У вівторок, 2 вересня, на Кореспондент.net відбувся чат із Президентом Національного олімпійського комітету Сергієм Бубкою. Бубка розповів, у чому причина успіху українських спортсменів, прокоментував ставлення держави до спорту і спрогнозував, коли все ж таки зможуть побити його рекорди.
У чому причина успіхів українських олімпійців у Пекіні?
Сергій Бубка: Талановиті спортсмени, професіонали своєї справи, прекрасні тренери. На олімпійських іграх завжди розкриваються нові імена, тому нам було дуже приємно. Що стосується умов, то ці проблеми були завжди - ми з боку МОК прагнули зробити все можливе, щоб забезпечити нашим спортсменам усі умови.
Як Вам рівень проведення Олімпіади у Пекіні?
Сергій Бубка: Найвищий. Не сумнівався в тому, що Китай проведе Олімпіаду на такому рівні. У процесі підготовки можна було побачити, що Олімпіада буде проведена на високому рівні. Тому зрозуміло, чому зараз важко знайти скептиків, критиків, яким не сподобалося те, як провели Ігри в Пекіні.
Як Ви оцінюєте ставлення держави до спорту і чи потрібно його змінювати?
Сергій Бубка: Ставлення держави до спорту… Я думаю, що наша держава ще молода. Тому ми всі й опинилися в такій ситуації. Але ми бачимо, як олімпійські ігри нас об'єднали. Варто вибудовувати спортивну політику, і сьогодні є багато галузей, в яких ми можемо зайняти лідируючу позицію. Керівництво, я думаю, це розуміє. Наразі варто вибудовувати систему, яка буде орієнтована на ті реалії, в яких ми живемо.
На скільки медалей перед Олімпійськими Іграми розраховував Сергій Бубка?
Сергій Бубка: Я ніколи не говорив про кількість медалей. Це великий психологічний тиск на спортсменів. Називалася цифра 15, називалися прізвища – і це сильно тиснуло на олімпійців. Чим більше, тим краще, звичайно ж. Ми очікували медалі, ми їх і отримали. Напевно, саме тому в мене всього одна медаль.
Про що можуть свідчити результати Олімпіади? Чи можна говорити, зважаючи на кількість медалей, що зі спортом у країні стало краще?
Сергій Бубка: Те, що сьогодні робиться багато – це факт. Розуміння, що спорт необхідно розвивати, є, але і проблем немало – це матеріально-технічна база, і багато всього – немає умов для тренувань, оплата тренерської праці дуже низка, система дитячо-юнацького спорту не розвинена. Також погано розвинена спортивна медицина. Питань дуже багато.
Що Ви відчували, коли встановили перший у своєму житті світовий рекорд?
Сергій Бубка: Я був дуже радий, гордий, щасливий, тому що подолати таку висоту - це дуже велика подія. Ти віриш у себе, прагнеш повторити нові рекорди надалі.
Чи вживали допінги спортсмени в Радянському Союзі?
Сергій Бубка: Вживали і в СРСР, і не тільки. Це, як говорить президент МОК, найбільша загроза спорту в 21 столітті. Якщо повернутися до 60-м років, то саме МОК був ініціатором боротьби проти допінгу. Але завжди є люди, які шукають простіші шляхи.
Чи будуть коли-небудь побиті рекорди Сергія Бубки?
Сергій Бубка: Звичайно. Коли – не знаю, не від мене тепер це залежить.
Спорт і політика в Україні – пов'язані, на вашу думку?
Сергій Бубка: Завжди наголошується, що спорт поза політикою, але ми живемо в суспільстві, і політика – невід'ємна частина нашого життя. Цього року рекордна кількість керівників держав були присутні в Пекіні – політики розуміють важливість спорту і хочуть відчувати причетність до успіхів спортсменів.
Оцініть, будь ласка, рівень суддівства у Пекіні
Сергій Бубка: Суддівство у певних видах спорту - це, звичайно, непросте питання. Були певні складнощі, але за суддівство не відповідає Міжнародний олімпійський комітет, за суддівство відповідають національні федерації. МОК переглядає складні конфліктні ситуації, сприяє тому, щоб міжнародні федерації удосконалювали питання, які стосуються суддівства.
Ваш син грає у теніс. Чому він не пішов слідами батька?
Сергій Бубка: Для мене важливо, що мої діти знають, розуміють, що таке спорт. Спорт важливий у житті. Вони їздили багато зі мною, але теніс - це їх вибір. Я також позитивно ставлюся до тенісу, цим спортом можна займатися все життя.
Яка зарплата зараз у Президента національного олімпійського комітету?
Сергій Бубка: Я працюю безкоштовно і як глава НОК, і як член МОК – за свою роботу я грошей не отримую. Я – ідейна людина.
