Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС Україна.
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС Україна.
Свої запитання професорові Пономареву надсилайте на адресу [email protected]
Від читача Юрія з Рівного маю кілька запитань.
Чи є різниця між конструкціями: питання, що їх розглянули депутати, і питання, які розглянули депутати?
Це синонімічні конструкції. Їх можна чергувати у вжитку, щоб уникнути нагромадження однакових сполучників у реченні.
Замість сьогодні розглядалися такі питання краще казати і писати сьогодні розглянуто такі питання.
Запитання про відмінювання іменників торба і баба.
Іменник торба у множині має форму торби. В родовому відмінку - торбів. Іменники баба, губа мають форму множини баби, губи. У родовому відмінку: баб і бабів, губ і губів, але з прислівниками 5,6 і т.д. – п’ять баб, п’ять торбів.
У різних лексикографічних працях читач знаходить відмінне наголошування в тих самих словах і питає, кому ж вірити.
Помилки, на жаль, трапляються всюди, навіть у словниках. Наводжу правильні наголоси в зазначених словах.
Прикметник відсотковий має два наголоси: на другому і на третьому складі. Кращий наголос на третьому складі: відсотковий.
Вірш. У родовому відмінку вірша, у множині вірші, а не вірші.
Відчай і відчай правильно наголошувати на обох складах, так само як водночас і водночас.
Іменник гроші в родовому відмінку множини наголошуємо на другому складі: грошей.
Дієслово сікти в інфінітиві має наголос на першому складі.
Має рацію читачка Ірина Зубрицька, яка запитує про відмінювання слова столяр.
Воно належить до твердої групи, тому присвійний прикметник – столярів, родовий відмінок – столярового, а не столяревого.
Так само жіночого роду: столярова, середнього – столярове.
Олексій Петрович Дейкун запитує, чи доречно вживати слово уточнити. Може, краще з'ясувати?
Ні, не краще, бо уточнити – це виправити, доповнити сказане.
А з'ясувати означає, дослідивши щось, зробити його зрозумілішим.
Володимир Осиченко з Дніпропетровська цікавиться, як правильно писати його прізвище: з и чи і після с.
В українській мові поміж розмаїття прізвищ є й такі, що походять від назв дерев: Верба, Дуб, Осика; згодом від них утворено прізвища з патронімічним суфіксом -енк(о): Вербенко, Дубенко, Осиченко. Отже, прізвище читача Володимира правильно писати й вимовляти Осиченко, з наголосом на другому складі.
Попередні записи з блогу: