Історія пам'ятає вчених, теорії яких хоча і були далекі від справжньої науки, донині знаходять послідовників.
Наука іноді буває неточною і навіть не зовсім наукою. Протягом історії з'являлася незліченна кількість пояснень природних явищ, які здавалися вірними, і тільки через десятиліття з'ясовувалося, що вони далекі від істини. Однак історія пам'ятає вчених, теорії яких хоча і були далекі від справжньої науки, донині знаходять послідовників і прихильників. Портал List Verse опублікував добірку таких теорій.
Вільгельм Райх
Оргон
Народжений в 1897 році, Вільгельм Райх був психіатром, вихованим на роботах Зігмунда Фрейда. Деякий час він працював з Фрейдом, а потім зайнявся власною практикою в 1922 році. До 1940 року він переїхав до США і розробив власні теорії.
Згідно з Райхом, він науково довів існування компонента, який він сам описав у формі енергії тіла, що фізично проявляється в лібідо, накопичується в тілі і успішно розряджається через оргазм.
Райх побудував машину, яка дозволила йому вивчати цю енергію, переступивши поріг не тільки між психологією і біологією, а й між західними і східними методами. Він назвав цю енергію "оргон", зважаючи на її прямий зв'язок з оргазмом, але пізніше зрозумів, що оргон виходить за межі людської біології. Відповідно до теорії Райха, на оргоні трималося все, від гравітації до погоди.
Райх і його прихильники провели величезну кількість досліджень і експериментів, намагаючись з'ясувати властивості оргона. У 1947 році він написав книгу "Біопатія раку", засновану на його експериментах з впровадження ракових клітин в мишей для того, що він називав "біонамією, або базовими елементами енергії життя".
Згідно з теоріями Райха, рак здебільшого є результатом розпаду цих елементів, а сам він стверджував, що може збільшити життя мишей на кілька тижнів - і навіть більше, використовуючи енергію, зібрану оргонним акумулятором.
Сьогодні в світі як і раніше існують організації, які офіційно сповідують вчення Райха і пропонують оргоннй терапію як опцію для лікування різного роду розладів.
Фредерік Петі
Другий Місяць
На думку астронома Фредеріка Петі, у Землі є другий Місяць. Працюючи в 1846 році на обсерваторії в Тулузі, Франція, Петі заявив, що присутність другого місяця пояснює практично всі астрономічні невідповідності, з якими стикаються інші астрономи. Він вважав, що час орбітального обертання другого місяця складає всього 2 години, 44 хвилини і 59 секунд. У найбільш далекій точці від Землі, другий місяць Петі перебував в 3570 кілометрах.
Ніхто не сприймав його результати всерйоз, але Петі продовжував відкривати нові знахідки про свій місяць і його ефекти, які проявляються на Місяці та Землі, навіть через 15 років після своєї первісної заяви. Теорія Петі могла залишитися абсолютно непоміченою в науковому співтоваристві, якби її не взяв Жюль Верн за основу "Від Землі до Місяця".
Посилання було дуже коротким, але Верн дав коментарі про другий місяць і назвав Петі людиною, яка його відкрила. І замість того, щоб залишити в безвісності, астрономи-любителі почали шукати в небесах докази другого місяця, а в підсумку прийшли до багатьох інших відкриттів.
Марсель Фогель
Рослини з почуттями і кварцовий накопичувач
Марсель Фогель почав дослідницьку діяльність після того, як виявив, що рослини можуть відчувати. Будучи техніком IBM, Фогель досліджував реакції рослин на подразники - зрізи, пошкодження, надрізи - які можна було прочитати і зрозуміти в термінах виділеної енергії.
На думку Фогеля, він виявив, що рослини реагували з власними емоціями та енергією. Він вирішив, що рослини зберігають власну ментальну енергію і випускають її в момент взаємодії із зовнішніми подразниками.
Це було в 1960-х роках. У 1974 році Фогель представив кварцові кристали і провів залишки 1970-х років, досліджуючи їхню здатність виступати також як судин для накопичення, збільшення і перетворення ментальних енергій. У 1984 році він заснував Psychic Research з досить благородними намірами. Він хотів очищати воду, перебудовуючи її енергію, і прискорювати процес старіння вин за допомогою тих же методів.
