Українці масово шукають польське коріння – заради заповітної карти поляка, що відкриває навстіж ворота Польщі і ще успішнішої Західної Європи, пише Кароліна Тимків у №39 журналу Корреспондент від 4 жовтня 2013 року.
19-річний Олег
Санко, студент третього курсу факультету міжнародних відносин Університету
психології і гуманітарних наук у Варшаві, за лічені місяці перетворився з
українця на поляка, оформивши документ, що підтверджує приналежність жителів
пострадянських країн до польського народу.
"Наявність карти
поляка дає мені масу переваг – наприклад, можливість отримати безкоштовну вищу
освіту в Польщі та національну польську візу D, аналогічну шенгенській", –
розповідає Санко.
Рік тому він без
проблем оформив польську посвідку на проживання і знайшов роботу в своєму ж
університеті. За його словами, з власниками заповітного документа польські
чиновники розмовляють зовсім інакше, ніж з безправними українськими
заробітчанами.
Щоб потрапити до касти легітимних шляхтичів родом з України, потрібно довести своє польське коріння, а також продемонструвати знання мови, історії та культури сусідньої країни
Однак щоб потрапити
до касти легітимних шляхтичів родом з України, потрібно довести своє польське
коріння, а також продемонструвати знання мови, історії та культури сусідньої
країни.
Незважаючи на те що
карта поляка була введена урядом Польщі ще у 2008 році, сьогодні в Україні йде
справжнє полювання за метричними даними, що підтверджують спорідненість із
західними сусідами.
Так, за відомостями
Центрального державного історичного архіву України у Львові, число запитів
документів, що підтверджують відповідний родовід, за останній рік зросло на
10-15 % майже до 2 тис., а з 2008-го збільшилося вдвічі.
Василь Дунай,
керівник проекту Polonia-Consulting, що надає консультації для переїзду до
Польщі, пояснює ажіотаж постійним погіршенням соціально-економічних умов в
Україні, що виштовхує її громадян на пошуки кращої долі на Захід.
В Україні налічується 140 тис. жителів з польським корінням. Щоб отримати заповітну карту, багато хто з них шикується в черги в архіви і на курси польської, адже карта – це легкий спосіб емігрувати до Євросоюзу або хоча б вільно по ньому пересуватися
За підсумками
останнього перепису населення 2001 року, в Україні налічується 140 тис. жителів
з польським корінням. Щоб
отримати заповітну карту, багато хто з них шикується в черги в архіви і на
курси польської, адже карта – це легкий спосіб емігрувати до Євросоюзу або хоча
б вільно по ньому пересуватися.
Більша частина
претендентів на документ, за оцінками експертів, – це потенційні студенти
польських вузів чи українці, які хочуть дати своїм дітям безкоштовну якісну
освіту в Європі.
"Польський диплом
відкриває нові перспективи – багато студентів з України залишаються в Польщі
або емігрують до інших країн Євросоюзу", – каже колишня львів'янка, а тепер
докторант Люблінського католицького університету Ольга Біляковська.
Поклик крові
Щоб потрапити до
читального залу Центрального державного історичного архіву України у Києві,
необхідно вистояти чималеньку чергу. Довжина її істотно збільшується влітку – в
сезон відпусток відбувається особливий наплив дослідників власних коренів, у
тому числі і за рахунок польських, ділиться спостереженнями Олена Полозова,
начальник відділу використання інформації документів архіву.
Своїм польським
походженням цікавляться люди різного віку та соціального статусу, причому
далеко не завжди отримують позитивні відповіді – не вдається знайти точні дані
про родичів, у жилах яких текла потрібна кров.
Фото Наталі Кравчук
На пошуки польського коріння до Центрального державного архіву України приходять багато українців
Проте половина
зацікавлених йдуть із заповітними довідками про записи, знайдені в метричних
книгах, констатує Ігор Смольський, начальник відділу використання інформації документів
львівського держархіву. За його словами, спорідненість вважається доведеною,
якщо поляками є батько чи мати, а також дід чи бабуся, прадід або прабаба. Ще
третина лише отримує рекомендації , в які ще інстанції можна звернутися, а 20%
залишаються ні з чим.
Аншлаг сьогодні і
на курсах польської мови та історії в Україні. Наприклад, число студентів
київської школи Жако, яка спеціалізується на підготовці до отримання карти
поляка, за останні кілька років зросла на 20%, зазначає її директор Денис
Гетьман. А кількість охочих вивчати польську мову в столичному Будинку
польському за п'ять років збільшилася вдвічі.
Множаться й агентства, що пропонують оформити карту поляка за гроші і навіть за відсутності польських коренів. Як розповідає один з українців, власник карти
поляка, вартість такої послуги – 3-5 тис. євро
Множаться й
агентства, що пропонують оформити карту поляка за гроші і навіть за відсутності
польських коренів. Як розповідає один з українців, власник карти поляка, який
попросив не називати його ім'я і прізвище у пресі, вартість такої послуги – 3-5
тис. євро. В Івано-Франківську ця послуга дешевше: на вулицях висять оголошення
з таксою у 700 євро.
Для багатьох гра
варта свічок. Володар картки може не просто отримувати безкоштовну державну
освіту в Польщі, а й претендувати на стипендіальні програми, призначені для
поляків, а також має право на 30%-ву знижку на оплату навчання в приватному
вузі і 37%-ву – на проїзд залізничним транспортом.
Крім того, новоспечений
поляк може легально працювати в Польщі протягом року без отримання дозволу на
роботу і займатися підприємництвом на тих самих підставах, що і поляки.
Безкоштовна польська віза дозволяє перебувати на території країни цілий рік, а також в інших державах шенгенської зони протягом 90 днів. Також карта суттєво спрощує процедуру отримання польської посвідки на проживання
Безкоштовна
польська віза дозволяє перебувати на території країни цілий рік, а також в
інших державах шенгенської зони протягом 90 днів. Також карта суттєво спрощує
процедуру отримання польської посвідки на проживання.
Правда, у багатьох
до цього справа не доходить. 25-річна львів'янка Олена Севченко, яка має карту,
закінчила Аграрний університет в Кракові і незабаром емігрувала до Німеччини.
"У мене був
польський диплом, який визнають в Євросоюзі, я добре знала англійську, і коли
мені запропонували роботу в Берліні, ні краплі не замислювалася", – каже вона.
До цього, завдяки візі, Севченко багато їздила по Західній Європі і проходила
стажування в Німеччині.
У 60-річного
киянина Володимира Токаренка теж була мета помандрувати по Європі, і він її
реалізував, отримавши карту поляка. За останні роки Токаренко вже кілька разів
побував в гостях у своїх друзів в Польщі. "Але у мене ніколи не було мети
покинути Україну", – наголошує він.
А 19-річний піаніст
Павло Полончук хотів будь-що долучитися до світової джазової культури, в якій
Польща – один із безперечних лідерів. Оформлення картки завдяки мамі-польці
дозволило йому вступити на джазову спеціалізацію в один з найбільших вузів цієї
країни – університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.
"Я цілий рік вивчав
мову з репетитором і успішно пройшов співбесіду у польського консула", – описує
він ті зусилля, які зробив, щоб отримати карту.
Хоча не всім
вдається витримати іспит на "шляхетність". Наприклад, консул засумнівався в
достовірності коріння 42-річного Вадима Соляра, співробітника німецької
компанії з виробництва медобладнання Vogt Medical Vertrieb GmbH, і через кілька
місяців тому доведеться подавати документи повторно.
Фото Наталі Кравчук
Вадиму Соляру з першого разу не вдалося отримати карту поляка
Справа в тому, що у
свідоцтві про народження його діда, який, як стверджує Соляр, був поляком, у
графі національність стояв прикрий прочерк. "Зараз я працюю над цим питанням,
збираю факти і паралельно вивчаю польську мову", – не втрачає надію Соляр .
