб викликала в Німеччині. З публікації в журналі Der Spiegel, що ґрунтується на даних Сноудена, випливає, що АНБ щомісячно відстежувало близько 500 млн контактів громадян ФРН, включаючи телефонні дзвінки і кореспонденцію в інтернеті. Німецький уряд на ці публікації відреагував вельми стримано, тоді як громадяни почали публічні акції протесту у 35 містах країни.

Маніфестанти несли плакати із зображеннями канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента США Барака Обами з написами Yes we scan (у перекладі з англійської – "Так, ми скануємо") , співзвучними головному слогану передвиборної кампанії Обами – Yes we can ("Так, ми можемо"). А на посольство США в Берліні був за допомогою спеціальних прожекторів спроектований напис Сполучені Штазі Америки, що апелює до назви відомої розвідки НДР.

У свою чергу Меркель щодо американського шпигунства лише заявила про необхідність розслідування достовірності інформації, наданої Сноуденом.

Як би там не було, тема американської розвідки стала однією з центральних у ФРН, де 22 вересня відбудуться федеральні вибори. І головний суперник Меркель на виборах, соціал-демократ Пер Штайнбрюк, заявив, що у разі його перемоги задасть американцям ряд питань і не виключає, що відкладе підписання торгової угоди зі США.

"Як можна прагнути торгувати з американцями, якщо ми не знаємо – раптом у всіх нас під столами встановлені пристрої для підслуховування?" – зауважив Штайнбрюк.

Образилися на Великого брата і його південні сусіди: ряд країн Латинської Америки зажадали пояснень щодо шпигунства з боку американських спецслужб, яке
нібито мало місце

Образилися на Великого брата і його південні сусіди: ряд країн Латинської Америки зажадали пояснень щодо шпигунства з боку американських спецслужб, яке нібито мало місце.

Так, на карті, розсекреченій Сноуденом, позначено місцезнаходження 700 серверів системи тотального стеження за інтернет-користувачами. Система має назву XKeyscore і дозволяє отримати інформацію практично про будь-яку онлайн-активність. Сервери із системою стеження XKeyscore розташовуються в 150 країнах світу, в тому числі в таких містах, як Москва і Київ.

"XKeyscore дозволяла, сидячи за своїм столом, підглядати за листуванням кого-завгодно, навіть будь-якого президента, якщо адреса його особистої пошти була відома", – наголошує Сноуден.

На карті, розсекреченій Сноуденом, позначено місцезнаходження 700 серверів системи тотального стеження за інтернет-користувачами

Система видає всю інформацію про електронне листування, завантажені або відправлені через інтернет файли, дані веб-перегляду в Мережі, а також інформацію з телефонних книг мобільних користувачів.

АНБ існування XKeyscore підтвердило, вказавши на її високу ефективність: з її допомогою вдалося знешкодити близько 300 терористів.

Великі інформатори

Порції викриттів від Сноудена продовжують з'являтися в західних ЗМІ із завидною регулярністю. Причому США так і не виступили з офіційною заявою з приводу того, що матеріали опального втікача є брехнею. Навітьбільше, Білий дім визнав сам факт шпигунства.

"Треба обмовитися, що будь-яка розвідка – не тільки наша, а й будь-яка європейська розвідка, будь-яка азіатська розвідка, всі розвідки, у кого вони взагалі є, – займається в тому числі і цим: вони намагаються краще зрозуміти, що відбувається в світі й у світових столицях", – заявив Обама, додавши, що для цих цілей власне і потрібні спецслужби.

Водночас фахівці обговорюють скандали з Ассанжем і Сноуденом і визнають: витік інформації завжди був проблемою. Фрідман нагадує про так звані знамениті документи Пентагону – матеріали про війну у В'єтнамі, що призначалися винятково для внутрішнього користування міноборони США, які американський військовий аналітик Деніел Еллсберг у 1971 році передав пресі.

Тоді світ був неприємно здивований оприлюдненою справжньою передісторією війни, а також безсторонніми фактами того, як поводилися американські солдати під час військової кампанії в цій країні.

Еллсбергу загрожувало тюремне ув'язнення терміном у цілому кілька десятків років, проте врешті-решт він був виправданий.

Чим важливішими і такими, що заслуговують на публікацію в пресі, є секретні матеріали, тим більше шансів, що вони будуть оприлюднені

Інформація, захищена навіть суперсекретний програмами, може стати публічною, застерігає Фрідман. За його спостереженнями, чим важливішими і такими, що заслуговують на публікацію в пресі, є секретні матеріали, тим більше шансів, що вони будуть оприлюднені.

Причому якщо раніше головною проблемою спецслужб були переважно зовнішні загрози – шифри і коди ламали іноземні секретні служби, – то тепер світ змінився, зауважує в розмові з Корреспондентом Джон Феффер, співдиректор вашингтонського дослідницького центру Foreign Policy in Focus.

Раніше головною загрозою секретності були переважно шпигуни, які продавали матеріал іноземним урядам, а зараз люди роблять це, керуючись власними принципами

За словами експерта, раніше головною загрозою секретності були переважно шпигуни, які продавали матеріал іноземним урядам, а зараз люди роблять це, керуючись власними принципами. Наприклад, Сноуден обґрунтував свої дії грубим порушенням громадянських прав і недоторканності чесного життя. Такими принципами керувався і Ассанж.

Незалежно від мотивів викривачів, завдання спецслужб залишається незмінним – захищати інформацію від витоків, водночас наголошує Феффер. На його думку, АНБ і ЦРУ більше не здійснюють повного контролю над мережею своїх співробітників. Вони користуються послугами приватних субпідрядників, а ті в свою чергу наймають агентів.

"Війна з тероризмом вимагає величезної кількості людей, задіяних у сфері безпеки", –наголошує Феффер.

Та й сама по собі природа нових технологій є такою, що не виключає викриттів.

"Для кожної програми є хакер, для кожної системи є вірус, – зазначає експерт. – Тому спецслужбам буде все важче виконувати свою роботу навіть з усіма своїми грошима і сучасними технологіями".

***

Цей матеріал опубліковано в № 35 журналу Корреспондент від 6 вересня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.