ГоловнаLifestyle&FashionІнтер'єри
 

Казковий будиночок. Інтер'єр, який створює тепло і затишок із засніженої різдвяної листівки

15 березня 2013, 16:39
0
232
Казковий будиночок. Інтер єр, який створює тепло і затишок із засніженої різдвяної листівки
Фото: фото Архидея
Теплий і затишний будинок, у якому майже всі предмети інтер'єру зроблені на замовлення

Дизайнер Сергій Гайдак створив будинок, у якому просто добре. Тут потрапляєш у тепло і затишок із засніженої різдвяної листівки, в яку перетворилися і ліс, і невелике приміське селище, розповідає Архидея.

У цей будинок запрошують на персональну виставку. І тут, дійсно, зібрано справжнє мистецтво: графіка Павла Макова, кераміка Олени Бланк, графіка і авторські меблі Сергія Кайдака.

Але все це не виглядає зібранням: мистецтво розсіяне в інтер'єрі, більш того, воно-то і є стрижневим елементом дизайну. Арт - як принцип побудови будинку. Рукотворність і неповторність - як відображення індивідуальності. І все разом - без пафосу, в тих непередбачуваних поєднаннях речей, які вміє складати тільки час.


Чому так нескладно відрізнити український інтер'єр від, скажімо, французького або італійського? Відповіді можна давати по пунктам, і один з них: у наших інтер'єрах відсутнє минуле.


Все виникає ніби миттєво, за помахом чарівної палички, із заздалегідь заготовлених деталей, як конструктор - модно, функціонально, трохи відсторонено.
 


Процес обживання тільки попереду - як він піде? Чи буде інтер'єр старіти красиво?
І взагалі - чи дозволять йому старіти? На перших же етапах Сергій Кайдак, взявшись за облаштування інтер'єру будинку, попрацював з цим приміщенням.
 

Щоб впустити сонячне світло у простір витягнутого холу другого поверху, були прорубані додаткові вікна у внутрішніх перегорожах. Тут часу багато. А також - "старих" речей, за якими можна судити про розвиток такого непростого художника, як Сергій Кайдак.
 

Графік, який зайнявся багато років тому меблями, привніс в їхнє виготовлення максимальну кількість ручної праці.

Якщо раніше він робив більш артоб'єкти, ніж меблі, то тепер впевненіше почувається на прикладній території. Щось із його ранніх робіт перекочувало в заміський будинок з міської квартири замовників, з якими склалися давні дружні стосунки.
 
Але переважна більшість предметів спроектовано і зроблено спеціально за міркою вже цього інтер'єру.

Потрібно віддати належне замовникам, які набралися терпіння і чекали, поки Сергій вручну зробить, наприклад, шафу - на власному обладнанні, в майстерні без помічників. І таких від початку і до кінця "ручних" предметів тут чимало.
 


Крім того, тут безліч об'єктів і рішень, зроблених за ескізами Сергія вітчизняними майстрами-червонодеревниками: столярка, двері, сходи на другий поверх, гратчасті-дерев'яний "м'який" гарнітур в основний вітальні, столова група на другому поверсі й інше, інше ...


Знімаємо капелюха перед замовниками за довіру до художника, тому що в таких випадках результат може бути непередбачуваний: мистецтво - завжди ручна праця, але не завжди ручна праця - мистецтво. І навіть коли мистецтво сталося, то чи легко жити у власному будинку-музеї? 
 

На зйомці ми озирнулися - так, легко! Легко жити в будинку-музеї, бо господарі - креативні люди, які привозять з подорожей безліч прекрасних інтер'єрних дрібниць, а вже витончений делікатний текстиль на вікнах - це і зовсім заслуга господині будинку, що має смак і чуття стилю.

Речі працюють, переставляються, по-новому мікшуються, доповнюються яскравими марокканськими килимами або дуже модними тепер простацькими ганчірковими доріжками.
 

У контексті авторських меблів витончено вписуються речі Flamant або ж західноукраїнського невеликого виробництва, чию назву так ніхто і не зміг згадати. Камін у вітальні першого поверху викладений керамічними шарами Олени Бланк - це справжня розкіш. Це не кахлі.

Кожен з них можна прирівняти до окремого твору - на кшталт графічного аркуша. Коридор з передпокою в житлову зону розписаний у техніці левкасу Сергієм Кайдаком. Задум концептуальний: темна стіна і світла, день і ніч.
 

Роботи такого формату, які представлені тут у домашній колекції, Павло Маков вже не робить - раритети. Практично всі - в одиничному екземплярі, люблене і використовуване.

Тому що застосований єдино правильний підхід до облаштування себе і середовища - це "життя як мистецтво". І процес втілення був довірений художнику.
 


Джерело Архидея, автор проекту - Сергій Гайдак, текст - Олеся Нестеркова, cтіліст зйомки - Олеся Нестеркова


Приєднуйтесь до спільноти Корреспондент Lifestyle & Fashion на Facebook і групи Корреспондент Lifestyle & Fashion вКонтакте

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах