Добірка історій як про особисту боротьбу, так і про те, як жінки завойовували собі політичні, соціальні, економічні та культурні права.
Жанна Дильман, набережна Комерції 23, Брюссель 1080
Артхаусний фільм бельгійського режисера Шанталь Акерман 1975 року відрізняється новаторською кіномовою: аскетичною і монотонною фіксацією повсякденного побуту героїні, але жодна хвилина тригодинного фільму не здасться зайвою.
Жанна Дильман, набережна Комерції 23, Брюссель 1080 розповідає про три дні з життя вдови, яка виховує сина-підлітка. Вдень вона надає секс-послуги у своєму будинку, щоб звести кінці з кінцями. Клієнту відводиться час, який потрібен картоплі, щоб зваритися. Але коли ця хитка система порушується, героїні доведеться піти на вбивство.
Стрічка вважається феміністським висловлюванням і входить у різні списки кращих фільмів в історії і також вважається програмним.
Піаніно
Мелодраматичний фільм режисера Джейн Кемпіон. Володар Золотої пальмової гілки за кращий фільм і приз за кращу жіночу роль Каннського кінофестивалю; трьох премій Оскар за кращу жіночу роль, кращу жіночу роль другого плану і кращий оригінальний сценарій.
19 століття, німа піаністка Ада переїжджає з Шотландії до Нової Зеландії, щоб вийти заміж за чоловіка, якого вона ніколи не бачила. Після того, як її новоспечений чоловік відмовляється переносити піаніно з пляжу в будинок, Ада по клавішах "викуповує" піаніно у місцевого колишнього моряка за послуги сексуального характеру.
Але Ада - не жертва. Фільм досліджує еротичність і фетишизм з точки зору жінки. Крім того, як і у всіх героїнь Кемпіон, особистість Ади непроста і суперечлива.
Клео від 5 до 7
Фільм розповідає про півтори години з життя молодої популярної співачки, які вона проводить у Парижі в очікуванні результатів аналізів, пов'язаних з її можливим раковим захворюванням.
Фільм зачіпає ряд екзистенційних тем, в тому числі, питання смерті, екзистенціального відчаю і сенсу життя. Героїня намагається примиритися з думкою про власну смертність, замислюється про свій ляльковий образ і намагається подолати почуття самотності та безпорадності, врешті-решт, знаходячи заспокоєння в компанії незнайомця.
Картину відрізняє яскраво виражений феміністичний погляд на світ, включаючи аналіз існуючих уявлень про місце жінки в сучасному суспільстві.
Жінка під впливом
Арт-хаусний фільм режисера Джона Кассаветіса, що вийшов на екрани в 1974 році. У 1990 році стрічка, як має культурну, історичну або естетичну значимість, стала одним з перших п'ятдесяти фільмів, обраних до Національного реєстру фільмів для зберігання в Бібліотеці Конгресу США.
Історія домогосподарки Мейбл, яка патологічно не впевнена в собі і знаходиться на межі нервового зриву. Чоловік Нік вибивається з сил, щоб його дружині і дітям жилося добре, але Мейбл важко справлятися зі своїми дивацтвами.
Відносини з чоловіком псуються з кожним днем, але він намагається зберегти шлюб, але іноді він соромиться своєї дружини і, врешті-решт, Мейбл на півроку відправляють у божевільню.
Чужий
Головна героїня найбільш захоплюючого науково-фантастичного фільму жахів - офіцер Еллен Ріплі вже стала феміністським архетипом. Її розум і готовність протистояти великим загрозам у світі, повному агресивних, жорстоких чоловіків, залишаються еталоном в епоху #MeToo.
Головний посил Чужого - що становище рятують компетентні жінки - згодом багаторазово відгукнеться в різних фільмах, починаючи з Зоряних воєн і закінчуючи Холодним серцем.
Роботу Рідлі Скотта також називають фільмом "про зґвалтування, де жертвами стали чоловіки". Чужий, кажуть критики, сповнений фрейдовских алюзій.
В одному інтерв'ю виконавиця головної ролі Сігурні Уівер сказала:
"Треба віддати належне кмітливості авторів, які не перетворили Ріплі в супергероїню. Вона була просто персонажем, пересічною молодою жінкою, яка потрапила в цю незвичайну ситуацію. Повірте мені, коли ми робили [продовження], я зрозуміла, як важко створити образ героїні прямим, несентиментальним, справжнім образом".
Суфражистка
У цьому фільмі зібралися чудові актори різних поколінь - Кері Малліган, Хелена Бонем Картер, Брендан Глісон, Меріл Стріп, Енн-Мері Дафф і Бен Вішоу. Режисирувала картину Сара Гаврон.
Фільм розповідає про рух суфражисток, які добивалися виборчого права для жінок, що зародилося у Великобританії в кінці 19 століття. Кінострічка отримала хороші відгуки від провідних кінокритиків. Коли фільм дивитися, як не 8 березня.
Прислуга
Події відбуваються в штаті Міссісіпі в 1960-і роки під час Руху за цивільні права чорношкірих у США. Молода дівчина Скітер не хоче вести традиційне для суспільства життя - вийти заміж і стати домогосподаркою, тому влаштовується в журнал і починає боротися за права чорношкірих жінок, які працюють служницями.
За рахунок того, що вона розповідає місту і світу історії з непростого життя чорношкірої прислуги, Скітер і сама попутно досягає своїх цілей - показує, що може бути шанованою журналісткою.
Картина, поставлена за бестселером, також стала неймовірно успішною. Творці зробили фільм про серйозну проблему легкою і смішною історією.
Солдат Джейн
Рідлі Скотт - один з тих режисерів, які зуміли осідлати тему фемінізму і уславитися вельми прогресивними кінематографістами, які залишаються небайдужими до жінок.
Фільм розповідає про Джордан О`Ніл - першу жінку, яка потрапила в спецзагін Морські котики, де тільки на підготовці відразу відсіваються 60 відсотків претендентів.
Божевільний Макс: дорога люті
Дві години непреревного і запеклого екшену від Джорджа Міллера, який режисирував перші три канонічні частини франшизи. У головних ролях - Том Гарді і красиві дівчата сучасності - Шарліз Терон, Роузі Хантінгтон-Вайтлі, Зої Кравіц, Еббі Лі Кершоу, Райлі Кіо і Кортні Ітон.
Фільм консультувала письменниця і феміністка Ів Енслер, відома за романом Монологи вагіни. В результаті - Божевільний Макс: дорога люті став найбільш феміністським фільмом року.
Посмішка Мони Лізи
Історію феміністки Кетрін Енн Вотсон, яка залишає свого молодого чоловіка в Лос-Анджелесі, щоб викладати мистецтво в консервативному приватному жіночому коледжі Уелслі в Массачусетсі.
Вотсон намагається вселити своїм студенткам, що вони вільні і можуть самі побудувати професійну кар'єру та забезпечити своє майбутнє.
Великі очі
Фільм Тіма Бертона розповідає про відому американську художницю Маргарет Кін, її феноменальний успіх в кінці 1950-х років і наступні взаємини з чоловіком, який видавав себе за справжнього автора її робіт.
Фріда
Байопік про відому мексиканську художницю Фріду Кало, яка все життя бореться зі своїм слабким здоров'ям і чоловіком Дієго Ріверою, також відомим художником.
Їх пристрасний роман сам став легендою. Вони обоє дотримувалися комуністичних поглядів, в їхньому будинку знайшов притулок радянський революціонер Лев Троцький.
Племінниця Фріди Кало була настільки вражена фільмом, що подарувала Сальмі Гаєк, яка виконала головну роль, намисто художниці.
Тельма і Луїза
Роуд-муві про двох подруг приніс Рідлі Скотту першу номінацію на Оскар - він претендував на перемогу в категорії "Найкраща режисура", але програв.
Виконавці головних ролей Сьюзан Сарандон і Джина Девіс змагалися один з одним у номінації "Найкраща актриса", але обидві програли. Всього у Тельми та Луїзи було шість номінацій на Оскар, але одна перемога за найкращий сценарій.
Фільм розповідає історію втомленої домогосподарки, яка зі своєю глузливою подругою офіціанткою відправляються на вихідні розважитися. Але відпочинок закінчується вбивством ґвалтівника однієї з подруг.
У своїй подорожі жінки роблять один злочин за іншим і від поліції їм вже важко ховатися.
"Це приємно, що люди помічають феміністський підтекст у моїх фільмах. Пам'ятаю, розповідав про ідею Тельми і Луїзи, і хтось із керівництва зауважив: "Ну, це просто дві тітки в машині". А я: "Взагалі, там є ще дещо", - згадував Рідлі Скотт.