Підсумки року від Корреспондент.net: Київ у 2010 році

Для киян і тих, хто стежить за життям міста, цей рік запам'ятається вигнанням з влади столичного градоначальника і улюбленця пенсіонерок Леоніда Черновецького, серією смертей тварин і зміною керівництва в київському зоопарку, демонтажем десятків дорогих готелів і ресторанів на воді вздовж набережної Дніпра, появою в місті кількох довгоочікуваних транспортних розв'язок і несподіваних вуличних скульптур. Найбільш значимі події у київській столиці в році, що минає, - в огляді Корреспондент.net.

Ситуація у відомстві Черновецького і, як любив говорити сам мер, його молодої команди кардинально змінилася з приходом до влади Партії регіонів. Вже в лютому 2010 року почалася підготовка нової законодавчої бази для роботи столичної влади. У березні за дорученням Януковича Черновецький скоротив кількість перших заступників майже вдвічі. Найгучнішими серед скорочень стали відставки перших заступників столичного мера Ірени Кільчицької та Євгена Червоненка.

У квітні силові структури країни почали комплексну перевірку влади Києва. Потім Кабмін створив міжвідомчу комісію для перевірки діяльності команди Черновецького. Таким чином, команда Януковича ґрунтовно взялася за оптимізацію структури виконавчого органу міста. У червні Президент призначив Черновецькому першим заступником Олександра Попова, який до цього очолював Міністерство з питань ЖКГ в уряді регіоналів.

Після вирішення кадрових питань на порядку засідань комісії Кабміну було поставлено питання про порушення в земельній сфері столиці. Скандальним також стало зникнення понад 500 документів, пов'язаних з приватизацією майна в Києві за 2006-2010 роки. На початку липня в службових кабінетах відомства Черновецького СБУ провела перевірку і виїмку документів в рамках розслідування порушень у земельній сфері. За перевірками виникли арешти. Згодом в МВС повідомили, що СБУ порушила стосовно чиновників КМДА близько 20 кримінальних справ.

Про кінець епохи Черновецького і про те, що регіонали беруть під контроль владу в місті у свої руки, сповістило звільнення Леоніда Черновецького з посади голови КМДА. Президент Віктор Янукович призначив на цю посаду Олександра Попова. Причини такого рішення в документах вказані не були. Водночас Черновецький продовжує залишатися мером столиці як обраний городянами міський голова.

Про самого Леоніда Михайловича останнім часом майже не чути. ЗМІ повідомляють, що він перебуває з родиною в Європі.

Сильні снігопади минулої зими поставили Київ на межу транспортного колапсу і "поклали" тисячі киян на землю в прямому сенсі цього слова. З 17 грудня 2009 року по 14 січня 2010 року в травмпункти Києва звернулися майже 5,5 тисяч осіб, які отримали травми на зледенілих дорогах і тротуарах міста.

При цьому київська влада регулярно звітувала про снігоприбиральну техніку, що працює на вулицях міста, повідомляла про залучення додаткових сил до прибирання вулиць столиці від снігу та криги, а також виділила на ці цілі більш ніж 16 мільйонів гривень. Проте київські травмпункти, як і раніше, були переповнені. Кияни, обурені станом тротуарів і доріг у місті, влаштували у столичній мерії імпровізований каток, заливши водою територію перед входом до будівлі КМДА.

У свою чергу, МінЖКГ закликало городян, які отримали травми через неприбрані від снігу та криги території, звертатися до суду з позовами до Київської міськдержадміністрації.

Більшість городян судитися з мерією відмовилися. Однак деякі все ж зважилися відновити справедливість. Так, до суду на мерію і комунальні служби міста подала киянка Євгенія Борщевська, котра отримала через ожеледицю травму ноги. У суді 55-річна жінка вимагала виплатити їй 250 тисяч гривень компенсації. Позови до судів передали також кияни Єгор Бичков і Станіслав Багрій, які також отримали травми через ожеледицю. Суди проти столичної влади витримали не всі. За словами Юрія Мухіна, адвоката відразу п'яти постраждалих від ожеледиці, йому вдалося довести до кінця лише одну справу. Так, суд проти столичної влади виграв тільки киянин Михайло Воробйов. Він отримає близько 17 тисяч гривень компенсації.

