Фото: Корреспондент
Показником статусу для зарубіжних багатіїв давно стали твори мистецтва
Для закордонних багатіїв показником статусу давно стали колекції творів мистецтва, у тому числі сучасного. В Україні, за рідкісним винятком, заможні громадяни змагаються автомобілями і годинниками, ділиться думкою в новому номері журналу Корреспондент Максим Волошин - директор галереї Мистецька збірка.
Цього року світові знаменитості й мільйонери влаштували
справжню тисняву біля входу на vip-показ міжнародного ярмарку Арт-Базель, яку
називають Олімпійськими іграми в мистецтві.
Усередині павільйону колекціонери теж не забарилися - твори
мистецтва ціною десятків мільйонів доларів продавалися як гарячі пиріжки. Найдорожчою
роботою стала абстракція Марка Ротка Untitled вартістю $ 78 млн. До неї пильно приглядався
мультимільярдер Стів Коен, але в підсумку придбав більш скромну - за $ 20 млн -
червоно-синьо-жовту абстракцію ABCourbet роботи культового німецького художника
Герхарда Ріхтера.
Інсталяція Дональда Джадда, зроблена з кількох плексигласових коробок, принесла галереї David Zwirner $
2,6 млн. Диптих Такаші Муракамі Шангрі-Ла, блакитний / Шангрі-Ла, рожевий купили за $ 1,5 млн. Галерея Hauser &
Wirth продала Накази американського художника з одеським корінням Філіпа
Гастона за $ 6 млн, а дерев'яну скульптуру Пола Маккартні Білосніжка і принц на
коні - за $ 1,8 млн.
Блоги: Арт-Базель: нам є Що показати світу. Блог Максима Волошина на Корреспондент.net
Сумарна вартість всіх творів мистецтва на нинішньому Арт-Базелі,
який проходить вже 43-й раз і збирає сотні галерей, тисячі художників і
відвідувачів, серед яких найвпливовіші люди планети, становила близько $ 2
млрд.
Але якщо на заході мільйонери хизуються ранніми творами Пікассо в приватній колекції, то у
наших олігархів статус до цього часу вимірюється автомобілями і
вертолітними майданчиками, пише у своїй колонці в новому номері журналу
Корреспондент Максим Волошин - директор галереї Мистецька збірка.
Він зазначає, що складно уявити собі Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського,
Олександра Ярославського та інших представників української бізнес-еліти у натовпі біля входу в Арт-Базель.
"Із публікацій в пресі ми чуємо лише про чергові годинники Ахметова вартістю $ 700 тис. або про
новинки в гаражах заможних українців. Адже спосіб життя і смаки цих людей намагаються наслідувати в
міру своїх сил і можливостей й інші українці", - зазначає Волошин.
Тим не менш, як зазначає автор колонки, серед вітчизняних
політиків і бізнесменів все ж є колекціонери і меценати. Ігор Воронов,
наприклад, знайомить українців з роботами Огюста Родена, Едгара Дега та
Олександра Архипенка із власної колекції. Олександр Фельдман має експонати живопису, скульптури та графіки і теж
періодично влаштовує виставки.
За словами директора галереї Мистецька збірка, таких людей
можна перерахувати на пальцях. "Залишається сподіватися, що Віктор Пінчук, який
вважається провідним гравцем в арт-секторі на пострадянському просторі і не
соромиться розповідати про свої покупки, виступить прикладом для своїх колег", - додає
автор статті.
Адже предмети мистецтва не лише дозволяють
виразити і підкреслити власну індивідуальність і продемонструвати тонкий смак,
але і вийти за межі часу, зазначає Волошин.
Повністю колонку Максима Волошина читайте в розділі
Точка зору у новому номері журналу Корреспондент № 26 від 6 липня
2012 року.