Як Ви ставитеся до таких спонсорів спортивних заходів, як, наприклад пиво Чернігівське?
Сергій Бубка: По-перше, я можу розглядати це як соціальну позицію компанії, відповідальність компанії за ту діяльність і продукт, який вони виробляють. Вони, або хтось інший. Все одно цей продукт існуватиме. Але якщо компанії намагаються інвестувати у здорові програми, то я не вважаю, що це погано. Але загалом, ставлюся до цього досить обережно. Тому що рід діяльності специфічний. Хоча було б краще, щоб вони направляли ці кошти на підтримку спортивних заходів.
Які відчуття у Вас були, коли Україна завоювала свою першу медаль? На що це схоже?
Сергій Бубка: Емоції були фантастичні. Спочатку вболівали за Рому Гонтюка. Потрібна була перша медаль, тому що було важко стартонути. Дуже хотілося, щоб він став чемпіоном. Коли вболівали за команду фехтувальниць, то ми переживали, хвилювалися, навіть у скрутну хвилину підбадьорювали дівчати. У фіналі, навіть коли наші програвали китаянкам 10 уколів, ми всіляко прагнули підбадьорювати їх. Ми намагалися все зробити, щоб не порушити марновірство. Дівча впоралися, і ця ейфорія не залишала нас жодної години, жодного дня.
Які надії на Лондон-2012?
Сергій Бубка: Після Китаю стоїть висока планка. Для успішного виступу спортсменів необхідне фінансування. Є прямі й непрямі витрати, потрібна певна інфраструктура. Завдання для Лондона дуже непросте.
Яку висоту Ви зможете взяти сьогодні?
Сергій Бубка: Важко сказати, я після Сіднея вже не стрибав. Хоча форму спортивну я підтримую, бігаю, займаюся в залі. А взагалі, думаю, зміг би взяти 5.70-5.80.
Зараз багато говорять про збільшення бюджету на армію, а як справи йдуть із планами на фінансування спорту?
Сергій Бубка: На даному етапі є обмеження. Планується збільшення, але заздалегідь затверджується сума менше, ніж на цей рік. На Ванкувер і Лондон спортсмени готуються вже сьогодні. В останній рік починати підготовку - це вже пізно. З урахуванням перспективи розвитку, фінансування необхідне вже сьогодні. Спорт - це здоров'я нації. Хто зможе піднятися вище - покаже час. Спортсмени займатимуться фізичним розвитком для себе. Дітей треба забирати з вулиці. У цьому плані повинна бути підтримка Держави.
Який новий вид спорту планується ввести на найближчих Олімпіадах?
Сергій Бубка: Це ми дізнаємося в 2009 році. У жовтні буде сесія МОК де затверджуватиметься програма Ігор-2016 року. Тому, які види залишаться, а які нові потраплять до програми, ми дізнаємося тільки в жовтні.
Пане Бубко, коли Україна буде в змозі прийняти Олімпійські Ігри? Ваші прогнози.
Сергій Бубка: Реально ще знадобиться кілька десятків років. Це залежить від того, як економіка країни розвиватиметься. Це серйозна справа, необхідні капіталовкладення. Потрібен досвід проведення змагань, таких, як Чемпіонати Європи, Світу.
Стосовно умов підготовки наших спортсменів на Лондон-2012: у якому стані зараз спортивні арени, чи достатньо кваліфікованих фахівців і тренерів?
Сергій Бубка: Кадри – напевно одна з тих великих втрат, яка в нас сталася з того моменту, коли Україна стала незалежною. Багато фахівців виїхали за кордон. База – це те, що залишилося ще з радянських часів. Її потрібно оновлювати. Це теж актуальна і хвороблива тема сьогодні. Це все потрібно створювати і вибудовувати для того, щоб результати теж були на високому рівні.
Вас дуже поважають у світі спорту і не тільки. Чи не думаєте продовжити свою кар'єру в МОК як Президент? Або Президент України?
Сергій Бубка: Я займаюся улюбленою справою, з якою пов'язано все моє життя. Зараз я хочу повернути те, що мені дали свого часу. Як складатиметься - життя покаже. На сьогоднішній день я всім задоволений - це моє життя, мені приємно, що я можу бути корисний на посаді голови НОК, члена МОК і віце-президента федерації легкої атлетики.
Доброго дня, Сергію! Приємно поставити питання такій поважній людині. Як Ви ставитеся до міністра спорту Павленка? І що в Китаї робила команда артистів? Навіщо вони там були потрібні, чи не краще було відправити більше спортсменів або тренерів?
Сергій Бубка: Існують чіткі квоти. Україна направила до Пекіна 253 спортсменів, у статуті МОК чітко зазначено, що тренери, лікарі, артисти повинні скласти 55% від числа спортсменів. Повезти всіх - не в наших силах, а артистів було не так і багато.