У зв'язку з підвищеним травматизмом киян і збільшенням кількості ДТП, а також невиконанням планових робіт у зимовий період з розчищення та прибирання доріг і територій прокуратура Києва порушила кримінальні справи.

Готуючись до зими 2010-2011 років, київська влада пообіцяла створити спеціальні бригади для прибирання бурульок, запустила на вулиці столиці кілька сотень одиниць снігоприбиральної техніки, і запевнила, що ця зима для городян буде максимально безпечною.

Ситуацією з ресторанами і готелями на Дніпрі в межах Києва депутати Верховної Ради вирішили зайнятися ще в грудні 2009 року. Тоді влада заявила, що практично всі орендарі ресторанів порушують правила пожежної безпеки, природоохоронне законодавство, відходи від діяльності кафе й ресторанів скидаються в акваторію річки, тим самим забруднюючи її.

Прокуратура рекомендувала припинити діяльність ресторанів на Дніпрі. Слідом за цим Генпрокуратурою і прокуратурою Києва за фактами порушення закону під час видачі дозвільних документів на швартування судів було порушено кримінальні справи. У транспортній прокуратурі заявили, що на набережній не залишиться жодного розважального закладу та готелю.

На початку липня представники міліції і столичної прокуратури відбуксирували розташований на Дніпрі ресторан на воді Муракамі без згоди власників закладу. Наступним рестораном, якого спіткала така сама доля, став River Palace. Потім з набережної прибрали ресторан-кабаре Мандарин, розважальний центр Disco Radio Hall і ресторан японської кухні Якіторія. Решту готелів на набережній прокуратура знеструмила. У листопаді з набережної прибрали ще три плавучі ресторани - Сіртакі, Пивний причал і Щастя є. Останній дебаркадер – готель Баккара – відшвартували в грудні.

На сьогодні власники плавзасобів, які влада прибрала з набережної, помістили оголошення про продаж своїх плавучих ресторанів і готелів на одному з інтернет-сайтів, присвячених купівлі-продажу.

Водночас, за інформацією ЗМІ, столична влада розглядає питання про розміщення нових плавучих готелів на Дніпрі в рамках підготовки столиці до Євро-2012.

2010 рік для Київського зоопарку став роком масштабних втрат. За цей період в столиці України загинули бізон, амурський тигр, ведмідь, зебра, броненосець, 13 великих пернатих, кінь Пржевальського та верблюд. Найрезонанснішою стала смерть слона Боя, найбільшого індійського слона серед всіх європейських зоопарків. Крім того, в зоопарку заявляли про спробу невідомих отруїти яків. Ситуацією в звіринці зацікавилася прокуратура. Слідом за акціями протестів екологів правоохоронні органи столиці почали розслідування смертей тварин. До розслідування підключилися також зарубіжні експерти. На період з'ясування обставин загибелі тварин директора Київського зоопарку Світлану Берзіну усунули від посади.

У жовтні німецький таблоїд Bild вніс Київський зоопарк в топ-5 найгірших у світі. Видання зазначило про високу смертність серед тварин, якої немає в жодній країні світу.

Слідом за цим у ЗМІ з'явилася інформація про масові зникнення тварин. Так, за інформацією прес-секретаря звіринця, за два роки колекція зменшилася на 47%. Однак, за словами самих співробітників зоопарку, пропало набагато більше - до 70% тварин. Кияни більше не побачать пару білих какаду, які були єдиною на території СНД парою рідкісних птахів, що приносять потомство у неволі. Повідомлялося, що також зникли пари сенегальських і конголезьких папуг, лисий ібіс, ара, сови, чаплі, павичі і мавпи.

