ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

"Сепаратисти!", "Утриманці!": Переселенці з Донбасу зазнають упереджень

Українська служба DW, 18 грудня 2014, 07:49
0
1600
 Сепаратисти! ,  Утриманці! : Переселенці з Донбасу зазнають упереджень
Фото: АР
Переселенцям часто не вистачає одягу на зиму

Соціальні мережі представляють переселенця з Донбасу переважно як "утриманця" та "сепаратиста".

У соціальних мережах, в яких спілкується найбільш активна частина населення, поширюють негативні стереотипи про вимушених переселенців з Донбасу. Найбільш поширеними є ярлики та штампи: "Усі донецькі – сепаратисти", "Люди, які не хочуть працювати","Вони вважають, що їм всі винні", або зневажливе прізвисько - "вата".

"Об’єктом мого дослідження були соціальні мережі, в яких спілкуються люди з різними політичними симпатіями", - каже в спілкуванні з DW блогер та журналіст з Донецька Наталія Казьоннова. "Насправді наш регіон таврують усі: і блогери - так само вихідці з Донецької та Луганської областей, і громадські діячі, і самі мешканці. Це порочне коло, яке важко розірвати", - зазначає Наталія. Її дослідження відбулося в рамках проекту "Навчання з прав людини для журналістів зі Східної України" за фінансової підтримки Генерального консульства Німеччини в Донецьку та методичної підтримки Інституту масової інформації. Головний аспект цього проекту - ситуація з правами змушених переселенців з Донбасу.

"Переселенців з Донецька просимо не турбувати"

Одна з ключових проблем переселенців, пов’язаних з упередженнями проти них – труднощі з орендою житла. Один з міфів, який також тиражується, полягає у тому, що у разі невиплати орендної плати, переселенців з Донбасу буцімто не можна виселити за законом. "Я сама зіткнулася з такою проблемою, коли, шукаючи квартиру, натрапляла в інтернеті на оголошення - "переселенців з Донбасу просимо не турбувати", - розповідає Казьоннова.

В інформаційному просторі також склалося дуже чітке розділення. Ті, хто виїхав з Криму – це патріоти України, а з Донбасу - це сепаратисти, які тільки і вимагають житло та гроші, зауважує Наталія. І ніхто, за її словами, не бере до уваги, що з Криму, за офіційною статистикою, виїхало всього 20 тисяч людей, а з Донбасу – майже 600 тисяч. Тому і співвідношення проблем зовсім різне, зазначає Казьоннова. Щоправда, чим далі на Захід України, тим менше і негативу. У цього явища теж є пояснення - більшість переселенців наразі мешкають саме у східних областях України, - зазначає дослідниця.

Жертви російської пропаганди ?

В Україні існують регіони з різними ментальностями. Але наразі ці відмінності використані для розпалювання протистояння, каже DW доктор психологічних наук Павло Горностай. "Це яскравий приклад впливу стереотипів, але він на руку тим, хто воює проти нас - я маю на увазі кремлівський режим. Саме йому вигідно, щоб протистояння ще більше посилювалося. І ті, хто начебто вважають себе патріотами України, так само заковтують гачок пропаганди і стають її жертвами", - зауважує експерт. Тобто ті, хто кричить "кляті сепаратисти" і "вата" – вони як раз і працюють проти єдності народу, зазначає експерт.

З цією думкою погоджується і керівник дослідницького проекту "Навчання з прав людини для журналістів зі Східної України", голова громадської організації "Альянс" Світлана Закревська. Але, на її переконання, це не єдина причина стигматизації донеччан.

Влада знайшла крайнього?

Можливо, навіть більш вагому роль грає невміння чи небажання влади організувати роботу з переселенцями, вважає Закревська. "Наш моніторинг показав: Київ віддає якісь розпорядження, а на місцях роблять вигляд, що їх зміст не зрозуміли". Як наслідок – штучно створені шалені черги з переселенців у всі можливі інстанції за якимись то довідками, і паралельно - зростання неприязні з боку місцевих жителів до тих, хто,"понаїхав". "У мене склалося враження, що влада знайшла для себе такого внутрішнього ворога у вигляді переселенців, на якого можна перекласти вину за всі економічні негаразди ", - вважає Закревська. На критику у міністерстві соціальної політики лише руками розводять. "Адже хто знав, що в Україні буде війна, внутрішні переселенці, біженці. Сьогодні ми спостерігаємо ще і шалений ріст безробіття", - зауважує заступник директора Департаменту ринку праці та зайнятості міністерства соціальної політики Оксана Мовчан. За її словами, кількість претендентів на одну вакансію за рік виросла вдвічі з п’яти до 10 людей. Через це – і зростання соціальної напруги. Це загальна проблема, вона не стосується виключно біженців", - виправдовується чиновниця міністерства.

Схід і Захід разом?

Якщо переселенці не будуть реагувати на ситуацію, то вона буде тільки загострюватися, обростати кількістю нісенітниць та чуток. Це приведе тільки до поширення негативних настроїв проти донеччан, зазначає блогер Наталія Казьоннова. "Нам буде все складніше доводити, що ми такі ж самі, як і мешканці інших регіонів, незалежно від того, якою мовою ми розмовляємо чи яке закінчення в нашому прізвищі". Натомість вона вважає, що розраховувати в цьому плані на державу було б наївно - держава наразі зайнята іншими питаннями. На її погляд, потрібна ініціатива від народу. "Я наведу маленький приклад, але він дуже показовий. Я беру участь в такому русі – у Львові наші переселенці створили ініціативну групу, яку назвали "Схід та Захід разом". Ми не хочемо бути чужими у Львові, ми хочемо дружби та розуміння, що ми всі - українці", - каже Казьоннова. З нею погоджується і психолог Павло Горностай. "Самі переселенці мають бути відкритими, йти на контакт, активно шукати роботу. Тоді їх поведінка в першу чергу і буде ламати стереотипи щодо них", - зазначив експерт.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах