Український нейрохірург Андрій Слюсарчук всліпу здолав раніше непереможну комп’ютерну шахову програму.
Професор Андрій Слюсарчук, лікар та вчений, граючи всліпу, тобто
запам’ятовуючи ходи без фіксування їх на шаховій дошці та орієнтуючись лише на
голосові команди, за 2,5 години з рахунком 1,5:0,5 переміг встановлену на
максимальну складність 3000 Ело комп’ютерну програму Rybka-4, яку шаховий світ
у 2007 році визнав непереможною.
"Спортивного інтересу у мене немає, це все – науковий експеримент і шахи –
лише інструмент для демонстрації методики запам’ятовування, яку ми підготували
і зараз подаємо на державну премію", – прокоментував свою гру вчений.
Задля забезпечення чистоти гри були задіяні суворі заходи захисту
приміщення від використання технічних засобів несанкціонованого обміну даними.
З метою підтвердження відсутності пристроїв прийому і передачі інформації перед
початком гри Слюсарчука оглянули фахівці із захисту інформації та члени
комісії. Були також заглушені усі радіочастоти. Мобільні телефони, блютуз,
мобільний Інтернет та інші засоби передавання інформації та обміну даними не
працювали. Хоча, зауважив ведучий заходу, "ці заходи безпеки дещо нелогічні,
адже якщо цю програму ніхто не обігрував, то і нікому підказувати професору".
Слюсарчук присвятив цю гру правам людини в Україні. "Гра – це нагадування
нам, що ми гідні того, щоб один одного любити та поважати, бо людина – це щось
неймовірне", – сказав учений.
Присутній на грі представник Книги рекордів України засвідчив чергове надбання
Слюсарчука і пообіцяв направити офіційні папери до Книги рекордів Гіннеса,
зазначивши: "Вперше на планеті була обіграна найсильніша комп’ютерна програма
Rybka-4, яка до сьогоднішнього дня була непереможною. Цей рекорд буде
зафіксовано як світовий у Книзі рекордів України, а документ згідно з усіма
правилами та формальностями буде направлено в тому числі у Книгу рекордів
Гіннеса".
Перед початком гри професор повідомив також, що це його останній подібний
захід в Україні. "Якщо протягом місяця держава до мене не повернеться обличчям,
то я її покину. Тут я не маю змоги реалізуватися", – із сумом сказав він.
За словами Слюсарчука, він дуже хотів би отримати увагу від суспільства і
держави зокрема. "Моєю головною метою є Інститут мозку з клінікою, де я зможу
залучати фахівців, бути активним – матиму змогу бути вченим. Тому що, не маючи
такого полігону й умов, я не бажаю творити", – зазначив професор.
Він запевнив, що за належного ставлення до його роботи вже зовсім скоро
може стати лауреатом Нобелівської премії. "Врешті-решт, моя кінцева мета –
зробити цю державу заможною не лише економічно, а й інтелектуально", – сказав Слюсарчук.