У листопаді київський зоопарк відвідали два відомі захисники тварин Австрії та Сполученого Королівства Крістіан Янач і Джон Руейн, які заявили, що умови в звіринці не відповідають європейським стандартам, і що зоопарк необхідно закрити.

Новий директор зоопарку Олексій Толстоухов, який розпочав виконання своїх обов'язків в жовтні, заявив, що підприємство вважає пріоритетним з своєму розвитку відновлення членства в Європейській асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA) та у Всесвітній асоціації зоопарків і акваріумів (WAZA). У зоопарку також пообіцяли купити нового слона і поповнити колекцію тварин.

У лютому біля пам'ятника засновникам Києва - Кия, Щека Хорива та сестри Либіді на Набережному шосе обвалилася частина човна разом з двома фігурами. Влада відразу ж розпорядилася повністю демонтувати пам'ятник, заявивши про намір встановити його бронзову копію. Проте пізніше столичні чиновники відмовилися від ідеї зробити монумент з бронзи через брак коштів.

Слідом за пам'ятником засновникам Києва в столиці почав руйнуватися постамент пам'ятника Щорсу. Також біля входу Будинку з химерами розкололася надвоє скульптура крокодила. Розвалюватися почав і постамент фонтану пам'ятника Самсону на Контрактовій площі.

Влада відкрила відреставрований монумент засновникам Києва, як і обіцяла, до Дня Києва 28 травня. Фігури засновників були повністю відреставровані. У цілому вартість реставраційних робіт склала чотири мільйони гривень.

Мер Києва Леонід Черновецький, відкриваючи відреставрований пам'ятник, на початку урочистої промови забув імена засновників Києва, після чого продовжив читати з папірця, закликавши молодят продовжити традицію приходити до пам'ятника і покладати квіти.

А в червні в Управлінні охорони пам'яток історії та культури Києва заявили про необхідність термінової реставрації пам'яток в столиці через загрозу їх руйнування.

У грудні 2010 року три станції Куренівсько-Червоноармійської лінії - Деміївська, Голосіївська та Васильківська, запуск яких неодноразово відкладався й переносився з технічних і фінансових причин, нарешті, відкрили.

Довжина нової ділянки метро, - 3,79 км, а провізна спроможність нових станцій - понад тридцять тисяч пасажирів на годину. У зв'язку з введенням в експлуатацію нових станцій метрополітену змінили схему мережі наземного громадського транспорту в Голосіївському районі.

Влада продовжує розглядати нові плани і проекти влади щодо розвитку Київського метро. Так, вже в наступному році і протягом 10-15 років Київський метрополітен планує побудувати ще дві лінії метро - Подільсько-Вигурівської Лівобережної. Будівництво влада оцінює майже в 16 мільярдів гривень, частину з яких обіцяв виділити Кабмін.

Наступним кроком на шляху зміни транспортної інфраструктури Києва стало урочисте відкриття залізничного сполучення через Дніпро по Дарницькому мосту. Ініціатором будівництва цього мосту був Георгій Кирпа, який на той момент обіймав посаду міністра транспорту. У грудні було відкрито автомобільний рух по Дарницькому мосту з лівого на правий берег Дніпра. Прем'єр Азаров спрогнозував завершення будівництва мосту через Дніпро в Києві до вересня 2011 року.

Крім цього, Президент Віктор Янукович у листопаді відкрив рух по естакаді на Московській площі з бульвару Дружби Народів на проспект 40-річчя жовтня в обох напрямках. Введення в експлуатацію реконструйованої розв'язки на Московській площі дозволяє збільшити пропускну здатність цього транспортного вузла з 9 до 12 тисяч автомобілів на годину.

А 27 грудня в Києві відкрили рух автомобілів на ділянці першого пускового комплексу реконструкції Жулянського шляхопроводу протяжністю 2,2 км в напрямку Борщагівки і Теремків.