За словами українця,
головне, заради чого він так старається, – це можливість для його сина-абітурієнта
отримати безкоштовну освіту в Польщі.
Карточка-помагалочка
Коли п'ять років
тому польський уряд ввів карту поляка, він хотів реалізувати кілька цілей –
залучити кваліфікованих трудових мігрантів зі сходу, а крім того підтримати
родинні зв'язки і популяризувати польську культуру в пострадянських державах.
За даними польського МЗС, більше за інші країни в цій справі досягли успіху в
Україні. Зі 100 тис. документів, виданих з 2008 по 2012 рік, 46,1 тис. припали
на українців, 42 тис. – на білорусів, 2,7 тис. – на росіян. Решту неповні 10
тис. невеликими порціями розібрали жителі інших держав.
Зі 100 тис. документів, виданих з 2008 по 2012 рік, 46,1 тис. припали на українців, 42 тис. – на білорусів, 2,7 тис. – на росіян. Решту неповні 10 тис. невеликими порціями розібрали жителі інших держав
Перевага України в
цьому питанні є очевидною – країни історично були близькими, їхні території
поперемінно входили до складу одна одної. Також у тенденції є й сучасні
передумови – економіка Польщі благополучна і стабільна, чого не можна сказати
про Україну, наголошують експерти.
Наприклад, уряди
деяких держав колишнього Союзу сприйняли ініціативу Польщі критично. Так ,
білоруські чиновники за користування карткою поляка ризикують втратити роботу.
На думку офіційного Мінська, польська ініціатива не відповідає принципам
добросусідства – а саме створює умови для відтоку кваліфікованих фахівців з
країни.
Косо в бік карти
спочатку дивилися і в Литві, заборонивши її власникам займати державні посади,
втім, з часом там змінили точку зору.
Українська влада
тенденцію "ополячення" власних громадян сприйняла спокійно. На думку експертів,
головне, що отримали разом з картою поляка співвітчизники – це спрощення
візового режиму з ЄС, а також доступ до європейської освіти.
Однак неминучим
отриманням цих благ є втрата Україною кваліфікованих кадрів, нагадують експерти.
І якщо тепер уродженці Польщі їдуть на заробітки до Західної Європи, де рівень
зарплат значно вищий, ніж у них, звільнені місця займають фахівці з
пострадянського простору, констатує Моніка Загжевська, експерт польської
конфедерації приватних роботодавців Левіатан.
Більша частина володарів карт використовують її епізодично – або для навчання, або для подорожей, або для початку кар'єри, яку продовжують потім в інших країнах ЄС
Але надія польської
сторони на масовий приплив умів зі східних регіонів із введенням карти не
виправдалася, розповідає керівник однієї з українсько-польських організацій, що
сприяють легальній еміграції в Польщу (він просив не називати його ім'я в
статті). Як зазначає цей експерт, більша частина володарів карт використовують
її епізодично – або для навчання, або для подорожей, або для початку кар'єри,
яку продовжують потім в інших країнах ЄС.
З іншого боку, і
Польща, щоб відсіяти випадкових іммігрантів, стала жорсткіше ставитися до
претендентів на нову батьківщину, ускладнивши іспити з мови та історії, що відразу
позначилося на статистиці. У 2012 році порівняно з 2011-м кількість виданих
карт у всіх країнах скоротилася з 25 тис. до 20 тис.
Втім, українців це
не зупиняє, і кількість охочих отримати зірковий квиток в ЄС тільки зростатиме,
прогнозує Смольський. Мовляв, ще далеко не всі співвітчизники з польським корінням
скористалися цим унікальним шансом.
"Все більше людей
дізнаються про існування такого документа та його переваги, та й рівень життя в
Україні, на жаль, не поліпшується, що сприяє бажанню людей шукати джерела
заробітку за кордоном", – завершує Смольський.
***
Цей матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 4 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.