Корреспондент: З українців у шляхтичі. Заради карти поляка українці масово шукають своє польське коріння

Українці масово шукають польське коріння – заради заповітної карти поляка, що відкриває навстіж ворота Польщі і ще успішнішої Західної Європи, пише Кароліна Тимків у №39 журналу Корреспондент від 4 жовтня 2013 року.

19-річний Олег Санко, студент третього курсу факультету міжнародних відносин Університету психології і гуманітарних наук у Варшаві, за лічені місяці перетворився з українця на поляка, оформивши документ, що підтверджує приналежність жителів пострадянських країн до польського народу.

"Наявність карти поляка дає мені масу переваг – наприклад, можливість отримати безкоштовну вищу освіту в Польщі та національну польську візу D, аналогічну шенгенській", – розповідає Санко.

Рік тому він без проблем оформив польську посвідку на проживання і знайшов роботу в своєму ж університеті. За його словами, з власниками заповітного документа польські чиновники розмовляють зовсім інакше, ніж з безправними українськими заробітчанами.

Щоб потрапити до касти легітимних шляхтичів родом з України, потрібно довести своє польське коріння, а також продемонструвати знання мови, історії та культури сусідньої країни

Однак щоб потрапити до касти легітимних шляхтичів родом з України, потрібно довести своє польське коріння, а також продемонструвати знання мови, історії та культури сусідньої країни.

Незважаючи на те що карта поляка була введена урядом Польщі ще у 2008 році, сьогодні в Україні йде справжнє полювання за метричними даними, що підтверджують спорідненість із західними сусідами.

Так, за відомостями Центрального державного історичного архіву України у Львові, число запитів документів, що підтверджують відповідний родовід, за останній рік зросло на 10-15 % майже до 2 тис., а з 2008-го збільшилося вдвічі.

Василь Дунай, керівник проекту Polonia-Consulting, що надає консультації для переїзду до Польщі, пояснює ажіотаж постійним погіршенням соціально-економічних умов в Україні, що виштовхує її громадян на пошуки кращої долі на Захід.

В Україні налічується 140 тис. жителів з ​​польським корінням. Щоб отримати заповітну карту, багато хто з них шикується в черги в архіви і на курси польської, адже карта – це легкий спосіб емігрувати до Євросоюзу або хоча б вільно по ньому пересуватися

За підсумками останнього перепису населення 2001 року, в Україні налічується 140 тис. жителів з ​​польським корінням. Щоб отримати заповітну карту, багато хто з них шикується в черги в архіви і на курси польської, адже карта – це легкий спосіб емігрувати до Євросоюзу або хоча б вільно по ньому пересуватися.

Більша частина претендентів на документ, за оцінками експертів, – це потенційні студенти польських вузів чи українці, які хочуть дати своїм дітям безкоштовну якісну освіту в Європі.

"Польський диплом відкриває нові перспективи – багато студентів з України залишаються в Польщі або емігрують до інших країн Євросоюзу", – каже колишня львів'янка, а тепер докторант Люблінського католицького університету Ольга Біляковська.

Поклик крові

Щоб потрапити до читального залу Центрального державного історичного архіву України у Києві, необхідно вистояти чималеньку чергу. Довжина її істотно збільшується влітку – в сезон відпусток відбувається особливий наплив дослідників власних коренів, у тому числі і за рахунок польських, ділиться спостереженнями Олена Полозова, начальник відділу використання інформації документів архіву.

Своїм польським походженням цікавляться люди різного віку та соціального статусу, причому далеко не завжди отримують позитивні відповіді – не вдається знайти точні дані про родичів, у жилах яких текла потрібна кров.