Є спонсори, партнери, які сплатили їх поїздку. НОК витратив 30 млн. гривень на підготовку спортсменів. Спортсмени живуть на Олімпіаді не один день, тому потрібна культурна програма. Ми підтримували нормальний побут, проводили різні заходи, функціонував Український олімпійський дім, де проводилися прес-конференції, приходили гості, дипломати. Я вважаю, що ми провели все на гідному рівні. Артисти уболівали за наших хлопців, організовували дозвілля для олімпійців. Держава зараз непогано підтримує спорт, за рахунок держави було куплено класне медичне устаткування. У цьому плані все було набагато краще, ніж на минулій Олімпіаді.
Що Ви вважаєте найбільшим досягненням у своєму житті?
Сергій Бубка: Сподіваюся, що воно ще попереду.
Про що Ви мрієте?
Сергій Бубка: Напевно, мати достатньо часу, щоб більше приділяти собі та своїй сім'ї. Банально, але на сьогоднішній день – це одне з найскладніших для мене питань.
Як планується розвиток видів спорту, які не є поки олімпійськими? Адже вони також привертають увагу людей, хай і не таких великих мас, як футбол, баскетбол?
Сергій Бубка: Для цих видів спорту, якщо дивитися в контексті МОК, якщо види популярні на всіх п'яти континентах, якщо ними займаються жінки і чоловіки, вони можуть потрапити в олімпійську програму. Для певних видів існує державна підтримка. Є комітет з підтримки цих видів спорту, є асоціації. Але пріоритетними є, і відповідно вкладаються кошти в олімпійські види.
Добридень. Чи є у нас люди, відповідальні за провал плавання на Олімпіаді та які кроки планується зробити для того, щоб цього більше не повторювалося?
Сергій Бубка: За великим рахунком, за це відповідає федерація плавання. Хоча, ми теж повинні розуміти, яка кількість басейнів у країні. Є ще фахівці в міністерстві спорту, які відповідають за цей напрям. Я зазвичай відштовхуюся в таких питаннях від думки професіоналів.
Чи був на вашу думку необ'єктивним результат, показаний Ганною Бессоновою на Олімпіаді?
Сергій Бубка: Певні складнощі в художній гімнастиці однозначно присутні. Хвилювання, переживання в залі всі бачили. Але ми раді тому, що Ганна все ж таки залишилася з медаллю. Якщо б не було втручань з боку технічної частини, то не було б медалі взагалі. Необхідно переглянути правила, щоб більше не виникало подібних ситуацій.
Пане Бубко, що трапилося з Яною Клочковою, чому вона так різко здала свої позиції в плаванні? Може зоряна хвороба?
Сергій Бубка: Для плавання досягати таких результатів – дві золоті медалі в 2000 і 2004, також не мало. Ще зуміти відібратися і брати участь в іграх 2008 року. Вона вписала своє ім'я золотими літерами в історію українського плавання. У мене абсолютно не змінилося до неї ставлення.
Яку з наших медалей Ви запам'ятали найбільше? І момент ігор, що запам'ятався найбільше?
Сергій Бубка: Кожна медаль має свою вагу, але, напевно, перші, що запам'яталися найбільше - Романа Гонтюка і, звичайно, наших дівчат фехтувальниць. Дуже порадувала організація Ігор, все було чітко, без збоїв. У кінці Ігор ні в кого з учасників не було претензій до організаторів.
Які види спорту, на Ваш погляд, потрібно включити до Олімпійського переліку?
Сергій Бубка: У жовтні МОК розглядатиме перелік Олімпійських видів спорту. У 2012 році бейсболу і софтболу не буде. На одному із засідань МОК розглядали питання про включення регбі, гольфу. Зараз важко сказати який новий вид спорту потрапить до списку олімпійських.
Як у нас в Україні йдуть справи з відродженням дитячих спортивних секцій. Тих секцій, які були при СРСР? І хто в глобальному плані відповідає за цей напрям?
Сергій Бубка: За цей напрям відповідає міністерство. Тут нічого не варто вигадувати, варто адаптувати систему СРСР до наших умов. Це одна з больових точок. Сьогодні виділяються тільки кошти на оплату праці, але немає коштів на оновлення інвентаря, спортивного календаря, щоб діти могли виїжджати і змагатися один з одним. Ми багато повинні в цьому напрямі зробити. Я завжди пов'язую масовий спорт і спорт професійний. Сьогодні не тільки батьки, але й держава до держава повинна платити і бути зацікавленою у здоров'ї нації і розвитку спорту. Багато талановитих дітей займаються в незабезпечених секціях, тому ми повинні дати право вибору батькам у платних або безкоштовних секціях займатися їхнім дітям.
