Астрофізикам вдалося реконструювати динаміку потоків випромінювання пульсара в цілому.
Астрономи США, Австралії та Нідерландів провели вимірювання параметрів обертання пульсара з точністю, що перевищує попередній аналіз у мільйон разів, передає Lenta.ru.
У своїй роботі вчені використовували спотворення імпульсів пульсара під час проходження його випромінювання через простір між зірками та галактиками, що представляє собою сільно розріджене середовище заряджених частинок. Аналізуючи окремі спотворення від випромінювання об'єкта, астрофізикам вдалося реконструювати динаміку потоків його випромінювання в цілому.
Для пульсара B0834+06 автори виявили, що обсяг простору випромінювання зірки менший, ніж передбачалося раніше, і, ймовірно, розташований ближче до її поверхні. Вчені порівняли досягнуту ними точність вимірювань з точністю, за якої із Землі можна розрізнити подвійну структуру молекули ДНК, розташовану на Місяці.
Автори опублікували дослідження в журналі MNRAS, коротко з ним можна ознайомитися на сайті колаборації CAASTRO.
Вважається, що пульсари є нейтронними зірками, що швидко обертаються, лінії магнітного поля яких нахилені до осі обертання зірки. Такі об'єкти є джерелами вузькоспрямованого сильного випромінювання, що через обертання зірки фіксується зовнішнім спостерігачем у вигляді періодичних імпульсів. Залежно від довжини хвилі випромінювання розрізняють радіопульсари, рентгенівські та оптичні пульсари. У випадку рентгенівського пульсара випромінювання відбувається за рахунок акреції речовини зірки-супутника, тоді як радіопульсар випромінює власну енергію.
Через малі розміри нейтронних зірок (близько одного або декількох кілометрів) для їх спостереження використовують високоточні телескопи. У своєму дослідженні вчені використовували радіоінтерферометрію із наддовгими базами. Такий метод задіює відразу кілька телескопів, розташованих на значних відстанях (тисячах кілометрів) один від одного.
Механізм випромінювання пульсарів досі, від моменту відкриття у 1967 році першого радіопульсара PSR J1921+2153 у сузір'ї Лисички, залишається неясним. У своїй роботі астрономам вдалося поліпшити точність визначення параметрів обертання пульсара у мільйон разів порівняно з попередніми результатами досліджень.