Фото Наталі Кравчук
На пошуки польського коріння до Центрального державного архіву України приходять багато українців

Проте половина зацікавлених йдуть із заповітними довідками про записи, знайдені в метричних книгах, констатує Ігор Смольський, начальник відділу використання інформації документів львівського держархіву. За його словами, спорідненість вважається доведеною, якщо поляками є батько чи мати, а також дід чи бабуся, прадід або прабаба. Ще третина лише отримує рекомендації , в які ще інстанції можна звернутися, а 20% залишаються ні з чим.

Аншлаг сьогодні і на курсах польської мови та історії в Україні. Наприклад, число студентів київської школи Жако, яка спеціалізується на підготовці до отримання карти поляка, за останні кілька років зросла на 20%, зазначає її директор Денис Гетьман. А кількість охочих вивчати польську мову в столичному Будинку польському за п'ять років збільшилася вдвічі.

Множаться й агентства, що пропонують оформити карту поляка за гроші і навіть за відсутності польських коренів. Як розповідає один з українців, власник карти
поляка, вартість такої послуги – 3-5 тис. євро

Множаться й агентства, що пропонують оформити карту поляка за гроші і навіть за відсутності польських коренів. Як розповідає один з українців, власник карти поляка, який попросив не називати його ім'я і прізвище у пресі, вартість такої послуги – 3-5 тис. євро. В Івано-Франківську ця послуга дешевше: на вулицях висять оголошення з таксою у 700 євро.

Для багатьох гра варта свічок. Володар картки може не просто отримувати безкоштовну державну освіту в Польщі, а й претендувати на стипендіальні програми, призначені для поляків, а також має право на 30%-ву знижку на оплату навчання в приватному вузі і 37%-ву – на проїзд залізничним транспортом.

Крім того, новоспечений поляк може легально працювати в Польщі протягом року без отримання дозволу на роботу і займатися підприємництвом на тих самих підставах, що і поляки.

Безкоштовна польська віза дозволяє перебувати на території країни цілий рік, а також в інших державах шенгенської зони протягом 90 днів. Також карта суттєво спрощує процедуру отримання польської посвідки на проживання

Безкоштовна польська віза дозволяє перебувати на території країни цілий рік, а також в інших державах шенгенської зони протягом 90 днів. Також карта суттєво спрощує процедуру отримання польської посвідки на проживання.

Правда, у багатьох до цього справа не доходить. 25-річна львів'янка Олена Севченко, яка має карту, закінчила Аграрний університет в Кракові і незабаром емігрувала до Німеччини.

"У мене був польський диплом, який визнають в Євросоюзі, я добре знала англійську, і коли мені запропонували роботу в Берліні, ні краплі не замислювалася", – каже вона. До цього, завдяки візі, Севченко багато їздила по Західній Європі і проходила стажування в Німеччині.

У 60-річного киянина Володимира Токаренка теж була мета помандрувати по Європі, і він її реалізував, отримавши карту поляка. За останні роки Токаренко вже кілька разів побував в гостях у своїх друзів в Польщі. "Але у мене ніколи не було мети покинути Україну", – наголошує він.

А 19-річний піаніст Павло Полончук хотів будь-що долучитися до світової джазової культури, в якій Польща – один із безперечних лідерів. Оформлення картки завдяки мамі-польці дозволило йому вступити на джазову спеціалізацію в один з найбільших вузів цієї країни – університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.

"Я цілий рік вивчав мову з репетитором і успішно пройшов співбесіду у польського консула", – описує він ті зусилля, які зробив, щоб отримати карту.

Хоча не всім вдається витримати іспит на "шляхетність". Наприклад, консул засумнівався в достовірності коріння 42-річного Вадима Соляра, співробітника німецької компанії з виробництва медобладнання Vogt Medical Vertrieb GmbH, і через кілька місяців тому доведеться подавати документи повторно.

Фото Наталі Кравчук
Вадиму Соляру з першого разу не вдалося отримати карту поляка

Справа в тому, що у свідоцтві про народження його діда, який, як стверджує Соляр, був поляком, у графі національність стояв прикрий прочерк. "Зараз я працюю над цим питанням, збираю факти і паралельно вивчаю польську мову", – не втрачає надію Соляр .

