Фото: ESA
Знімок з камери HRSC зонда Mars Express: один з льодовиків, прихований під шаром пилу
Хімічний аналіз озерних відкладень, знайдених марсоходом у кратері Гейла, підтвердив наявність у гірських породах планети великої кількості різних органічних сполук.
Марсохід Curiosity зробив два важливих відкриття на поверхні Червоної планети - знайшов сліди давньої органіки і довів, що рівні метану в його атмосфері сильно змінюються під час настання зими і літа.
"З цими новими відкриттями Марс говорить нам продовжувати шукати ознаки життя. Я впевнений, що наші нинішні і майбутні місії готують ще більш приголомшливі відкриття на Червоній планеті", - каже глава відділу наукових програм NASA Томас Зурбучен.
Для оголошення результатів досліджень вчені NASA скликали прес-конференцію. Корреспондент.net розповідає про найцікавіше.
Сліди життя на Марсі
В останні роки геологи, астробіологи й інші фахівці активно сперечаються про те, чи існують запаси органіки або мікроби в приповерхневих шарах ѓрунту Марса, де є рідка вода, куди майже не проникають космічні промені і де відносно тепло.
Марсохід прибув на Червону планету 6 серпня 2012 року, щоб з'ясувати, чи існували на Марсі відповідні для життя умови, зібрати докладні дані про клімат і геологію планети і підготуватися до висадки людини.
Кратер Гейла був обраний для посадки не випадково - в далекому минулому він був марсіанським морем, і на його дні накопичилися мінерали, що утворилися за час життя цієї водойми. Вчені переконані, що дослідження ѓрунту кратера відповість на питання про існування життя на Марсі.
Марсохід раніше в кратері Гейла знайшов силікатні відкладення піску, які стали свідченням існування на Марсі води 2,3 мільярда років тому.
Крім того, аналіз хімічного складу мінералів показав наявність на планеті органічних речовин. У відкладеннях були виявлені сліди хлорбензолу і декількох хлорпохідних алканів.
Однак, незважаючи на те, що присутність органічних речовин була підтверджена кількома методами, ніякої інформації про вік цих сполук і їхні можливі джерела отримано не було.
Інструмент ChemCam виявив високі рівні оксиду марганцю в породах області Кімберлі кратера Гейла. Ці дані подтверджують ідею, що вільний кисень був на поверхні Марса у великих кількостях у період, коли планета була теплішою і її поверхня мала багато озер / NASA
На конференції оголосили, що хімічний аналіз озерних відкладень, знайдених марсоходом у кратері Гейла, підтвердив наявність у гірських породах планети великої кількості різних органічних сполук: тіофенів, ароматичних і аліфатичних вуглеводнів.
N+1 з посиланням на статтю про дослідження, опубліковану в журналі Science, пише, що вік вивчених мінералів, а, отже і виявлених органічних речовин, становить близько 3,5 мільярда років.
Основу цих порід становлять філосілікати, сульфати й оксид заліза. При цьому вчені зазначають, що всі виявлені органічні групи можуть бути частинами якихось більш складних молекул.
Питання ж про точне походження цих речовин так і залишається відкритим: не можна виключати ні біологічні, ні геологічні джерела, ні можливе потрапляння органічних сполук на Марс з метеоритом. Однак зараз напевно можна стверджувати про те, що 3,5 мільярда років тому ці речовини на планеті вже були.
Джерела метану на Марсі
Метан входить до числа біомаркерів, що вказують на можливу присутність життя на планеті.
На Землі значна частина цього газу виробляється мікроорганізмами (анаеробними метаногенами), які дуже поширені на заболочених територіях, а також у кишечнику жуйних ссавців і людини, де вони відповідають за метеоризм.
З іншого боку, існують і синтетичні джерела метану, наприклад викиди вулканів або реакції води із залізовмісних породами, особливо в теплих місцях.
За шість років на Червоній планеті Curiosity побачив по дві марсіанські зими, осені, весни і літа. Вчені за цей час точно виміряли сезонні коливання метану в атмосфері.
Високі концентрації метану показані жовтим і червоним / NASA
Тепер планетологи повністю впевнені, що концентрація метану в атмосфері Марса зростає під час літа і падає під час зими, досягаючи концентрацій у 2,5 і 6,5 частини на десять мільярдів.
Триразове підвищення частки метану в літньому повітрі Марса, як наголошують геологи, не можна пояснити атмосферними процесами або тим, що сонячний ультрафіолет краще розкладає органічні уламки астероїдів, що падають на Червону планету.
Все це свідчить про те, що метан утворюється в нижніх шарах ѓрунту Марса або в результаті діяльності мікробів, або в результаті розкладання клатратів, з'єднань метану і води, або ж завдяки якимось геотермальним процесам.
Як показують різкі сплески в "місцевій" концентрації метану, що перевищують типові значення в десятки разів, цей газ накопичується всередині своєрідних мікропечер і резервуарів у ѓрунті і періодично виривається назовні.