Фото: Reuters
Виявлені нові докази гіпотези про те, що задні кінцівки використовувалися для переміщення по повітрю
Китайські палеонтологи представили дослідження особин стародавніх птахів, задні лапи яких могли служити додатковою парою крил.
Вчені з Інституту
геології та палеонтології у провінції Шаньдун виявили свідчення існування
оперення на задніх кінцівках 11 різних особин стародавніх птахів, сказано в їхньому
дослідженні, опублікованому в журналі Science.
Жилаве пір'я на
лапах представників раннього крейдяного періоду (100-150 мільйонів років тому)
збігаються за будовою з оперенням найранішого представника птахів -
археоптерикса.
Як сказано в
дослідженні, в однієї з особин, віднесених до роду Sapeornis, пір'я на поверхні
ніг досягало довжини 50 міліметрів. На стопах довжина пір'я також складала не
менше 30 міліметрів. Вчені вважають це значним досягненням у розумінні еволюції
пташиного польоту.
Однак палеонтолог
з Американського музею природної історії виступив з контраргументами теорії
китайців. На думку вченого, представлену журналом Nature, така незначна
археологічна вибірка ще не означає, що чотири крила були нормою для давніх
птахів. Більше того, сама наявність пір'я на задніх кінцівках не доводить, що
вони використовувалися в процесі польоту, зазначив американець. Зазначимо,
існує теорія, згідно з якою тіла деяких груп нелітаючих стародавніх ящерів були
покриті пір'ям.
Припущення про
використання пір'я задніх лап у динозаврів як додаткових крил висувалися і
раніше. Так, вважається, що відкритий у 2003 році мікрораптор використовував у
тому числі задні кінцівки з довгими пір'ям для планування та полювання на
деревах. Ця гіпотеза була підтверджена за допомогою літаючої моделі пернатого
ящера у 2010 році.
Тим часом у січні
в американському штаті Невада палеонтологи виявили останки найдавнішого морського ящера.