Півзахисник київського Динамо Олександр Алієв оцінив шанси своєї команди пройти в наступний кваліфікаційний раунд перед матчами з казанським Рубіном.
Про Рубін можна говорити тільки добрі слова.
Міцний, організований суперник. Нам буде дуже важко в цьому протистоянні. Але й
Рубіну легше не буде. Це всі чудово розуміють. На папері шанси рівні: 50 на 50.
- У чому плюси Динамо стосовно Рубіна і
навпаки?
- Ось коли ми зіграємо обидва матчі, тоді я
Вам і відповім на це питання. Дай Боже, щоб ми пройшли далі.
- Курбан Бердиєв в цьому сезоні, по суті,
поміняв ігрову філософію Рубіна. Раніше казанці грали строго від оборони, тепер
намагаються грати в атакуючий, привабливий футбол. Як позначиться ця обставина
на майбутніх поєдинках у Лізі чемпіонів?
- Великого значення зараз це не має.
Найголовніше - добре підготуватися до матчів. Першу гру ми проводимо вдома, її
потрібно вигравати за будь-яку ціну. Бажано зробити якийсь заділ перед
повторною зустріччю в Казані.
- У 2009 році Динамо і Рубін зустрічалися на
груповій стадії Ліги чемпіонів. Гра в Казані закінчилася нульовою нічиєю, а в
Києві Ваша команда здобула перемогу з рахунком 3:1. Якими запам'яталися ті
зустрічі?
- Мені тоді не доводилося брати участь у
матчах, але... У київській зустрічі Рубін у першому таймі виглядав краще і
заслужено повів з рахунком 1:0, але після перерви Динамо, що славиться своїм
характером, переломило хід гри. Ми забили один м'яч, а потім ще два і здобули
важливу перемогу.
- Відтоді Рубін став більш атакуючою командою,
та й склад пристойно поміняв. У минулому році Ви захищали кольори московського
Локомотива, грали проти Рубіна. Що можете сказати про потенціал майбутнього
суперника?
- Знаєте, цілеспрямовано за Рубіном я не
стежив, але можу сказати, що і в минулому році казанці боролися за медалі
чемпіонату Росії. Про що це свідчить? Про те, що клуб працює в правильному
напрямку. Так, змінилися деякі гравці, але не думаю, що склад став слабшим.
- Кого з гравців Рубіна можете відзначити?
- Не буду когось виділяти. У всіх лініях у
Рубіна є сильні виконавці. Мабуть, можу виділити тільки головного тренера
Курбана Бердиєва.
- У перших двох турах чемпіонату України Ви
виходили на заміни в кінцівках матчів. Ще не набрали форму?
- Фізично я в хорошому стані. Повністю готовий
грати від першої і до останньої хвилини. Склад обирає тренер. Якщо я не
потрапляю в "старт", значить, наразі я об'єктивно слабший. Абсолютно
нормальна конкуренція. У мене є додатковий стимул активно працювати на
тренуваннях.
- У складі Динамо недавно дебютував
нігерійський нападаючий Браун Ідейє і відразу ж зробив дубль. Що можете про
нього сказати?
- Він молодець. Вийшов і в першій же грі
(проти Олександрії - 3:1) здорово себе проявив, забив два м'ячі. Нехай
продовжує в тому ж дусі, команді це тільки на користь.
- Історія з Вашим поверненням з Локомотива до
Києва наробила галасу. Коли Ви зрозуміли для себе, що більше не хочете грати в
Москві?
- Напевно, я це зрозумів, коли в Локомотиві
змінилося керівництво. Прийшла Ольга Смородська, у нас не склалися стосунки.
Просто не знайшли спільну мову. Вона намагалася змінити ситуацію і залишити
мене в клубі, але до того моменту я вже прийняв рішення повернутися до Києва.
- Відхід Юрія Сьоміна вплинув на рішення
повернутися в Україну?
- Так, якоюсь мірою.
- Як складалися стосунки з попереднім
керівництвом Локомотива?
- З Миколою Васильовичем Наумовим, який був
президентом клубу, коли я приїхав, у нас відразу склалися прекрасні стосунки.
Навіть коли я виїжджав, ми з ним добре поспілкувалися. З ним було дуже приємно
працювати.
- 14 забитих м'ячів за сезон для півзахисника
- дуже пристойний результат. Можна сказати, що гра у Олександра Алієва йшла,
але в той же час Локомотив виглядав сиро. Вас полюбили локомотивські
вболівальники, але відчувалося, що Вам чогось не вистачає в Москві. Чого не
вистачало?
- Не вистачало командної стабільності. Ми
могли вигравати матчі, але потім несподівано поступалися. Створювали багато
моментів, але не реалізовували їх, могли на рівному місці самі собі привезти
голи.
- В Динамо такого немає?
- Помилки бувають у всіх, але тут вони
виникають набагато рідше.
- Озираючись назад, Ви можете порівнювати
чемпіонати Росії та України. У чому основні плюси українського чемпіонату і в
чому плюси російського?
- У чемпіонаті Росії багато команд, які
борються за чемпіонство. Можна сказати, таких сім-вісім. В Україні наразі за
медалі борються лише чотири. Звичайно, хотілося б, щоб їх було більше. Але з
кожним роком конкуренція стає все більша і більша. Сьогодні немає величезного
розриву між чемпіоном і командою, яка фінішує другою. І Динамо, і Шахтар
розуміють це.
- Уболівальники Локомотива Вас пам'ятають і
люблять. Що можете побажати їм?
- У першу чергу ентузіазму і віри в свою
команду. Було дуже приємно, коли вони скандували моє прізвище на трибунах.
Емоції залишилися суто позитивні. Перед від'їздом я зустрічався з ними, пояснив
всю ситуацію. Вони мене зрозуміли. Я їм дуже вдячний за тепле ставлення, бажаю
всіляких гараздів. Як і Локомотиву.
За
матеріалами: РИА Новости