Вчені з університету Арізони в Тусконі виявили, що найпоширеніший штам вірусу імунодефіциту людини - ВІЛ-1 - почав поширюватися серед людей набагато раніше, ніж вважалося.
Так, вчені визначили, що вірусом імунодефіциту люди почали заражатися в міських поселеннях на заході центральної Африки в період між 1884 і 1924 роками, а не в 1930- ті роки, як вважалося колись.
Під час свого дослідження фахівці вивчили різні зразки тканин. Їм вдалося відновити фрагменти генетичної послідовності ВІЛ 48- літньої давнини із зразків тканини, запечатаних воском - це була проба тканин лімфовузлів жінки з Кіншаси (на території сучасної Демократичної Республіки Конго).
Найстарший же відомий зразок ВІЛ-1 групи М був виявлений у пробі крові, взятої у 1959 році в чоловіка, що також жив у Кіншаси. Користуючись отриманими даними, а також відомостями про інших раніш відомих генетичних послідовностей ВІЛ-1, вчені вибудували кілька родоводів цього штаму.
Виявилося, що загальний предок ВІЛ з'явився приблизно в 1900 році. Саме в цей час, на думку дослідників, і з'явився вірус ВІЛ-1 групи М.
Раніше французькі вчені з університету Провансу в Марселі з'ясували, що в поширенні ВІЛ є вина римлян.
Вперше лікарі натрапили на синдромо набутого імундефіциту (СНІД) на початку 1980- х років. А в 1984 році був виявлений його збудник, що отримав назву вірус імунодефіциту людини - ВІЛ, який належить до групи ретровірусів і вражає імунну систему людини, сприяючи виникненню інших захворювань, що, в результаті, спричиняє смерть.
Необхідно зазначити, що вперше за майже півтора десятиліття смертність від ВІЛ/СНІДу у світі небагато впала, але вірус і далі забирає життя мільйонів людей на планеті. Для прикладу, зараз на планеті проживає 33 мільйони людей з ВІЛ/СНІДом.