Завдяки низькому тиску в атмосфері Червоної планети і особливому механічному складу марсіанських ґрунтів, вони перетворилися на гігантську повітряну помпу і фільтр, з'ясували фізики з Німеччини.
Близько 4 мільярдів років тому Марс був теплою і вологою планетою, а тиск повітря біля його поверхні був порівнянний з атмосферним тиском на Землі. З часом він втратив більшу частину атмосфери і перетворився на холодну та суху пустелю.
Зараз тиск атмосфери на Марсі у 100 разів менший від аналогічного значення для Землі.
Кароліна де Бойле з університету Дуйсбурга та її колеги вивчали розміри частинок у ґрунті червоної планети, їхню форму та хімічний склад.
Автори статті звернули свою увагу на те, що типові розміри пор у ґрунті Марса приблизно відповідають тій відстані, яку молекули газу можуть пролетіти по прямій лінії, не зіткнувшись з іншими частинками.
Ця деталь важлива в контексті того, що за низького тиску газу такі пори перетворюються на своєрідні помпи, що "засмоктують" молекули газів завдяки різниці в температурі біля поверхні Марса та у глибинах ґрунту.
Фізики змоделювали марсіанський фільтр на Землі, скидаючи контейнер з "марсіанським" ґрунтом з вежі і спостерігаючи за його вмістом за допомогою камер, що дозволяло їм імітувати умови на червоній планеті протягом 9 секунд.
У підсумку їм вдалося побудувати модель верхніх шарів ґрунту Марса, оцінити обсяг засмоктуваного повітря і зрозуміти, на яку глибину воно проникає і куди зникає.
Виявилося, що повітря Марса буде засмоктуватися його ґрунтом у темних ділянках місцевості і проникати на глибину п'ять-шість сантиметрів. Більша частина таких молекул буде повертатися назад в атмосферу в освітлених і розігрітих областях ґрунту, однак частина з них буде залишатися під Землею.
За словами вчених, цей процес робить Марс унікальною планетою, чий ґрунт є гігантським атмосферним фільтром і помпою.