Вчені оголосили, що вперше виявили свідчення наявності на Червоній планеті води в рідкому стані.
На Марсі знайшли озеро з рідкою водою. Підлідна водойма діаметром близько 20 кілометрів стала першим переконливим доказом наявності води в рідкому стані на планеті.
Марсохід Curiosity знаходив на Марсі лише висохлі озера - свідчення того, що в минулому вода на Марсі була. Корреспондент.net розповідає подробиці нового відкриття.
Рідка вода на Марсі
Деякі форми рельєфу марсіанської поверхні, такі як, русла річок і ложа озер, говорять про те, що колись на Марсі була вода. У вузькій атмосфері планети вода є й зараз, а полюси Марса покриті крижаними шапками.
Водного льоду на Марсі багато. У 2016 році на глибині не більше 10 метрів під рівниною Утопія знайшли замерзле озеро. Лід також знаходили на деяких схилах ярів.
Вчені вважали, що темні смуги, які проявляються влітку на південній півкулі Червоної планети, можуть бути струмками дуже солоної води. Однак у 2017 році це припущення відкинули, оголосивши смуги струмками піску.
25 липня Роберто Оросеї з Національного астрофізичного інституту в Болоньї і його колеги опублікували статтю в журналі
The Science, у якій говориться, що на глибині 1,5 кілометра є рідка вода.
Радар MARSIS на борту європейського орбітального зонда Mars Express обстежив 200-кілометрову область Південного плато. На 29 знімках вчені знайшли область, де сигнал різко змінювався - це було схоже на підлідні озера Гренландії і Антарктики.
Карта Південного плато і квадрат, які досліджував MARSIS
Діаметр водойми з рідкою водою вчені оцінюють у 20 кілометрів, але потужності радара недостатньо, щоб точно описати контури озера. Радар не зміг виміряти товщину водяного шару, проте вчені вважають, що вона ніяк не менше метра.
"Це дозволяє класифікувати її як самостійний водний резервуар. Це озеро, а не просто заповнений талою водою простір між льодом і гірською породою, які іноді можна знайти й під льодовиками на Землі", - пояснив учений.
Місце, де на Марсі знайшли рідку воду
Безперервна світла лінія на фото трохи вище відображає верхній шар осадових відкладень на південному полюсі планети. Це тістоподібна суміш, що складається з пилу і замороженої води.
Однак під ним вчені виявили щось незвичне.
"Блакитним кольором позначена область, яка відображає сигнал значно краще, ніж поверхня планети. Для нас це показник наявності води", - пояснює професор Оросеї.
Імовірно, темература води в озері негативна. Але, як і на Землі, домішки у воді і тиск маси льоду можуть знижувати температуру її замерзання, тому вона залишається рідкою.
Марсіанський посадковий модуль Phoenix знаходив у грунті на північному полюсі перхлорати магнію, кальцію і натрію, присутність яких підтримує гіпотезу про рідку воду під полярним льодом і пояснює, чому вона не замерзає.
MARSIS досліджував тільки декілька відсотків Південного плато, а його характеристики дозволяють бачити тільки достатньо великі скупчення води, але не, наприклад, помережані його потоки води. Вчені припускають, що рідка вода на Марсі може бути і в інших місцях.
Дані, зібрані радаром MARSIS за один проліт
Намацали на Марсі життя
В останні роки геологи, астробіологи та інші фахівці активно сперечаються про те, чи існують запаси органіки або мікроби в приповерхневих шарах грунту Марса, де є рідка вода, куди майже не проникають космічні промені і де відносно тепло.
Однак інструменти радара MARSIS не можуть визначити, чи є у виявленій рідкій воді умови для існування життя.
"З цими новими відкриттями Марс говорить нам продовжувати шукати ознаки життя. Я впевнений, що наші продовжувані і майбутні місії готують ще більш захопливі відкриття на Червоній планеті", - говорить голова відділу наукових програм NASA Томас Зурбучен.
Високі концентрації метану показані жовтим і червоним // Фото: NASA
Хімічний аналіз озерних відкладень, знайдених марсоходом у кратері Гейла, підтвердив наявність у гірських породах планети великої кількості різних органічних сполук: тіофенів, ароматичних і аліфатичних вуглеводнів. Вік речовин становить близько 3,5 мільярда років.
Усі виявлені органічні групи можуть бути частинами якихось більш складних молекул. Однак не можна виключати ані біологічні, ані геологічні джерела, ані можливе потрапляння органічних сполук на Марс з метеоритом.
Метан входить у число біомаркерів, що вказують на можливу присутність життя на планеті. Дослідження Curiosity показали, що концентрація метану в атмосфері Марса зростає під час літа і падає під час зими, досягаючи концентрацій у 2,5 і 6,5 частини на 10 мільярдів.
Атмосферні процеси не можуть пояснити такі зміни. Це говорить на користь теорії, що метан утворюється в нижніх шарах грунту Марса або в результаті діяльності мікробів, або в результаті розкладання клатратів, з'єднань метану і води, або ж завдяки якимось геотермальним процесам.