Спочатку Фогель не особливо вірив в ідею з кристалами, поки не вирішив помедитувати з Дівою Марією у думках, сфокусувавшись на кристалі. Після години фокусування на кристалі проявилася форма його ментального зображення.
Фогель вирішив, що найпотужніша сила з усіх - любов, і його кристали можуть накопичувати, збільшувати, зберігати любов. Власне, з цією ідеєю він вирішив виробляти кристали Фогеля, які досі доступні за пристойною ціною.
Ігнац фон Пекцелі
Ірідологія
Людське око вже давно вважається дзеркалом душі. Протягом століть, медики вивчали очі пацієнтів, щоб оцінити їхнє здоров'я. Хоча наші очі безумовно можуть відображати стан нашого здоров'я - або його відсутність, - угорський лікар Ігнац фон Пекцелі вивів ідею на новий рівень.
Все почалося з того, коли він помітив чорну мітку в оці сови, яка зламала лапу. Хоча цей інцидент трапився з ним ще в молодості, він пам'ятав про нього протягом всієї своєї медичної практики у Віденському медичному коледжі. До того часу, коли він випустився - в 1867 році, - фон Пекцелі зібрав значну базу даних очей пацієнтів і створив схему, яка позначала зв'язок частини райдужки з частиною тіла.
Згідно з його аналізами будь-яке порушення в організмі можна діагностувати, дивлячись на зміну в кольорі райдужної оболонки. Вони твердо вірили, що абсолютно не потрібно проводити медичний огляд. Досить поглянути на райдужку, щоб зрозуміти, що саме болить у пацієнта.
На сьогоднішній день у світі існують практикуючі ірідологи, які намагаються виявити хворобу і генетичні недоліки за очима. Люди діляться на три "конституційних типи", що визначаються за кольором очей.
Суддя Едвард Джонс
Персонологія
Згідно з книгою, написаній засновником Міжнародного центру персонології, ця наука з'явилася в 1930-х роках в судовій системі Лос-Анджелеса. Зустрічаючи одного підсудного за іншим, суддя Едвард Джонс почав зіставляти особливості їхніх облич зі скоєними ними злочинами.
Після того як суддя заклав фундамент для цієї сумнівної науки, подальшими дослідженнями зайнявся редактор якоїсь газети Роберт Вайтсайд. На його думку, обличчя людини може чітко позначити тип її особистості; обидва цих параметри визначалися генетично, а значить, повинні бути пов'язані.
АльфредВільям Лоусон
Лоусономія
Ім'я Сі Фаунс було псевдонімом Альфреда Вільяма Лоусона і використовувалося для поширення вчення про те, яким прекрасним і чудовим був Лоусон, щоб не привертати зайвих підозр. Серед думок Фаунса була і така: "Народження Лоусона було найважливішим моментом з часів появи людства".
20 років Лоусон був професійним пітчером в бейсболі. Коли він втомився від цього заняття, він вирішив зайнятися авіацією з перемінним успіхом. Йому навіть приписують ідею авіалайнера, але його власні спроби заснувати компанію - і побудувати флот авіалайнерів - успіхом не увінчалися.
Тоді він заснував Університет Лоусономії, але його колеги вчили тільки одне: науку Лоусономію. Всі інші книги і дослідження були абсолютно заборонені.
Які ж були вчення і вірування Лоусономіі? У ній немає такого поняття, як енергія, тільки постійна битва тягни-штовхай між речами з високою щільністю і низькою щільністю. Земля складається з якогось "малефіра" і плаває в ефірі.
Їжа та харчування - складні процеси в Лоусономії. Рослини - паразити Землі і спілкуються один з одним невідомим нам чином. Коли перші люди харчувалися рослинами, ми були здоровим і міцним видом.
Ганс Хербігер
Теорія космічного льоду
У 1920-х роках австрієць Ганс Хербігер додав в науковий світ нову теорію, і люди по всьому світу полюбили її. Її популярність була значною мірою зумовлена її простотою й доступністю обивателю. Простіше кажучи, все було створено з льоду.
