Вік більшості місячних областей, крім наймолодших об'єктів, які є на поверхні супутника, надто недооцінювали.
Китайські астрономи оновили геохронологічну модель Місяця на основі датування зразків місячного ґрунту, який на Землю доставив зонд
Чан'е-5. Результати дослідження вчених із КНР опубліковано у журналі
Nature Astronomy, повідомляє
Сіньхуа.
Як заявили автори статті, відкриття має велике значення для дослідження геохронології та історії взаємодії небесних тіл Сонячної системи.
Зазначається, що існуючі геохронологічні моделі Місяця було побудовано шляхом зіставлення радіометричного віку зразків, які на Землю доставили американські космічні апарати Аполлон і радянські апарати Луна, з розподілом кратерів на цих ділянках.
Втім, розрив у віці представлених зразків знаходиться між трьома й одним мільярдом років, що відповідає майже половині історії еволюції Місяця.
Чан'е-5 доставив зразок базальтової породи супутника Землі, вік якого становить близько 2 мільярдів років. Місячні зразки подібного віку майже не вивчали у минулому, але водночас вони є вкрай важливими для вивчення еволюції вигляду Місяця вже після того, як на нього перестали падати великі астероїди.
На основі вивчення порід китайські планетологи оновили геохронологічну модель Neukum 1983, яка дозволяє обчислити вік різних об'єктів на Місяці за тим, які породи їх складають і як багато кратерів є на їхній території.
Згідно з оновленими даними, більшість місячних порід виявилися старішими, ніж передбачалося раніше. Максимальна різниця становила 200 мільйонів років.
Відмінності у датуванні пов'язані з тим, що астрономи дещо переоцінювали кількість астероїдів, які періодично падали на Місяць в останні 3 мільярди років.
Очікується, що оновлена геохронологічна модель Місяця стане основою для вивчення того, як формувалися поверхні інших планет, зокрема Марса і Меркурія.