Фото: Reuters
Саміт відбувся у дружній атмосфері, але особливих результатів не приніс
Основні досягнення та розчарування зустрічі на найвищому рівні між Україною та Європейським союзом.
У Києві відбувся 17-й за рахунком саміт Україна - ЄС.
Уперше Україна брала в ньому участь в статусі держави, яка уклала угоду про асоціацію з Європейським Союзом.
Конкретних результатів і серйозних проривів саміт не приніс, основні питання, які поставило українське керівництво перед європейськими колегами, так і залишилися без відповідей.
Замість цього високі гості обмежилися черговими фразами і словами підтримки.
Корреспондент.net розбирався в основних підсумках саміту.
Чого хотіли в Україні?
Основні надії України визначив президент Порошенко під час свого виступу. Цей скерування на Донбас миротворчої місії і надання країні безвізового режиму та перспектив членства в ЄС.
«Я закликаю ЄС, підтримуючи євроінтеграційні прагнення українського народу, визнати, що Україна, як будь-яка інша європейська держава, яка поважає і готова захищати спільні цінності, може в майбутньому стати членом ЄС. Звичайно ж, за умови досягнення всіх критеріїв», - заявив президент.
Reuters
При цьому Порошенко пообіцяв, що Україна за п'ять років повинна досягти умов, необхідних для подачі заявки на членство в Євросоюзі.
"Стратегічним орієнтиром наших прагнень до перетворення є перспектива членства в ЄС. Це - ключова мета, заради якої проводяться реформи, це ключова мета нашої програми "Стратегія-2020", і переконлива підтримка цього курсу громадянами постійно підтверджується опитуваннями громадської думки", - наголосив президент .
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вкотре закликав європейські компанії стати акціонерами української газотранспортної системи. А також забезпечити набуття чинності з 1 січня 2016 року угоди про зону вільної торгівлі з Україною.
Не забув прем'єр і попросити додаткової фінансової допомоги, зажадавши підтримати українську економіку прямими інвестиціями.
Відповідь європейців
До прохань українських політиків європейські гості не особливо прислухалися.
Про безвізовий режим вони не сказали жодного слова, а пізніше вже українське МЗС визнало, що скасування віз між Україною та ЄС буде відкладене як мінімум до 2016 року.
Не буде введений новий режим і на саміті "Східного партнерства" в Ризі, там Україна зможе тільки отримати сигнал щодо перспектив і алгоритмів скасування віз.
Про військову місію ЄС на Донбас, про яку просив Порошенко, теж поки не може йтися.
У Європі продовжують сподіватися на Мінські домовленості.
«Сьогодні ми можемо говорити тільки про громадянську оціночну місію, а не про військову місію», - заявив президент Євроради Дональд Туск.
Місія для оцінювання потреб України, за словами Туска, може прибути в Україну вже найближчим часом.
Добре, що хоч не Африка
Про перспективи членства України в ЄС, про які багато говорив Порошенко, європейці теж не стали міркувати.
Президент Єврокомісії Юнкер ухильно прокоментував цю тему.
«Україна - це частина європейської сім'ї. Не африканської і не південноафриканської. Це моя коротка і зрозуміла відповідь», - зазначив він.
Грошей на Донбас не дали
Саміт Україна-ЄС триває разом з інвестконференцією, яка спочатку планувалася як донорська конференція.
Але з грошима поки не складається, Євросоюз не планує оголошувати про надання Києву значною безповоротної допомоги, і відклав питання про фінансування Донбасу.
AP
Проблема в тому, що говорити про реконструкцію Донбасу поки рано, адже кожен день військові дії можуть поновитися.
У фінансовому плані в позитив можна занести виділення Єврокомісією 70 мільйонів євро для будівництва конфайнмента над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Правда, раніше заступник керівника проекту з будівництва конфайнмента Віктор Залізецький повідомив, що для його завершення потрібно ще близько 500 мільйонів євро.
Зону вільної торгівлі відкладати більше не будуть
Одним з головних позитивних підсумків саміту є те, що ЄС чітко заявив про набуття чинності зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року.
«Ми занадто багато відкладали, так можна відкладати до безкінечності», - заявив глава Єврокомісії.
Україна і ЄС більше не підуть на поступки Російській Федерації щодо набуття чинності економічної частини Угоди про асоціацію. Хоча Кремль вимагає відкласти повноцінний запуск ЗВТ ще на рік, незважаючи на те, що до 1 січня 2016 року введення в дію економічної частини угоди і так відкладали на його прохання.
ЄС поставив мету завершити ратифікацію угоди вже цього року, щоб вона набула чинності, і тоді всі розмови про ще одне перенесення початку дії зони вільної торгівлі відпадуть самі собою.
Також до позитиву можна віднести те, що на саміті підтвердили збереження європейських санкцій проти Росії і відзначили прогрес в українських реформах.