Фото: АР
Астрономи "зважили" чорну діру середньої маси
Астрономи, що працюють з Австралійським компактним радіоінтерферометром, оголосили, що їм вдалося отримати незалежні підтвердження того, що HLX-1 є так званою чорної дірою середньої маси.
Стаття
вчених з'явилася у журналі Science.
Об'єктом
дослідження виступали джети. Це викиди матерії, які утворюються під час
поглинання чорною дірою матеріалу з диску, що її оточує. Швидкість викидів може
становити значну частину від швидкості світла. Для реєстрації подібних викидів
використовуються у тому числі і радіотелескопи, оскільки розігнана до
величезних швидкостей матерія випромінює і в радіодіапазоні.
Використовуючи
математичне моделювання, вчені за результатами спостережень змогли уточнити
масу HLX-1. Вона виявилася у межах від 9 до 90 тисяч сонячних мас. Нагадаємо,
що розкид імовірних мас цього об'єкта після первинного аналізу даних становив
від сотні до ста тисяч сонячних.
Об'єкт
HLX-1 був відкритий у 2004 році під час пошуку так званих ультраяскравих джерел
рентгенівського випромінювання (ultraluminous X-ray source, ULX). У 2009 році у
Nature з’явилася стаття міжнародної групи дослідників, у якій вони,
використовуючи дані спостережень XMM-Newton, встановили, що HLX-1
розташовується на відстані 290 млн світлових років від Землі і, швидше за все, є
чорною дірою середньої маси. Саме тоді з'явилася оцінка маси об'єкта у межах
від ста до ста тисяч сонячних.
Чорні
діри середньої маси становлять для астрономів значний інтерес. Згідно з сучасними
уявленнями, надмасивні чорні діри (тобто діри з масою понад мільйон сонячних) у
центрах галактик утворилися внаслідок поступового поглинання матерії звичайною
чорною дірою, тобто дірою, що утворилася внаслідок гравітаційного колапсу
зірки. Водночас до останнього часу дір середньої маси, тобто перехідних від
звичайних до надмасивних класів, відомо не було (хоча кандидати на звання такої
діри були).
Нагадаємо,
що у червні нинішнього року NASA запустило космічний телескоп NuSTAR (Nuclear
Spectroscopic Telescope Array).