За словами українця, головне, заради чого він так старається, – це можливість для його сина-абітурієнта отримати безкоштовну освіту в Польщі.

Карточка-помагалочка

Коли п'ять років тому польський уряд ввів карту поляка, він хотів реалізувати кілька цілей – залучити кваліфікованих трудових мігрантів зі сходу, а крім того підтримати родинні зв'язки і популяризувати польську культуру в пострадянських державах. За даними польського МЗС, більше за інші країни в цій справі досягли успіху в Україні. Зі 100 тис. документів, виданих з 2008 по 2012 рік, 46,1 тис. припали на українців, 42 тис. – на білорусів, 2,7 тис. – на росіян. Решту неповні 10 тис. невеликими порціями розібрали жителі інших держав.

Зі 100 тис. документів, виданих з 2008 по 2012 рік, 46,1 тис. припали на українців, 42 тис. – на білорусів, 2,7 тис. – на росіян. Решту неповні 10 тис. невеликими порціями розібрали жителі інших держав

Перевага України в цьому питанні є очевидною – країни історично були близькими, їхні території поперемінно входили до складу одна одної. Також у тенденції є й сучасні передумови – економіка Польщі благополучна і стабільна, чого не можна сказати про Україну, наголошують експерти.

Наприклад, уряди деяких держав колишнього Союзу сприйняли ініціативу Польщі критично. Так , білоруські чиновники за користування карткою поляка ризикують втратити роботу. На думку офіційного Мінська, польська ініціатива не відповідає принципам добросусідства – а саме створює умови для відтоку кваліфікованих фахівців з країни.

Косо в бік карти спочатку дивилися і в Литві, заборонивши її власникам займати державні посади, втім, з часом там змінили точку зору.

Українська влада тенденцію "ополячення" власних громадян сприйняла спокійно. На думку експертів, головне, що отримали разом з картою поляка співвітчизники – це спрощення візового режиму з ЄС, а також доступ до європейської освіти.

Однак неминучим отриманням цих благ є втрата Україною кваліфікованих кадрів, нагадують експерти. І якщо тепер уродженці Польщі їдуть на заробітки до Західної Європи, де рівень зарплат значно вищий, ніж у них, звільнені місця займають фахівці з пострадянського простору, констатує Моніка Загжевська, експерт польської конфедерації приватних роботодавців Левіатан.

Більша частина володарів карт використовують її епізодично – або для навчання, або для подорожей, або для початку кар'єри, яку продовжують потім в інших країнах ЄС

Але надія польської сторони на масовий приплив умів зі східних регіонів із введенням карти не виправдалася, розповідає керівник однієї з українсько-польських організацій, що сприяють легальній еміграції в Польщу (він просив не називати його ім'я в статті). Як зазначає цей експерт, більша частина володарів карт використовують її епізодично – або для навчання, або для подорожей, або для початку кар'єри, яку продовжують потім в інших країнах ЄС.

З іншого боку, і Польща, щоб відсіяти випадкових іммігрантів, стала жорсткіше ставитися до претендентів на нову батьківщину, ускладнивши іспити з мови та історії, що відразу позначилося на статистиці. У 2012 році порівняно з 2011-м кількість виданих карт у всіх країнах скоротилася з 25 тис. до 20 тис.

Втім, українців це не зупиняє, і кількість охочих отримати зірковий квиток в ЄС тільки зростатиме, прогнозує Смольський. Мовляв, ще далеко не всі співвітчизники з польським корінням скористалися цим унікальним шансом.

"Все більше людей дізнаються про існування такого документа та його переваги, та й рівень життя в Україні, на жаль, не поліпшується, що сприяє бажанню людей шукати джерела заробітку за кордоном", – завершує Смольський.

***

Цей матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 4 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.