Зловживання антибіотиками призвело до появи стійких і смертельних бактерій. Якщо не вжити заходів, то медицину може відкинути на 100 років назад.
Проблему зростаючої стійкості бактерій до антибіотиків підняли на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в цьому році.
Британський Міністр охорони здоров'я Метт Хенкок закликав "уникати жахливого майбутнього", у якому люди будуть беззбройні перед супербактеріями і супермікробами. Він порівняв масштаб проблеми антибіотикорезистентності з війнами і зміною клімату.
Ще у 2014 році ВООЗ оголосила стійкість до ліків, особливо до антибіотиків, зростаючою загрозою. Настання епохи без антибіотиків перетворилося з апокаліптичної фантазії в досить реальну ймовірність 21 століття, кажуть в організації.
Стійкість до антибіотиків призводить до майже 700 тисяч смертей за рік. Вона також підриває здатність медицини лікувати рак, пересаджувати органи і вставляти протези, ці цифри будуть тільки зростати.
Якщо не вжити заходів, то до 2050 року супербактерії вбиватимуть близько 10 мільйонів людей, показують дослідження. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Антибіотики: від порятунку до згубних супербактерій
Ще менше століття тому практично будь-яка інфекція могла вбити молоду і здорову людину. Найменший поріз чи найпростіше хірургічне втручання були подібні до лотереї: потрапляння бактерій у рану могло призвести до смерті.
Однак з моменту відкриття пеніциліну в 1928 році людський потенціал до боротьби з патогенними організмами зростав. Починаючи з 1940-х років кількість смертельних випадків стрімко пішла на спад. У всьому світі були врятовані мільйони людських життів.
Але з часом кількість антибіотиків, до яких чутливі бактерії, зменшувалася, а деякі стали стійкими до більшості, а то й до всіх існуючих ліків. Врешті-решт інфекції, які піддавалися лікуванню, знову стали смертельними.
Зростаючій стійкості до антибіотиків сприяло безліч чинників. Бактерії можуть швидко розмножуватися і мутувати, передаючи гени, стійкі до антибіотиків. Велика частина антибіотиків - це продукти ґрунтових бактерій, тому стійкість до антибіотиків може проявитися природним шляхом.
На цей момент у світі випускається близько 100-200 тисяч тонн антибіотиків за рік, 70 відсотків з яких застосовують у сільському господарстві і тільки 30 відсотків використовуються для лікування людей, при цьому вони часто призначаються неправильно або ж без необхідності.
Дикі тварини також стикаються з антибіотиками, оскільки значна частина використовуваних препаратів скидається в навколишнє середовище стічними водами і з перегноєм.
Чим більше антибіотиків споживається або скидається в природу, тим швидше виробляється стійкість, яка веде до виникнення супербактерій, які загрожують людині.
Вони підвищують ризик масових, смертельно небезпечних епідемій. Якщо не буде дієвих антибіотиків, рядові медичні процедури типу операції на стегні, кесаревого розтину і хіміотерапії стануть набагато небезпечніші, а деякі медичні втручання типу пересадки органів або хіміотерапії незмінно нестимуть летальний результат. Медицину відкине на 100 років назад.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що люди занадто часто використовують антибіотики, приймаючи їх з неправильним дозуванням. Якщо не завершити курс лікування або ж давати антибіотики тваринам у малих дозах для збільшення їхньої ваги, створюються умови, у яких найслабші супербактерії гинуть, а найсильніші виживають і розмножуються.
Надмірне використання антибіотиків також вбиває корисні бактерії в організмі людини, може порушити кишкову флору і послабити імунну систему. Це призведе до частіших і триваліших хвороб і смерті від резистентних інфекцій, проти яких у сучасної медицини немає ліків.
Фото: Getty
За завданням уряду Великобританії було проведене дослідження, яке показало, що до 2050 року стійкі до антимікробних препаратів інфекції вб'ють 10 мільйонів людей по всьому світу. Це більше смертей, ніж від онкологічних захворювань.
Одна з найстрашніших особливостей нинішньої кризи антибіотикостійкості полягає в тому, що фармацевтичні компанії не створюють нових ліків для боротьби з нею через низькі прибутки.
