Фото: Pinterest.co.uk
Вчені з'ясували походження частини каменів
Учені провели детальний аналіз, використовуючи рентгенівську флуоресцентну спектрометрію, і з'ясували, звідки були взяті більшість каменів знаменитого Стоунхенджа.
Британські геологи з'ясували географічне походження каменів, які використовували стародавні будівельники Стоунхенджа. Над цією загадкою билися кілька століть. Виявилося, що матеріал був узятий з каменоломні за 25 кілометрів на північ від знаменитого пам'ятника, пише
Scientific American.
Учені з'ясували, що більшість невеликих "блакитних каменів" - великих блоків пісковика - сарсенів Стоунхенджа видобуті в каменоломні Уест-Вудс в англійському графстві Вілтшир.
У дослідженні фахівці спиралися на рентгенівську флуоресцентну спектрометрію, що дозволяє визначити хімічний склад матеріалу по довжині світлових хвиль, які зразок відображає під час бомбардування рентгенівськими променями.
Виявилося, що практично всі сарсени Стоунхенджа мають дуже схожий хімічний склад. Це доводить, що камені були видобуті в одному місці. Однак таких даних було недостатньо, щоб точно визначити, де міститься каменоломня.
Справа зрушилася з мертвої точки два роки тому. У Британії з приватної колекції повернули один із сарсенів, взятий під час реставрації 60 років тому. Вчені фрагмент використовували для детального аналізу.
"Ми тихо підстрибували від хвилювання", - розповів провідний автор дослідження Девід Неш.
Використовуючи два типи мас-спектрометрії, команда визначила зміст 22 мікроелементів у зразку і порівняла показники з пробами гірських порід з 20 різних місць у південній частині Англії. "Хімічний підпис" точно відповідав одному з родовищ - Уест-Вудсу.
Таким чином вдалося визначити походження 50 сарсенів. Однак ще два не відповідають жодній з вивчених ділянок, а також не схожі один на одного.
Девід Неш вважає, що камені з Уест-Вудса, зважаючи на все, були доставлені під час другої фази будівництва пам'ятника - близько 2500 року до нашої ери.
"Дивно, як людям епохи неоліту вдалося транспортувати на великі відстані масивні брили, що мають середню вагу близько 20 тонн", - зазначив учений.