У квітні в Києві машина швидкої допомоги з кортежу Президента Віктора Януковича протаранила таксі Лада. Таксист Олексій Чижиков помер на місці, два його пасажири - подружня пара Дмитро Ярмолович і Вікторія Єсауленко - потрапили в реанімацію. У Ярмоловича була черепно-мозкова травма, закрита травма грудей, перелом руки. Єсауленко потрапила до реанімації з черепно-мозковою травмою.

Тоді кортеж Президента поспішав в аеропорт Бориспіль. За кермом швидкої був працівник автобази Державного управління справами Микола Демиденко. Проти нього Генпрокуратура порушила кримінальну справу. На першому ж засіданні суду у своїх свідченнях Демиденко повністю визнав свою провину, сказавши, що їхав зі швидкістю 150 км / год., щоб "наздогнати" президентський кортеж, який він супроводжував. За його словами, сигнал регулювальника він побачив лише за 215 м до місця аварії, і уникнути удару вже не зміг. Слідство також встановило, що карета швидкої допомоги, яка супроводжувала президентський кортеж, від кортежу відстала, оскільки була менш потужною і їхала повільніше.

Водій машини швидкої допомоги з кортежу Президента Віктора Януковича Микола Демиденко був засуджений до п'яти років умовно з відстрочкою покарання на три роки. Крім того, його позбавили водійських прав терміном на три роки.

Дружині таксиста Олексія Чижикова, загиблого в зіткненні зі швидкою з президентського кортежу, "люди Президента", як розповіла вона сама, майже повністю погасили кредит за квартиру. Потерпілому Дмитру Ярмоловичу і його дружині Президент оплатив лікування в кримському санаторії Держуправління справами Південний.

У лютому 2010 року навколо одного з найстаріших та найвідоміших книжкових магазинів Києва Сяйво, розташованому в центрі міста на вулиці Червоноармійській спалахнув далекий від літератури конфлікт: приміщення магазину захопили близько вісімдесяти невідомих людей в масках. Вони забарикадувалися зсередини, почавши заварювати вікна та двері металевими ґратами. Незабаром на місце подій прибули два завантажених піском КАМАЗи, що перекрили підхід до Сяйва, а також представники міліції, журналісти, столичні літератори та ще кілька десятків представників молоді, які мали намір у прямому сенсі слова "відбити магазин у загарбників".

Прямо на тротуарі в центрі міста почалися сутички і стихійний мітинг, у ході яких правоохоронцям і репортерам вдалося з'ясувати, що все що відбувається - результат протистояння старого і нового власників приміщення, переконаних у своїй правоті і які мають намір одноосібно розпоряджатися подальшою долею магазину. Конфлікт почався ще восени 2009 року, коли його продали одній з київських фірм на аукціоні за 2,6 мільйонів гривень. Співробітники магазину стверджували, що продаж був незаконним.

Обидві сторони конфлікту неодноразово запевняли, що рятують культовий магазин від рейдерів і мають намір надалі відновити справедливість і продавати в приміщенні в центрі міста українські книги.

З'ясувати ситуацію навколо приміщення Сяйва Верховна Рада України доручила міській владі. Проте, мерія вирішила не втручатися у конфлікт, заявивши, що чиновники можуть лише подати депутатський запит про можливість повернення книжкового магазину у власність держави.

Госпсуд Києва неодноразово переносив розгляд законності приватизації Сяйва, і станом на кінець року конфлікт не вичерпаний, і доля магазину до цього часу залишається під питанням.

За останні десять років у центрі Києва, крім книжкового магазину Сяйво, закрили культові магазини Мистецтво, Ноти, Зміна, Поезія, Планета. Повідомлення про включення до переліку приватизації отримав також останній книжковий магазин у Дніпровському районі столиці, Книгарня № 52.