При цьому з 1980-х років принципово нових антибіотиків практично не з'являлося. За останнє десятиліття на ринок надійшла лише незначна кількість нових антибіотиків.
Олександр Флемінг був удостоєний у 1945 році Нобелівської премії за відкриття пеніциліну. У своїй промові під час отримання премії він зробив пророчу заяву.
"Настане той день, коли будь-яка людина зможе купити пеніцилін у будь-якій аптеці. Але тоді виникне небезпека, що недосвідчена людина прийме недостатню дозу, яка знищить мікроби і підвищить їх опірність антибіотикам", - сказав Флемінг.
ВООЗ закликає скоротити використання антибіотиків
Щоб вирішити проблему стійкості до антибіотиків, людству потрібен глобальний план. Супербактерії переміщаються по світу так само легко, як і люди на літаках.
"Необхідний обов'язковий для виконання міжнародний правовий механізм, що охоплює питання доступу, збереження та інновацій. Коли міжнародне право отримує потужний механізм реалізації, воно стає найсильнішим спонукальним засобом до дії для всіх країн", - кажуть у ВООЗ.
Для вирішення проблеми необхідними є раціональне використання антибіотиків і створення нових видів. Вони не борються з вірусами, і, наприклад, при ГРВІ від них більше шкоди, ніж користі.
Окрім того, за сучасними рекомендаціями, іноді навіть бактеріальні захворювання необов'язково відразу лікувати антибіотиками - нерідко організм справляється з інфекцією сам, і до ліків можна вдаватися, тільки якщо стан погіршився.
Але, що дійсно важливо, так це заборона на використання антибіотиків у сільському господарстві по всьому світу.
Лише ці два заходи - які могли б бути прийняті державними регулюючими органами - дозволили б скоротити використання антибіотиків на 80 відсотків, істотно знизивши зростання резистентності до антибіотиків.
При цьому важливо займатися профілактикою бактеріальних інфекцій і у тварин, і у людей, але без використання антибіотиків. Наприклад, поширювати відомі щеплення і створювати нові; дотримуватися елементарних правил гігієни в побуті і стежити за виконанням усіх гігієнічних пересторог у лікарнях.
Вчені в пошуках рішення
Не так давно дослідники зрозуміли, що штучно можна виростити тільки один відсоток з усіх існуючих бактерій. Відповідно, невідомо, за допомогою яких речовин інші 99 відсотків бактерій борються одні з одними.
У вчених є днкілька ідей, як подолати проблему стійкості бактерій до антибіотиків. Одна з них - навчитися вирощувати ці 99 відсотків бактерій.
Вирішення цього завдання запропонував американський вчений Слава Епштейн зі своєю командою. Вони знайшли декілька вдалих хімічних сполук, і як мінімум до однієї з них - навіть у лабораторних умовах - жодна досліджувана бактерія не змогла виробити стійкість.
Інший варіант - шукати сполуки в рослинах. Окрім того, ведуться дослідження: наприклад, різних антитіл, бактеріофагів і пробіотиків, тобто "хороших" бактерій.
Як зброю проти супербактерій застосували й квантові наночастинки. Дослідження показали, що наночастинки зі срібла чи золота можуть бути ефективними в боротьбі проти антибіотик-резистентних інфекцій, проте вони також виявилися токсичними для оточуючих клітин організму.
Пізніше дослідники перевірили дію квантових точок з телуриду кадмію на бактерію Escherichia Coli - одну з найвідоміших супербактерій. Було вбито до 92 відсотків бактеріальних клітин.
Далі дослідники продовжили випробування наночастинок на декількох хвороботворних антибіотик-резистентних штамах бактерій, зростання яких зменшилося на 29-59 відсотків.
І, нарешті, вчені перевірили дію квантових точок на спільну культуру з E.coli та тваринних клітин HEK 293T, перевіряючи припущення, що наночастинки можуть діяти вибірково. В результаті зростання E.coli було пригнічене, а тваринні клітини залишилися неушкодженими.
Найзнаменитіша супербактерія метицилін - резистентний золотистий стафілокок; але поряд з ним відомі лікарсько-стійкі штами туберкульозу, гонореї і кишкової палички.