Лід - основа всього у всесвіті, від зірок в небі до життя на Землі. Хербігер назвав свою теорію революційною, вказавши, що однією ниткою можна пов'язати практично все у всесвіті, і ця ідея багатьом припала до смаку.
Пояснення теорії було досить цікавим. Хербігеру було видіння в 1894 році. Йому відкрилося, що лід був основою всього. Факти, які лягли в основу його теорії, були отримані завдяки "творчій інтуїції" і "штучним експериментам".
Замість того щоб почати розмови з науковим співтовариством, Хербігер спочатку представив свої теорії публіці, в надії, що громадська думка зможе похитнути наукове співтовариство. Що найдивніше, це майже спрацювало.
Джон Кілі
Вічний двигун
Ідея вічного двигуна завжди була цікавою. Люди намагалися знайти його з часів середньовіччя. Загальноприйняте визначення вічного двигуна свідчить, що він виробляє більше енергії, ніж споживає - що, звичайно, неможливо.
Але це не завадило Джону Кілі стверджувати, що він зробив такий двигун. Народжений в 1837 році, Кілі змінив декілька професій - художник, декоратор, театрал, - поки не вийшов на публіку з оголошенням, мовляв, що знайшов зовсім новий вид фізичної енергії, який може виробляти неймовірну міць. Використовуючи енергію водяних молекул, Кілі зміг синхронізувати вібрації молекул зі своєю машиною і створити вічний двигун.
На словах все це досить безглуздо, але Кілі умів переконувати. Незабаром він залучив інвесторів і 5 мільйонів вкладень в Keely Motor Company. У 1874 році він вже зміг продемонструвати повномасштабну модель двигуна.
До того часу Keely Motor Company була в бізнесі вже 25 років і не принесла ні копійки дивідендів інвесторам. Коли інвестори заглянули в таємничу лабораторію Кілі, вони виявили фальшпол і контейнер зі стисненим повітрям, який створював ілюзію роботи. Власне, як і передбачала Scientific American.
Рене Блондло
N-промені
У 1903 році наукове співтовариство було буквально схвильована усіма видами випромінювання і рентгенівськими променями. Французький вчений Рене Блондло експериментував з рентгенівським випромінюванням, коли раптом наткнувся на щось неймовірне: більше хвиль.
Він назвав їх N-променями на честь свого міста Нансі, а його експерименти зустріли на своєму шляху хвилю нерозуміння і скептицизму. Скепсис був обумовлений тим, що теорія N-променів володіла однією з найбільших ознак лженауки: нездатністю з легкістю повторити результати.
Вперше Блондло виявив свої таємничі N-промені, коли побачив невелику іскру в куточку ока. Його інструкції були досить сумнівними.
Потрібно було закритися в темній кімнаті на деякий час, щоб переконатися, що очі налаштовані відповідним чином. Також Блондло стверджував, що хоча деякі люди зможуть тут же побачити промені, іншим потрібно буде пробувати і пробувати ... і ще раз пробувати.
На щастя, фізик з Університету Джона Хопкінса вирішив знайти істину раз і назавжди. Він зумів довести, що знахідка Блондло - нісенітниця. Через рік після грандіозного відкриття Блондло, все було зруйновано.
Альберт Абрамс
Радіоніка
На початку 1900-х доктор на ім'я Альберт Абрамс стверджував, що виявив секрет діагностики та лікування практично будь-якої недуги людського тіла. На його думку, відповідь ховається в вібрації кожної клітини.
Ці вібрації, які він назвав "електричними реакціями Абрамса", він міг вважати, досліджуючи щось пов'язане з пацієнтом, а потім підставити, використовуючи один зі своїх численних пристроїв.
Ця практика була названа радіонікою, і в її основі з'явилася діагностика пацієнта з вивчення зразків тіла - крові, слини, відсічених нігтів - або навіть особистих речей. Деякі використовували таємничі чорні скриньки і стрижні в своїй діагностиці, а деякі були настільки чутливі, що зовсім могли обходитися без приладів.
Не дивно, що на цьому ґрунті зійшло чимало шарлатанів. FDA відправила кілька зразків крові для радіонічних досліджень, щоб дізнатися, чи точні будуть результати.