У листопаді Верховна Рада вирішила заборонити приватизацію приміщень, в яких розміщуються державні видавництва, книжкові магазини та бібліотеки.

У 2010 році про скандально відомий своїми оголеними акціями в Києві жіночий рух FEMEN дізналися і за межами України. Активістки, що прославилися завдяки акціям у стилі "ню" під гаслами "Україна - не бордель" біля стін Верховної Ради, Кабміну та Адміністрації Президента, тепер не тільки головний біль київської міліції, а й бажані гості зарубіжних телеканалів, газет і журналів.

Головним місцем дії активісток все ж таки залишалася українська столиця. Однією з найрезонансніших акцій напіводягнених студенток стала лютнева акція на виборчій дільниці № 20 у Києві, де голосував на той момент ще кандидат у президенти країни Віктор Янукович - тоді дівчатам вдалося роздягнутися перед рекордним у їхній кар'єрі числом камер і об'єктивів. Згодом FEMEN неодноразово протестував проти кадрової політики Віктора Януковича, акцентуючи увагу суспільства на тому, що в новому українському уряді немає жодної жінки.

Пізніше, на хвилі зростаючої популярності, організація вирішила замовити собі логотип у відомого російського дизайнера Артемія Лебедєва, презентація якого відбулася в квітні - відбиток двох жіночих грудей жовтого і синього кольорів у формі букви Ф покликаний символізувати патріотизм і розкомплексованість дівчат.

У травні активістки FEMEN роздяглися на знак протесту проти візиту президента Росії Дмитра Медведєва в Україні. Оголювалися також з нагоди приїзду держсекретаря США Гілларі Клінтон, Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна.

Крім цього, дівчата проводили свої пікантні акції на захист свободи слова в Україні і демократії в Білорусі, проти смертного вироку іранської жінки і репресій блогерів з боку СБУ, а також під будь-яким іншим мало-мальськи значимим інформаційним приводом.

У грудні активістки руху відвідали Польщу і роздяглися в центрі Варшави в рамках розвитку програми FEMEN International, "метою якої є перенесення українського досвіду FEMEN до Європи". При цьому рух оголосив, що 2011 рік проведе під гаслом FEMEN у всьому світі.

У 2010 році в столиці "розцвіла" європейська мода на незвичайні міські скульптури. Ще в кінці 2009-го на місці пустиря вздовж Пейзажної алеї в центрі Києва відкрився дитячий сквер, облаштований за ініціативи мешканців прилеглих будинків без залучення грошей з міського бюджету. У новому сквері з'явилися мозаїчний слон, квітневий заєць, сіамські зебри, тридцятиметрова кішка-сороконіжка та інші фантастичні істоти, створені столичним міським скульптор Костянтином Скретуцьким, автором скульптури Їжачка в тумані, літаючої корови і кота з виделок.

У середині листопада 2010-го на Пейзажній алеї відкрився ще один дитячий майданчик, оформлений за мотивами казки Льюїса Керролла Аліса в Країні чудес. На алеї також встановили скульптуру Маленького Принца. Героя твору Антуана де Сент-Екзюпері подарували французькі скульптори. Національна спілка художників України визнала ландшафтний сквер на розі Пейзажної алеї та Десятинного провулку в Києві твором мистецтва.

Тим часом, менш ніж через тиждень після появи нових скульптур на Пейзажній алеї київська влада заявила, що більшість паркових скульптур у Києві встановлені незаконно, оскільки для установки вуличної скульптури поки не прописано жодної процедури.

Не байдикував у цьому році київський скульптор Володимир Білоконь, творець міських пам'ятників Закохані ліхтарі, Дерево зі стільцями, Сірник, що ожив, які з'явилися раніше. У 2010 році в Києві з'явилися його нові творіння - зокрема, пам'ятники Ліхтарі, що говорять, Березневий кіт, Літаючі тигренята, Земна куля з жіночої білизни і Льодяник на паличці.

Корреспондент.net