Скажіть, яких заходів вжили Ви як Президент Національного олімпійського комітету з приводу занижених оцінок гімнастці Ганні Бессоновій і нечесного суддівства?
Сергій Бубка: Дуже багато було вжито заходів – це дуже складна тема. Ми все це бачили. Переживали. Напевно, якби їх (заходів) нами не було вжито, то і медалі б, можливо б не було.
Як ви відреагували на медаль Дениса Юрченка у своєму виді?
Сергій Бубка: Позитивно, Денис Юрченко виріс у наший школі. Коли я ще тренувався, він вже тренувався. Він зростав на наших жердинах, на нашому інвентарі, є вихованцем донецької школи Бубки, тому цей успіх дуже приємний. Про багатьох видатних спортсменів відзняли фільми.
Чи хотіли б Ви, щоб і Ваші спортивні досягнення були відображені в кінематографі?
Сергій Бубка: Це неодноразово робилося. Тому я ставлюся до цього спокійно. Всі прагнуть бути знаменитими, а я навпаки хочу, щоб мене менше турбували. Хотілося б бути менш упізнаним.
Скільки коштує побудувати один басейн? Невже у держави не вистачає грошей на будівництво хоча б декількох басейнів хорошого рівня?
Сергій Бубка: Не менше десяти мільйонів, а може, і більше. Це і комунікації, і устаткування. Це коштує дуже багато. За великим рахунком, економіка не дозволяє. Необхідна політична стабільність, тоді й бюджет буде більший. Містам необхідно залишати суми, які вони передають у центр, а потім їм назад їх же повертають. Таким чином, буде більше шансів на те, що гроші підуть на будівництво спортивних об'єктів.
Чим займається Ваш брат Василь і який у нього особистий рекорд?
Сергій Бубка: Його особистий рекорд – 5 метрів 86 сантиметрів. Займається він бізнесом, плюс у нас є школа – спортивний клуб Сергія Бубки. В основному, весь бізнес, який є в сім'ї, покладений на нього, а я займаюся громадською роботою.
Ви легендарний спортсмен, Вам навіть пам'ятник поставили. Чи складно бути легендою? Ви є прикладом для багатьох людей.
Сергій Бубка: Перш за все, я прагну бути самим собою. Що стосується пам'ятника, то це пам'ятник спортсменові Бубці. А я живу і намагаюся дистанціюватися від цього. Я був проти того, що б мені за життя ставили пам'ятник. Але, я розумію, що для суспільства це має велике значення, і повинні бути реальні герої, на яких повинна прирівнюватися молодь. Тому я ставлюся до цього добре.
Прокоментуйте допінговий скандал Блонської.
Сергій Бубка: Це ложка дьогтю у вдалому виступі наших спортсменів у Пекіні. У будь-якій ситуації, коли знайдено препарат, свідомо або не свідомо, результат анулюється. Це негативно для самої збірної, її результативності. Тому і було ухвалено відповідне рішення.
Як в Україні проходить допінговий контроль спортсменів і чи існує можливість відловити спортсмена, що прийняв допінг, до його виступу на великих турнірах?
Сергій Бубка: На сьогоднішній день створено національний антидопінговий центр, цього року ми отримали національну акредитацію, у планах - отримати акредитацію Усесвітнього антидопінгового комітету. Необхідність цього ми розуміємо і працюватимемо.
Що Ви зробили для збільшення фінансування наших спортивних федерацій?
Сергій Бубка: Безпосередньо НОК створив прозору систему розподілу коштів. Залежно від досягнень наших спортсменів на арені, ми відповідно і розподіляємо фінансування. Хто отримує більше медалей, той отримує більше грошей. Крім того, ми виділяємо адміністративні гранти для підтримки роботи офісів федерацій. Деякі федерації отримують екіпірування, ми прагнемо сприяти укладенню контрактів між спонсорами і федераціями. Крім цього, ми заснували премії - кращий спортсмен місяця, кращий тренер місяця. Ми проводимо шоу Герой року, де вшановуватимемо наших спортсменів, тренерів. Адже вони є прикладом для молодого покоління, адже спорт виховує патріотизм у наших громадян.
Чи є шанси у нашої збірної в Лондоні увійти хоча б до десятки кращих країн при нечесному суддівстві, малому фінансуванні й допінгах?
Сергій Бубка: Шанси і надія завжди є, але що реально ми зможемо зробити за ці чотири роки, покаже час. Хотілося б утриматися на цих позиціях.
Читачам бажаю радіти життю, насолоджуватися життям. Щоб було більше пошани один до одного. У нас так багато негативного. Адже потрібно гордитися своєю батьківщиною, любити свою країну. Кожен із нас робить нашу країну такою, яка вона є. Тому, бажаю кожному робити якомога більше добрих вчинків.
Корреспондент.net, uaSport.net