Блокада стала частиною зовнішньополітичної стратегії України і нагадує суспільству про успіх Євромайдану.
З 20 вересня кримськотатарські активісти та інші учасники акції - в основному представники «Правого сектора» - блокують потоки транспорту, що перевозить продукти з материкової частини України до Криму.
Офіційний Київ ніяк не висловлюється щодо цих дій - ні на підтримку, ані з критикою. Суспільство реагує на ситуацію неоднозначно: деякі гаряче підтримують, інші застерігають, а дехто засуджує.
Американський Newsweek розбирався, до чого призводить блокада Криму.
Зовнішньополітичні цілі блокади
Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв вже не один місяць закликає до блокади Криму, попереджаючи, що у 80% випадків кінцевим пунктом призначення фур, що прямують на півострів Крим, виявляється Росія. Схоже, що український президент Петро Порошенко нарешті почув цей заклик і вирішив побічно підтримати блокаду Криму.
Нещодавно Джемілєв був призначений головою антикорупційного комітету України. Крім того, його можна було помітити в перших лавах української делегації на сесії Генеральної асамблеї ООН, що тривала у вересні. Таким чином, влада України вміло використовувала блокаду у своєму недавньому дипломатичному наступі на Кремль.
Крім безпосередньої економічної вигоди, вона переслідує і зовнішньополітичні цілі
Однією із заявлених цілей блокади є привернення уваги міжнародної громадськості до питання анексії Криму, а також до проблеми порушення прав людини - в тому числі до переслідування кримських татар.
Акція орієнтована на надання підтримки татарам, котрі живуть в Криму і яких Росія прагне розділити за політичними переконаннями. Що цікаво, прокуратура Криму недавно попередила представників ЗМІ про небажаність офіційного використання назви «Меджліс».
Блокада б'є по гаманцях кримчан
На думку Києва, як інструмент в російсько-українській економічній війні ця блокада малоефективна, хоча вона швидше за все зможе призвести до підвищення витрат Росії на утримання захопленого півострова.
За повідомленнями українських ЗМІ в перший же тиждень ціни на продукти підскочили в півтора рази. Навіть при тому, що Росія змогла організувати поставки продуктів через поромну переправу, а місцева влада вжила заходів для стимулювання місцевого виробництва, судячи з останніх інтерв'ю, проведених засобами масової інформації, зростання цін, пов'язане з блокадою, триває.
Для української влади блокада стала короткочасним надзвичайним заходом, що сприяє скороченню масштабів контрабанди та корупції в сфері торговельних поставок у вільну економічну зону в Криму (неконтрольований «сірий» ринок в торгівлі між Росією і Україною), створений в серпні 2014 року.
Як повідомляють українські та російські ЗМІ, за перші вісім місяців 2015 року обсяг поставок з материкової частини України в Крим склав 610 млн доларів.
Серед інших заяв звучить пропозиція вважати українські продукти в Криму «гуманітарною зброєю» України. І дійсно, судячи за деякими повідомленнями, кримські покупці відмовляються купувати низькоякісні молочні продукти російського виробництва.
У відповідь на це Росія спробувала завдати зустрічний пропагандистський удар. За результатами опитування, проведеного РІА «Новости», з 18% кримчан, котрі воліють купувати не російські, а українські продукти, 10% керуються не якістю, а ціною. Але навіть у цьому випадку загальний результат для України не завжди негативний.
Ностальгія за Євромайданом
Ще одним важливим фактором блокади є внутрішня політика України. Неофіційна підтримка активістів Меджлісу українською владою робить позитивний вплив на суспільство, на якому вже позначилася відсутність сильних державних інститутів, і в якому зростає невдоволення.
Принциповість активістів, їхній ентузіазм та відсутність бюрократизму йдуть владі на користь. Правда, існує і негативний аспект, оскільки ініціативу в цьому протестному русі можуть перехопити деякі радикальні угруповання.
Скористатися блокадою в своїх інтересах може «Правий сектор», і, за даними недавнього опитування громадської думки, рівень підтримки цього руху серед населення вже зріс до 6%.
Зрозуміло, такий поділ повноважень з групами активістів дає позитивні результати лише в певних межах. Губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі попередив, що виключне право на застосування сили в блокаді Криму держава повинна зберегти за собою.
Ставленики Росії в уряді Криму відразу ж скористалися тим, що в акції бере участь «Правий сектор», і віце-прем'єр уряду Криму Руслан Бальбек поставив «Правий сектор» в один ряд з Меджлісом.
За заявою активістів, не відкидається, що їхня акція протесту затягнеться на роки. Однак якщо вони доб'ються припинення подачі в Крим електрики, то для України це може бути пов'язане із серйозними економічними, політичними і навіть військовими ризиками.