Фото: NASA
Супутник Юпітера - Європа - покритий багатокілометровим льодом
Нове відкриття особливо важливе для команди зонда Європа-Кліппер, який відправиться до місяця Юпітера в середині 2020 років для пошуку слідів життя в її надрах.
Аналіз даних, зібраних зондом Галілео в 1997 році, допоміг вченим знайти ще одне підтвердження того, що на Європі, супутнику Юпітера, є активні гейзери. Це спростить пошуки життя в її водах. Про це йдеться в статті, опублікованій у журналі The Nature Astronomy.
"Чому в нас забрало 20 років на те, щоб виявити цей сплеск активності гейзерів? По-перше, наукова команда Галілео просто не очікувала їх побачити і не шукала їх слідів у даних. По-друге, виявлення цього виверження вимагало прорахунку дуже складних комп'ютерних моделей, які просто не можна було б створити в 1997 році", - розповів Сяньчже Цзя з університету штату Мічиган в Енн-Арборі.
Установлено, що на Європі - одному з чотирьох найбільших супутників Юпітера, відкритих ще Галілеєм, - під багатокілометровим шаром льоду
є океан рідкої води. Вчені вважають океан Європи одним з вірогідних вмістилищ позаземного життя. В останні роки астрономи з'ясували, що цей океан обмінюється газами і мінералами з льодом на поверхні, а також підтвердили наявність у ньому речовин, необхідних для існування мікробів.
Перші можливі сліди існування гейзерів на Європі були знайдені ще у 2012 році, коли американський астроном Лоренц Рос виявив на ультрафіолетових фотографіях Європи, отриманих за допомогою телескопа Хаббл, сліди незвичних світлих плям у районі південного полюса планети. Рос і його команда відзначили ці плями як виверження гейзерів, що піднімаються на висоту у 200 кілометрів від поверхні Європи.
Ці спостереження привернули увагу вчених з НАСА, і вони провели у 2014 році декілька додаткових сесій спостережень за цим місяцем, під час яких Хаббл зафіксував три епізоди виверження гейзерів. Рік тому вчені знайшли нові натяки на їх існування, спостерігаючи за змінами в ультрафіолетовому сяйві Юпітера, породженому викидами води з Європи.
Ці спостереження, як розповідає Цзя, викликали сумніви в декого з планетологів, так як вони проводилися на межі чутливості і роздільної здатності Хаббла. Подібні зміни в яскравості світіння Юпітера, як зазначали скептики, могли виникнути випадково - через помилки в роботі інструментів телескопа, або ж вони можуть бути пов'язані не з гейзерами на Європі, а з іншими подіями в околицях планети-гіганта.
Цзя і його колегам вдалося знайти перші незалежні підтвердження того, що ці гейзери існують насправді, вивчаючи дані, які зонд Галілео збирав під час прольотів над Європою.
Вчені звернули увагу на те, що автоматична станція НАСА в грудні 1997 року опустилася до поверхні місяця Юпітера в тій точці, де були знайдені гейзери на знімках Хаббла. Це наштовхнуло їх на думку перевірити всі дані, які зонд отримав під час цього зближення з Європою.
Як виявили планетологи, під час цього зближення зонд опинився в дивній зоні, де щільність плазми була незвично високою, а сила магнітного поля Юпітера була вищою, ніж зазвичай. Наукова команда Галілео не звернула на це увагу, однак аналіз Цзя і його колег показав, що ця аномалія виникла внаслідок того, що зонд пролетів через хмару пари, яка виникла після одного з викидів гейзерів.
Подібне відкриття, як зазначає Цзя, буде особливо цікавим для команди зонда Європа-Кліппер, який відправиться до місяця Юпітера в середині 2020 років для пошуку слідів життя в її надрах. Наявність гейзерів на Європі означає, що йому не доведеться бурити багатокілометровий шар льоду на її поверхні для того, щоб узяти пробу її води, роблять висновок вчені.