У новій військовій доктрині України, прийнятій учора Кабміном, закріплена відмова від вступу до НАТО, визначені нові загрози безпеці країни, до яких зарахована підтримка політичних сил, неурядових організацій, чия діяльність спрямована на дискредитацію влади, пише Коммерсантъ-Украина в статті Україна тримає оборону.
Ъ вдалося ознайомитися з текстом документа, який буде введено в дію указом Президента Віктора Януковича. Нинішня доктрина, як і стара, носить оборонний характер. При цьому в ній переглядаються принципи підготовки України до збройного захисту власних інтересів з урахуванням її позаблокового статусу. Документ ляже в основу розробки стратегії реформування збройних сил, зазначають експерти.
Нинішня доктрина, як і попередня, затверджена в 2004 році указом президента Леоніда Кучми, має оборонний характер. "Україна не вважає жодну державу (коаліцію держав) своїм воєнним противником, але буде вважати потенційним військовим супротивником ту державу (коаліцію держав), дії або наміри якої будуть містити ознаки загрози застосування військової сили проти України", - йдеться в документі. У доктрині перераховуються військово-політичні ризики, що підвищують рівень загрози застосування військової сили проти країни, а також підстави для виникнення військового конфлікту (див. довідку на стор 2).
"Доктрина досить збалансовано описує загрози, але я б не переоцінював прагнення домогтися вкрай вишуканих формулювань, тому що від точності прописуваних загроз жодним чином не залежить ефективність реагування на них", - сказав експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець.
У документі наводяться не тільки зовнішньополітичні ризики виникнення військових конфліктів, а й внутрішні. У порівнянні з попередньою редакцією, де головними внутрішніми загрозами називалися незадовільний стан збройних сил і діяльність екстремістських і сепаратистських організацій, їх перелік розширився. Тепер, крім проявів сепаратизму всередині країни, загрозою вважається "втручання у внутрішні справи, здійснюване за допомогою інформаційного впливу, економічного тиску, фінансової та моральної підтримки окремих політичних сил, неурядових організацій", чия діяльність спрямована на дискредитацію влади.
У новій військовій доктрині чітко прописана політика позаблоковості України, тим самим відмовившись від перспективи вступу до НАТО. "Україна дотримується політики позаблоковості, розцінює її як важливий фактор зниження напруженості військово-політичної ситуації в регіоні", - йдеться в документі. За словами експертів, саме відмова від перспективи участі у військових блоках послужила причиною того, що в України вирішили оновити військову доктрину. "Основна відмінність нової доктрини полягає в тому, що забезпечення безпеки розглядається через призму позаблоковості", - сказав пан Згурець.
Розробники документа припускають, що Україна може бути втягнута у військовий конфлікт між іншими державами. Крім того, можливі такі варіанти, як виникнення збройного конфлікту на її кордоні або "переростання внутрішньої нестабільності в збройний конфлікт усередині держави". При цьому в доктрині визначаються 3 види військових конфліктів: озброєний (до них відносяться прикордонні конфлікти, зіткнення всередині країни, наприклад з метою створення "нових адміністративно-територіальних утворень та надання їм певних повноважень"), а також локальна (на Україну нападає одна країна) і регіональна (на Україну нападають дві і більше держав) війни. "З огляду на тенденції та умови розвитку військово-політичної ситуації, Україна вважає, що збройна агресія, в результаті якої виникне локальна або регіональна війна проти неї, у середньостроковій перспективі є малоймовірною", - наголошується в документі.
У разі якщо в Україні зрозуміють, що військовий конфлікт неминучий, держава буде діяти ненасильницькими методами. А саме: підвищить активність в інформаційному просторі, звернеться за допомогою до Ради Безпеки ООН і до "впливових держав", введе режим надзвичайного стану. Крім того, Україна буде "демонструвати власну обороноздатність, готовність і рішучість відбити агресію, здатність завдати потенційному агресору неприйнятні втрати".
Примітний також пункт про те, що буде вважатися початком військового конфлікту всередині країни: "будь-які дії (акції) не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, які спрямовані на захоплення державної влади або зміну конституційного ладу шляхом насильства; виникнення міжнаціональних чи міжконфесійних зіткнень; блокування або захоплення особливо важливих об'єктів або території, що супроводжуються насильством над громадянами; дезорганізація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування ".
Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони, радник президента Юрій Самойленко (Партія регіонів) назвав військову стратегію "чисто концептуальним документом". За його словами, він буде покладений в основу розробки стратегії реформування збройних сил (ЗСУ). "Військова доктрина визначає, які збройні сили нам потрібні на даному етапі будівництва державності - їх чисельність, види, дислокацію. Все це повинно базуватися на військовій доктрині, яка визначає основні напрями розвитку і формування збройних сил", - сказав Самойленко.
Нагадаємо, в Україні вже була розроблена Концепція подальшого реформування ЗСУ на період до 2015 року (від 17 грудня 2010 року), яка поки що так і не була схвалена президентом. Згідно з документом, збройні сили будуть включати сухопутні війська (після реформування їх чисельність має скласти 57,2 тис. осіб, зараз - 73 тис. осіб), повітряні сили (42,5 тис. осіб, зараз - 46 тис.), військово-морські сили (14 тис. осіб, зараз - 15 тис.). Крім того, в планах Міноборони було сформувати сили спеціальних операцій ЗСУ чисельністю до 5 тис. чоловік. Концепція передбачає, що вони повинні бути створені до 2013 року як окремий рід військ, основними завданнями якого стануть ведення спеціальної розвідки, участь в антитерористичних операціях, "знищення важливих об'єктів економіки і військових об'єктів евентуального противника", контрдиверсійну і контртерористичні операції.
"Прийнята військова доктрина є документом публічного спілкування між військовими і політичними елітами різних держав. Але вона не рятує країну від зовнішніх загроз, - упевнений Сергій Згурець. - Цей документ є лише базисом, на якому має бути вибудовано загальне розуміння того, що тепер до оборони потрібно ставитися по-іншому. Якщо цього не відбудеться, то, якою б гарною не була ця доктрина, вона країну не захистить ".